«Світязь» — перспективний авіаційний космічний ракетний комплекс (АКРК), що призначений для виведення космічних апаратів різного призначення на кругові, еліптичні і високі колові орбіти, включаючи геостаціонарну (ГСО).

До складу АКРК входять: Авіаційно-космічна система (АКС), що складається з літака-носія (ЛН) і встановленої на ньому ракети-носія (РН); Технічний комплекс ракети-носія, розміщений на аеродромі базування і призначений для підготовки ракети-носія до пуску; Технічний комплекс літака-носія, призначений для підготовки літака-носія до експлуатації та періодичного обслуговування;

Елементи системи

Літак-носій Ан-225-100 розробляється АНТК імені Олега Антонова і є модифікацією базового літака Ан-225 «Мрія». На літак встановлюється спеціальне обладнання для кріплення ракети-носія над фюзеляжем, всередині герметичних кабін розміщується бортове стартове обладнання та оператори, необхідні для здійснення пуску РН. Ракета-носій «Світязь» створюється на базі вузлів, агрегатів і систем ракети-носія «Зеніт». Вона будується за триступеневою схемою. Використовує нетоксичні компоненти палива — рідкий кисень і гас. При виведенні космічних апаратів на геостаціонарну орбіту, ракета-носій комплектується твердопаливним апогейним ступенем.

Переваги перспективного АКРК Цей комплекс знаходиться на етапі проєктування, однак вже зараз є такі беззаперечні переваги комплексу перед традиційними: Невисокий технічний ризик розробки, обумовлений застосуванням відпрацьованих технологій. Відсутність необхідності будівництва дорогих стартових споруд. Можливість широкого вибору місця старту ракети-носія і способу орбіти виведеного корисного вантажу. Широкі азимутальні напрями для пуску. Можливість самотранспортування системи. Екологічно чисті компоненти палива.

Характеристики АКРК

Характеристика ПараметрМаксимальна злітна маса системи, т600Максимальна стартова маса РН, т250Компоненти палива РН окислювач пальне — рідкий кисень гас РГ-1 Кількість ступенів При запуску на ГСО3 4Маса корисного вантажу виведеного на орбіту, кг МКС: НКР = 400 км, I = 51,6 ° Перехідна до ГСО ГСО — 6600 2400 700Маса компонентів палива РН, т210Тяга двигунів при старті РН, тс355Затребувана довжина злітно-посадкової смуги, м3800Повна довжина РН, м40Розмах крила РН, м15Діаметр корпусу 1-ї та 2-й ступенів РН, м3,9Діаметр головного обтічника РН, м3,9РозробникиКБ «Південне» АНТК імені Олега Антонова

Історія створення проєкту

Ідея запуску космічних апаратів шляхом повітряного старту існує вже дуже давно. З моменту створення літака АН-124 «Руслан» існує ідея створення системи яка передбачала б десантування ракети космічного призначення на висоті ~8-11 кілометрів й виведення нею корисного вантажу на орбіту. Подібні думки виникли і Європі. Поки в СРСР велись роботи зі створення БАКС, за кордоном йшли роботи по створенню власного АКРК HOTOL. З появою в СРСР літака Ан-225 «Мрія» виникла ідея об'єднати проєкти. Апарат Interim HOTOL мав стартувати з літака-носія, яким мав слугувати Ан-225 «Мрія».

21 червня 1991 року в штаб-квартирі Європейського космічного агентства в Парижі відбулася презентація міжнародної авіаційно-космічної системи для досліджень навколоземного простору, що складалася з Ан-225 і 250-тонного багаторазового космічного апарата Interim HOTOL, що розробляється англійською компанією «British Aerospace». Два літальних апарати майже ідеально підійшли один до одного, адже Ан-225 спочатку проєктувався для повітряного старту подібних виробів. Реалізація цього проєкту реально обіцяла приблизно чотирикратне зниження вартості виведення корисного навантаження на орбіту в порівнянні з вертикальним стартом. Крім іншого, «HOTOL» міг би ефективніше інших апаратів вирішувати завдання доставлення екіпажів на орбітальні станції та здійснювати їх евакуацію звідти в аварійних ситуаціях. Однак дуже скоро у проєкту виявився дуже серйозний недолік — повна відсутність державного фінансування. Це зіграло в долі проєкту «Мрія-Хотол» фатальну роль.

Як це не сумно, але абсолютно аналогічна доля спіткала добрий десяток проєктів застосування Ан-225 як літака-носія. До середини 1990-х років на НВО «Молнія» набула закінченого вигляду система БАКС (Багаторазова Авіаційно-космічна система), що передбачала доставлення на орбіту 8,5-10 тонн корисного навантаження в пілотованому варіанті та 18-19 тонн — у безпілотному. Попри просування робіт по системі в вкрай повільному темпі, БАКС все ще не застаріла і досі надалі залишається однією з найперспективніших авіаційно-космічних систем (АКС).

Протягом ряду років ДКБ «Південне» ім. М. К. Янгеля виконувало проєктні роботи по створенню ракет космічного призначення з повітряним стартом з літака-носія, що здійснює запуск ракети над нейтральними водами за межами України (теми «Світязь» та «Оріль»).

В результаті на початку 2000-х років з ініціативи КБ «Південне» та АНТК імені Олега Антонова за підтримки Державного космічного агентства України розпочалися роботи з пророблення АКРК «Світязь». Проєкт дороблювався під час Національної космічної програми 2002—2006 років. У 2005 р. проведене дослідження на тему «Методика оцінки впливу коливань рідкого палива на динамічні властивості авіаційно-космічної системи з урахуванням характеристик демпферів коливань», що теоретично розраховувало атмосферний етап роботи АКРК. У 2008 році велись теоретичні дослідження з дослідження керування багаторежимного АКРК. Цей проєкт міг би забезпечити Україні вільний незалежний доступ до космічного простору. Також Україна отримала б високотехнологічний продукт, який перетворив її в повноцінну й самодостатню космічну державу. На 2010 рік проєкт знаходиться на стадії концептуального пророблення. Про перехід до практичного втілення ідеї в життя питання не стоїть через брак коштів та не закінченість НДДКР.

Див. також Космонавтика «Зеніт» Дніпро «Циклон-3» Дніпро Безпілотний повітряно-космічний транспортний літак багаторазового використання «Сура» Авіаційний космічний ракетний комплекс «Оріль» Повітряний старт Ан-325

Посилання

Національне космічне агентство України Конструкторське Бюро «Південне»