Педагогіка Монтессорі — це система навчання дітей, яка спрямована на розвиток природних інтересів і діяльності, а не на використання формальних методів навчання. У класі Монтессорі акцент робиться на практичному навчанні та розвитку навичок реального світу. Він підкреслює самостійність і розглядає дітей як особистостей, які від природи прагнуть до знань і здатних розпочати навчання в достатньо сприятливому та добре підготовленому навчальному середовищі. Філософію, що лежить в основі, можна розглядати як похідну від теорії природного розгортання. Це не сприяє вимірюванню досягнень звичними методами, такими як оцінки та тести.

Метод був розроблений на початку 20 століття італійською лікаркою, освітянкою Марією Монтессорі, яка розвинула свої теорії шляхом наукових досліджень і спостережень за учнями; з тих пір цей метод використовується в багатьох частинах світу, як у державних, так і в приватних школах.

Існує низка практик під назвою «Монтессорі», яка не є торговою маркою. Популярні елементи включають різновікові класи, свободу студентів (включно з вибором діяльності), тригодинний робочий цикл, спеціально навчених викладачів і підготовлене середовище. Наукові дослідження щодо методу Монтессорі позитивні, а в огляді 2017 року висвітлені докази його ефективності

Історія Пройшовши медичну освіту, Марія Монтессорі почала розвивати свою освітню філософію та методи в 1897 році, відвідуючи курси з педагогіки в Римському університеті та вивчаючи освітню теорію.  Під час відвідування психіатричних закладів Риму в рамках навчання з учителем Монтессорі зауважила, що діти з особливими освітніми потребами потребують більшої стимуляції з боку свого оточення. У 1907 році вона відкрила свою першу класну кімнату, Casa dei Bambini, або Дім Дітей, у багатоквартирному будинку в Римі.

  З самого початку Монтессорі базувала свою роботу на своїх спостереженнях за дітьми та експериментах із середовищем, матеріалами та доступними для дітей уроками. Вона часто називала свою роботу «науковою педагогікою».

У 1901 році Марія Монтессорі познайомилася з видатними реформаторами освіти Алісою та Леопольдо Франчетті. Марію Монтессорі запросили провести її перший курс для вчителів і створити «Дім дітей» у віллі Монтеска, будинку Франчетті в Чітта ді Кастелло. Монтессорі прожила з Франчетті два роки і вдосконалювала свою методику разом з Алісою Франчетті. У 1909 році вона задокументувала свої теорії в Il metodo della pedagogia sciencea (пізніше перекладена англійською як «Метод Монтессорі» в 1912 році). Франкетті Баронс фінансували видання книги, а методика мала назву «Метод Франчетті-Монтессорі».

Освіта Монтессорі поширилася в Сполучених Штатах до 1912 року і стала широко відомою в освітніх і популярних виданнях. У 1913 році Нарцисса Кокс Вандерліп і Френк А. Вандерліп заснували школу Скарборо, першу школу Монтессорі в США. Однак між Монтессорі та американським освітнім закладом виник конфлікт. Критична брошура 1914 року «Система Монтессорі, досліджена впливовим педагогом Вільямом Гердом Кілпатріком» обмежила поширення ідей Монтессорі, і вони занепали після 1914 року. Монтессорі-освіта повернулася до Сполучених Штатів у 1960 році і з тих пір поширилася на тисячі тамтешніх шкіл. Монтессорі продовжувала розвивати свою роботу протягом свого життя, розробляючи комплексну модель психологічного розвитку від народження до 24 років, а також освітні підходи для дітей віком від 0 до 3, від 3 до 6 і від 6 до 12 років.

Освіта Монтессорі також поширилася по всьому світу, включаючи Південно-Східну Азію та Індію, де Марія Монтессорі була інтернована під час Другої світової війни.

Метод Метод Монтессорі базується на моделі розвитку людини. Цей освітній стиль ґрунтується на двох переконаннях: що психологічне самобудування дітей і дорослих, що розвиваються, відбувається через взаємодію з навколишнім середовищем і що діти (особливо віком до шести років) мають вроджений шлях психологічного розвитку. Монтессорі вважала, що діти, які мають право вибирати та діяти вільно в середовищі, створеному відповідно до її моделі, діятимуть спонтанно для оптимального розвитку.

Незважаючи на те, що під назвою «Монтессорі» існує низка практик, Міжнародна асоціація Монтессорі (AMI) і Американське товариство Монтессорі (AMS) називають ці елементи основними:

Різновікові класи: класи для дітей віком 2+1⁄2 або від 3 до 6 років є, безумовно, найпоширенішими, але 0–3, 6–9, 9–12, 12–15 і 15–18 років — також існують Вибір учнем виду діяльності з запропонованого діапазону варіантів Безперервні робочі цикли, в ідеалі три години Конструктивна або дослідницька модель, за якою учні вивчають концепції, працюючи з матеріалами, а не шляхом прямих інструкцій Спеціалізовані навчальні матеріали часто виготовляються з натуральних, естетичних матеріалів, таких як дерево, а не з пластику Продумане підготовлене середовище, де матеріали організовані за предметними областями (зонами), є доступним для дітей і має належний розмір Свобода, що має обмеження Підготовлений учитель, який має досвід спостереження за особливостями, схильностями, вродженими талантами та здібностями дитини

Монтессорі-освіта передбачає вільну діяльність у «підготовленому середовищі», що означає освітнє середовище, адаптоване до основних людських характеристик, до специфічних особливостей дітей різного віку та до індивідуальних особливостей кожної дитини. Функція середовища полягає в тому, щоб допомогти і дозволити дитині розвивати незалежність у всіх сферах відповідно до її внутрішніх психологічних настанов. Окрім доступу до матеріалів Монтессорі, які відповідають віку дітей, середовище має мати такі характеристики:

Обстановка, яка полегшує рух і активність у класі Краса і гармонія, чистота навколишнього середовища Меблі, що відповідають пропорціям та потребам дитини Обмеження матеріалів, щоб включати лише ті матеріали, які підтримують розвиток дитини Порядок Природа як у класі, так і поза його межами

Навчальні практики

Програми для немовлят і малюків Монтессорі-класи для дітей до трьох років поділяються на кілька категорій із використанням кількох термінів. Nido, що італійською означає «гніздо», обслуговує невелику кількість дітей від приблизно двох місяців до приблизно 14 місяців або коли дитина впевнено ходить. «Спільнота малюків», або «Тоддлер клас» обслуговує більшу кількість дітей віком приблизно від одного року до 2+1⁄2 або 3 років. Обидва середовища наголошують на матеріалах і заходах, що відповідають розміру та здібностям дітей, можливостях розвитку рухів і заходах для розвитку незалежності. Зазвичай також наголошується на розвитку самостійності в туалеті. Деякі школи також пропонують заняття «Батьки-немовля», в яких беруть участь батьки зі своїми малюками.

Дошкільний заклад і дитячий садок Монтессорі-класи для дітей від часто називають Casa, або Дім Дітей, на честь першої школи Монтессорі, Casa dei Bambini в Римі в 1906 році. Типова класна кімната обслуговує 20-30 дітей різновікової групи (від 2+1⁄2 або 3 до 6 років), за підтримки повністю підготовлених провідного викладача та асистентів. Класні кімнати зазвичай обладнані столами та стільцями дитячого розміру, розташованими окремо або невеликими групами, з матеріалами для класу на полицях у висоту дитини по всій кімнаті. Діяльність здебільшого спочатку презентує вчитель, після чого діти можуть вільно вибирати їх відповідно до інтересів. Роль учителя в класі Монтессорі полягає в тому, щоб направляти та консультувати учнів індивідуально, дозволяючи кожній дитині створити свій власний шлях навчання. Матеріали для класу зазвичай включають вправи на залучення до навичок практичного життя, таких як використання ложкою, миття посуду, чищення столів і підмітання. Також матеріали для розвитку чуттів, або сенсорні, математичні матеріали, мовні матеріали, музика, мистецтво та культурні матеріали, включно з більш науково обґрунтованими видами діяльності.

Класну кімнату в Монтессорі-школах умовно поділяють на 5 зон:

Навички Практичного Життя, Сенсорика, Математика, Розвиток мовлення, Космічне виховання. Кожна з цих зон обладнана відповідними дидактичними матеріалами Монтессорі. В школах Монтессорі немає традиційних іграшок, замість них — матеріали для «дитячої роботи», яка природно розвиває кожну дитину відповідно до її індивідуального темпу, здібностей та інтересів.

Навички Практичного Життя Вправи з розвитку Навичок Практичного Життя зазвичай першими пропонуються дитині, яка розпочинає навчання. Від оволодіння навичками, які відпрацьовуються в цій зоні, багато в чому залежить успіх дитини в інтелектуальній роботі. Працюючи зі справжнім побутовим приладдям, діти розвивають контроль та координацію рухів, відповідальність, незалежність, впевненість, звичку працювати самостійно, здібність впорядковано мислити, що досягається завдяки власному свідомому вибору діяльності. Діти дуже люблять працювати в цій зоні, оскільки тут все знайоме та походить з реального життя. Навички Практичного Життя є базовими в Монтессорі освіті. Спеціально розроблені вправи націлені на розвиток концентрації уваги та самостійності дитини. Ці навички необхідні для того, щоб не залежати від дорослих у щоденних побутових справах, самостійно піклуватися про себе, навколишнє середовище та турбуватися про інших, що зміцнює впевненість дитини в собі. В цій зоні малюки навчаються мити посуд, користуватися кухонним приладдям, готувати прості страви, прибирати, чистити взуття, одягатися, сортувати, пересипати, переливати та змішувати.

Сенсорика Сенсорний матеріал Монтессорі забезпечує розвиток і систематизацію чуттів (зір, слух, смак, нюх та дотик), завдяки чіткому науковому підходу. Відмінною рисою цього розділу є ізоляція в окремій роботі лише однієї якості, яка відрізняє предмет один від одного (наприклад, всі характеристики предметів однакові, за винятком кольору, або ваги і тд), в той час, як всі інші характеристики є однаковими для всіх об'єктів. Для всіх матеріалів обов'язковою є можливість самостійного контролю помилки, тобто дитина сама може перевірити правильність виконання, не потребуючи допомоги вчителя. Це навчає дітей працювати самостійно, не боячись помилятися. Заняття в сенсорній зоні розроблені для того, щоб дитина навчилась виявляти різницю між якостями предметів (форма, розмір, вага, колір, запах, текстура, смак та ін.). Ці вміння вдосконалюються з метою підготовки дитини до інтелектуальних робіт та подальшого навчання. Монтессорі матеріали прості та захопливі, вони допомагають дитині дуже точно розрізняти фізичні властивості об'єктів, що її оточують. Діти працюють з геометричними тілами, дзвониками, пазлами, тканинами, звуковими, смаковими та нюховими «коробочками», роботами для вдосконалення стереогностичного та баричного чуття.

Математика

До роботи з Математичними матеріалами дитина приходить вже ґрунтовно підготована. Спершу працюють з різноманітними матеріалами, які допомагають зрозуміти поняття кількості, а вже потім презентують, як саме кількість може виражатися за допомогою цифр. Ці ідеї потім об'єднуються і разом формують підґрунтя для подальшого розуміння математичних принципів. Дитина вчиться систематизувати та впорядковувати предмети, розвиваючи процеси мислення. Це сприяє пізнанню абстрактної математичної теорії шляхом використання наочних, предметних навчальних засобів, з якими можна маніпулювати, експериментувати та відкривати їхні нові можливості. Прикладом є використання ланцюжків із намистин для навчання математичним поняттям, таким, як десяткова система. Зокрема, одиницю позначає одна намистина, брусок з десяти намистин, складених разом представляє 1 × 10, пластина, створена шляхом підгонки 10 брусків разом, представляє сотню (10 × 10), а куб, зіставлений з 10 пластин разом представляє тисячу(10×10×10). Ці матеріали допомагають створити конкретне розуміння абстрактних концепцій, на яких будується подальше навчання.

Розвиток Мовлення