Ла́вники (Denys Zubryćkyj. Kronika miasta Lwowa .— Lwów: w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844.— S. 22. від «засідатель») — члени судової колегії («лави») з компетенцією розглядати карні та певні категорії цивільних справ у містах магдебурзького права. В Україні лави мали тільки великі міста. Вони складалися звичайно з 3—7 членів. За приписами магдебурзького права лавників обирала міська громада. На практиці нових лавників не раз залучали до лави її старі члени. Головою лави був війт. Лави з лавниками існували до скасування магдебурзького права. На українських землях під владою Австрії лавами стали пізніше називатися суди присяжних.
Див. також Ешевени Народні засідателі Колегія 40-ка мужів
Примітки
Джерела та література Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000. Довідник з історії України . За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993. Сас П. Лавники // Посилання Лавник //