Національний науково-природничий музей НАН України () — наукова і просвітницька установа, один з провідних центрів розвитку природничих досліджень Україні, що діє в системі Національної академії наук України, та одночасно один із найбільших науково-природничих музеїв світу. Музей розташований у центрі Києва у старовинному будинку колишньої Ольгинської гімназії. Наукові фонди на експозицію ННПМ належать до Наукових об'єктів, що становлять національне надбання (з 2001 року).

Музей підпорядкований Відділенню загальної біології НАН України.

Напрямки діяльності ННПМ

Основними напрямками діяльності ННПМ НАН України є (за даними на 2008 р.:Основні напрямки діяльності ННПМ НАН України. Постанова Президії НАН України від 05.03.2008 р. № 68.):

Розробка наукових основ природничої музеології, створення, збагачення та збереження фондових колекцій та експозицій. Вивчення сучасного стану і поширення представників флори й фауни, флористичних і фауністичних комплексів України та інших регіонів. Проведення досліджень з питань екології та еволюції організмів і біостратиграфії, історії флори та фауни. Аналіз сучасного стану та збереження природних геологічних пам'яток України, зокрема мінералогічні дослідження коштовних та напівкоштовних зразків. Проведення науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи з природничої тематики.

З історії ННПМ

Історія створення ННПМ Національний науково-природничий музей як самостійна від інших установа створений 8 червня 1966 року рішенням Ради міністрів УРСР за поданням Президії АН УРСР.

Музей створено як академічну установу, в системі Академії наук Української РСР як «Центральний науково-природничий музей». Згідно з рішенням РМ, музей оформився як «експозиційно-територіальний комплекс», складений з 5-ти експозицій («музеїв»), підпорядкованих «музейним відділам» відповідних інститутів АН УРСР — археології, геології, зоології та ботаніки.

Такими музейними експозиціями є колекції, відомі здавна: геологічна колекція (1927 р.), до принаймні 1930 р. як Національний геологічний музей, при якому діяли і два палеонтологічні відділи, надалі й до 1998 р. «музей» перебував у підпорядкуванні Інституту геології АН УРСР; зоологічна колекція (заснована як «зоомузей» у 1919 р.), після руйнування Музею київського відділу Імператорського Товариства правильного полювання. Підпорядкована у 1934—1998 рр. Інституту біології та зоології АН УРСР, потім Інституту зоології АН УРСР, ботанічна колекція (заснована 1921 р.), підпорядкована у 1934—2000 рр. Інституту ботаніки АН УРСР (історія до кінця не з'ясована, ймовірно, 1921 р. стосується Національного гербарію України, а експозиція створена не раніше 1967 року, коли вже було збудовано 5й поверх і відкрито експозицію); палеонтологічна (заснована 1935 р.), підпорядкована у 1935—1998 рр. Інституту біології та зоології АН УРСР, потім Інституту зоології АН УРСР, археологічна (заснована 1935 р.), проте археологічний музей створено по суті лише в рік відкриття експозиції ЦНПМ, у 1967 році.

Власне, окремими «музеями» називають відповідні експозиції (по суті поверхи). Такими є «Геологічний музей» з відповідним науковим відділом Інституту геології АН УРСР, «Палеонтологічний музей» з відділом палеозоології Інституту зоології АН УРСР, «Зоологічний музей» з відділом фауни та систематики Інституту зоології АН та «Ботанічний музей» разом з відповідним відділом Інституту ботаніки АН УРСР. Окрім того, у напівпідвальному поверсі (з боку вул. Терещенківська) розташований «Археологічний музей», що створений разом з ННПМ у 1966 році, проте належний до іншої віл ННПМ установи — Інституту археології НАН України.

До кінця 1996 року музей мав назву Центральний науково-природничий музей НАН України (поширена абревіатура — ЦНПМ). 10 грудня 1996 року наказом Президента України Науково-природничому музею було надано статус Національного. Музей відкрито для відвідувачів 1 грудня 1967 року. Це сталося після того, як у листопаді 1967 р. Президія АН України констатує завершення робіт і можливість прийняти зоологічну і геологічну частини Центрального науково-природничого музею до відкриття, про що було прийнято відповідну постанову ПрезидіїІсторія заснування Зоологічного музею // Вебсайт ННПМ НАН України; переглянуто 25.05.2016..

Протягом кінця 1990-х і початку 2000-х років до складу музею перейшли наукові підрозділи та фондові колекції, що до того залишалися підпорядкованими різним установам Академії наук УРСР, попри те, що самі експозиції та робочі приміщення були об'єднані територіально в єдиний комплекс (спільна будівля тощо).

8 червня 2016 року Національний науково-природничий музей відмітив 50-річчя від дня свого заснування як окремої академічної установи (окремі підрозділи музею сформовані значно раніше, на початку XX ст.).

Будівля та приміщення

Музей розташований в самому центрі Києва на вулиці Богдана Хмельницького, в будинку № 15. Цей будинок споруджувався у 1910-х роках для розширення площ Ольгинської жіночої гімназії (інша назва — «Державна жіноча гімназія святої Ольги»), яка на той час розташовувалася в будівлі нинішнього Інституту ботаніки НАН України. Після революційних подій 1917—1918 років та створення ВУАН будівлі відійшли у відання академії наук. Започаткований при ВУАН у 1919 році Зоологічний музей, який є найдавнішим підрозділом ННПМ, розміщувався за адресою Терещенківська 2 (нині це — Терещенківська 4, де розміщується тепер Видавничий дім Академперіодика).

Недобудований новий корпус Ольгинської гімназії, який тепер є будівлею ННПМ, пробув «довгобудом» понад 10 років і врешті 1928 року будівництво було завершено і будівлю було передано Всеукраїнській Академії наук («будівля ВУАН»). Основний вхід до цієї будівлі був з вулиці «Короленка» (нині Володимирська 55), і в ній розміщувалася низка академічних інституцій (понад 10), серед яких був і Зоологічний музей. Тоді ж, у 1929 році було створено й Національний геологічний музей, розміщений на 1 поверсі будівлі. Приміщеннями музеїв були фактично лише тільки коридори будівлі, уздовж яких стояли шафи зі зразками. В кімнатах, які тепер є залами Національного музею, розміщувалися численні інституції ВУАН, переважно природничі, і це тривало фактично до середини XX століття.

В часи II Світової війни всі ці академічні інституції пережили евакуацію на схід. На місці зоологічного музею, який з 1934 року входив до складу інституту зообіології, окупаційною німецькою владою було створено Інститут захисту рослин (з весни 1942 до осені 1943), і будівля всі ті роки залишалася «обжитою»: в ній працювали науковці, які залишилися на той час в Києві.

У повоєнні роки будівлю було добудовано, і так з'явився нинішній 5-й поверх. Нині на цьому поверсі розташовані ботанічна експозиція та робочі приміщення двох відділів ННПМ — ботаніки та музеології, а також аспірантська кімната, бібліотека та конференційна зала.

Прогулянка уздовж будівлі ННПМ у Гугл мапахПрогулянка уздовж будівлі ННПМ у гугл-меп.

Репортаж про будівлю та експозиціюРепортаж про будівлю та експозицію ННПМ..

Віхи і визначні події в житті ННПМ

1966 (8 червня) — Постанова Ради Міністрів України про заснування Центрального науково-природничого музею (в окремих документах того часу — «Музею природи»). 1967 (1 грудня) — відкриття експозиції музею для відвідувачів (геологічний і зоологічний музеї). 1996 (10 грудня) — Музею надано статус «національного» наказом Президента України («Про надання Центральному науково-природничому музею статусу національного»). 2001 — започаткування видання «Вісник Національного науково-природничого музею». 2007 (24 травня) — перехід до складу ННПМ в ролі структурного підрозділу ботанічного музею, який до того був у складі Інституту ботаніки НАНУ (Згідно з Постановою Президії НАН України № 147 від 24 травня 2007 р.). 2008 (5 березня) — перехід до складу ННПМ в ролі структурного підрозділу геологічного музею, який до того був у складі Інституту геологічних наук НАНУ (Згідно з Постановою Президії НАН України № 68 від 05 березня 2008 р.). 2008 — перехід ННПМ в підпорядкування з Відділення морської геології НАН України (директор був геологом) до Відділення загальної біології НАН України (новообраний директор — біолог). 2016 (22 листопада) — урочисте святкування 50-річчя з часу створення музею. 2019 (7-8 жовтня) — П'ята міжнародна конференція циклу «Природнича музеологія», що пройшла під назвою «Природничі музеї в Україні: становлення та перспективи розвитку» і була присвячена 100-річчю заснування Зоологічного музею Української Академії наук в Києві.

Музей як науковий центр

Наукові відділи Національний науково-природничий музей НАН України включає п'ять наукових відділів: геології, палеонтології, зоології, ботаніки, музеології. Відділу музеології підпорядковані редакція «Вісника ННПМ», бібліотека та екскурсійна служба. Інші відділи ведуть наукову роботу, зберігають і каталогізують фондові колекції, опікуються доглядом та поновленням відповідних частин експозиції та проводять в них екскурсії.

Наукові фонди

Загальний обсяг фондів експозиційної частини становить близько 30 тис. зразків.

Обсяг фондових колекцій сягає 2,5 млн колекційних одиницьФондосховища ННПМ НАН України.

Два дні на тиждень, у понеділок та вівторок, музей закритий для відвідувачів. Це дні музейної роботи, під час яких співробітники працюють з фондами, які зберігаються в робочих приміщеннях наукових відділів та поза ними, у тому числі в експозиційних залах. Саме у такі дні ведеться каталогізація і перевизначення зразків, виймаються матеріали для наукового опрацювання, у тому числі для опрацювання приїжджими фахівцями, поновлюються вітрини.

Наукові товариства та конференції Музей у 2000-х роках був базовою установою двох наукових товариств: Українське теріологічне товариство НАН України (голова — Вадим Топачевський) Українське герпетологічне товариство (президент — Олександр Зіненко)

ННПМ у 2013—2019 рр. був співорганізатором чотирьох музеологічних конференцій:

2012. «Сучасні аспекти природничої музеології» — II Міжнародна науково-практична конференція (11-13 вересня 2012 р., Київ, Канів)Праці II конференції: Сучасні аспекти природничої музеології: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції, 11-13 вересня 2012 р., Київ-Канів. — Київ, 2012. — 140 с. ISBN 978-966-02-6532-5.; 2013. «Практичні питання природничої музеології» — III Науково-практична конференція (24-25 жовтня 2013 р., Київ)Праці III конференції: Практичні питання природничої музеології: Матеріали III науково-практичної конференції, 24–25 жовтня 2013 р., Київ. — Київ, 2013. — 80 с. ISBN 978-966-02-7001-5., 2015. «Природничі музеї: роль в освіті та науці» — IV Міжнародна наукова конференція (27-30 жовтня 2015 р., Київ)Праці IV конференції (біологічної секції): Природничі музеї: роль в освіті та науці: Матеріали IV Міжнародної наукової конференції / Національний науково-природничий музей НАН України ; за ред. І. Загороднюка. — Київ, 2015. — Ч. 2. — 184 с. ISBN 978-966-02-7728-1. 2019: «Природничі музеї в Україні: становлення та перспективи розвитку» — V конференція. Її праці видано як випуск 5 в серії «Природнича музеологія».[https://museumkiev.org/public/museology/museology2019/museology5-2019.pdf Загороднюк І. (ред.). Природнича музеологія. Випуск 5. ННПМ НАНУ. Київ, 2019. 324 с. ISBN 978-966-02-8998-7 (print), ISBN 978-966-02-8999-4 (online).

Наукові видання

У 1921—1923 рр. Зоологічний музей УАН (нині відділ зоології ННПМ) видавав журнал