Леопо́льд Ма́ртин Карасі́нський (; 6 жовтня 1886, Лежайськ — 27 вересня 1952, Вроцлав) — львівський архітектор.

Біографія Народився 6 жовтня 1886 року у місті Лежайськ (нині Підкарпатського воєводства)Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 307. — ISBN 83-905682-7-6. . Закінчив львівську Промислову школу (1902), Львівську політехніку (1907). Заснував у Львові власну архітектурну фірму (1909). До 1914 року споруджував переважно житлові будинки. Брав участь у військових діях Першої світової війни. У міжвоєнний період перейшов до стилістики функціоналізму. Створив спілку з архітектором Тадеушем Врубелем. Активно застосовував залізобетонні конструкції. У 1939 році обраний у VI окрузі заступником члена міської ради за списками Католицько-народного блокуWykaz mandatów w wyborach do Rady miejskiej we Lwowie // Gazeta Lwowska. — 3 czerwca 1939. — № 123. — S. 2.. Інженерно-архітектурне та будівельне бюро Леопольда Карасінського до початку другої світової війни містилося в кам'яниці на вул. Романовича, 6Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowości wojew. lwowskiego na rok 1939. — S. 28. . Помер у Вроцлаві.

Львівські будівлі зведені за проєктами Карасінського Кам'яниці на нинішній вулиці Старосольських, 3, 5 (1909—1910). 80-квартирний житловий будинок працівників гміни Львова на нинішній вулиці Жовківській. Проєкт 1931 року, співавтор Тадеуш Врубель. Керував спорудженням Максиміліан Кочур.Poświęcenie kamienia węgielnego pod dom robotników gminy m. Lwowa // Słowo Polskie. — 26 października 1931. — № 294. — S. 7. . Палац спорту і критий басейн на площі Петрушевича, 4 (1932—1934). Будівля нинішньої середньої школи № 28 на вулиці Тютюнників, 2, на розі з вулицею вулиці Архипенка (1932). Перебудова житлового будинку на вулиці Личаківській, 5 (1924). Будинок Управління міських електричних закладів Львова. Нині Обласне управління СБУ на вул. Вітовського, 55 (1935—1936). Проєкт розроблено у співавторстві з Тадеушем Врубелем, за участі Оттона Федака. Спорудженню передував конкурс, на якому проєкт не здобув призового місця, однак таки був прийнятий до реалізаціїRozstrzygnięcie konkursu na gmach Miejskich Zakładów Elektrycznych we Lwowie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 9. — S. 296; Konkurs na gmach Miejskich Zakładów Elektrycznych we Lwowie // Kurjer Powszechny. — 23 czerwca 1934. — № 169. — S. 6.. Колишній Будинок лікарів на вулиці Конопницької, 3 (1935—1937). Нинішній палац культури імені Гната Хоткевича на вулиці Кушевича, 1 (1933—1938). Комплекс відкритих басейнів «Залізна вода» (нині «Динамо») на вулиці Стуса. Збудований у 1934—1938 роках. Співавтор Адам Козакевич. Комплекс вілл «Професорська колонія» (1930-ті, співавтори Тадеуш Врубель, Максиміліан Кочур).

Нереалізовані Конкурсний проєкт будівель Товариства взаємного страхування у Львові на вулиці Пекарській (1911, спільно із Леопольдом Райсом). За умовами конкурсу комплекс мав складатись із трьох будівель: готелю, адміністративного корпусу і прибуткового будинку. II місцеKonkurs Towarzystwa wzajemnych ubezpieczeń urzędników prywatnych we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 10. — S. 148—154; Nowy hotel «krakowski» we Lwowie // Gazeta Lwowska. — 18 października 1911. — № 237. — S. 3. . Проєкт костелу святої Анни у Львові, створений для конкурсу 1912 року. Здобув одне з трьох третіх місць.Rozstrzygnięcie konkursu na szkice kościoła Św. Anny we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59; Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. — S. 238, tabl. XXIV; Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1912. — № 20. — S. 274. Був вирішений у формах сильно зміненого необароко зі «свійськими» мотивамиBlaschke K. Kościół parafialny p. w. Św. Anny i dawny klasztor OO. Augustynianów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 58, 71, 74. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-92-5. . Проєкт будівлі Гімнастичного товариства «Сокіл IV». Здобув II місце на конкурсі 1914 року.Kronika lwowska // Nowa Reforma. — 20 lipca 1914. — № 288. — S. 2. . Конкурсний проєкт учительської семінарії у Пщині (1925, спільно з Тадеушем Врубелем). II місце.Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32; Protokół z posiedzenia sądu konkursowego nad planami gmachu seminarjum nauczycielskiego w Pszczynie // Architekt. — 1925. — № 9. — S. 7—9. . Два проєкти санаторію у Криниці-Здруй. Розроблені спільно з Тадеушем Врубелем для конкурсу 1926 року. Один здобув III місце, другий отримав відзнаку журіProtokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 18-19, 31, 41. . Проєкт Ремісничо-промислової школи в Познані. Був придбаний журі на конкурсі 1927 року. Співавтор Тадеуш ВрубельRóżne // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 10. — S. 337. . Конкурсний проєкт корпусів механічного і електротехнічного факультетів Львівської політехніки (1937, спільно з Тадеушем Врубелем, при співпраці Вітольда Раковського і Юліана Бжуховського). III місцеRozstrzygnięcie konkursu powszechnego na projekt gmachów Wydziału Mechanicznego i Elektrotechnicznego Politechniki Lwowskiej // Architektura i Budownictwo. — 1937. — № 10. — S. 390; Wynik konkursu na gmach Wydziału Mechanicznego i Elektrycznego Politechniki // Gazeta Lwowska. — 30 grudnia 1937. — № 295. — S. 2.

Примітки

Джерела

Ю. О. Бірюльов Карасінський Леопольд //