Сахнóвщина — найбільший населений пункт на Слобожанщині у Берестинському районі Харківської області. Мешкає 6 900 мешканців.
Географічне розташування Селище розташоване в місці витоків річок Вошива і Сугарь на південний захід від Харкова. Відстань до обласного центру — 150 км.
До селища прилягають села Івано-Слиньківка, Гришівка і Новоолександрівка.
Через селище проходять автомобільні дороги , і залізниця, станція Сахновщина.
Назва Назва походить від прізвища козацько-старшинської родини Сахновських, які володіли навколишніми землями.
Зокрема, це підтверджує військово-топографічна мапа Ф.Шуберта 1846—1863 рр., на якій частина «дикого степу», що розкинулася від с. Кардашівка (нині — Дар Надії) вздовж берегів річки Багата до сіл Дмитрівка і Григорівка (нині об'єднані у с. Гришівка), позначена як «Сахновщина».
У цих селах, як свідчить четвертий том «Малоросійського гербовника» Вадима Модзалевського майже сто років проживали багатодітні дворянські родини Сахновських[Р.Янишевський. Міф про Сахновського http://maers.com.ua/istoriya-kraya/65-mif-pro-sakhnovskogo ].
Історія Сахновщина заснована на початку XIX сторіччя як хутір Кобилячин (Кобилячка) Костянтиноградського повіту Полтавської губернії переселенцями з Кобеляцького повіту цієї ж губернії.
Під час будівництва залізниці Костянтиноград — Лозова (1897—1900) Сахновщина перетворилася на залізничне селище. Дістала назву від прізвища поміщика Сахновського, на землях якого була збудована однойменна залізнична станціяКоваль А. П. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. — К. : Либідь, 2001. — С. 269.Сахновщина и сахновщане. История края. .
За переписом 1910 року, у Сахновщині було 877 жителів, яким належало лише 326 десятин землі, що розподілялися досить нерівномірно. Основними ж земельними багатствами (до 7 тис. десятин) володів поміщик Сахновський Список населених місць Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, стор. 23; Росія. Повний географічний опис нашої батьківщини, т. 7, стор. 399. .
1912 року створено Сахновщинське с/г т-во, кількість членів (1914) 35 осіб; голова ради О. О. Донченко, секретар І. Я. П'ятак.Сахновщина / Справочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственных обществах по данным на 1915 год. Справочно-издательское бюро при Департаментѣ земледѣлія, 1916—1115 стор.
1938 року отримала статус селища міського типу.
Радянські війська відійшли з Сахновщини 6/9 жовтня 1941 року.
Тимчасовий контроль над Сахновщиною Червона Армія встановила у лютому 1943 року під час Харківської наступальної операції 1943 року, 16/18 вересня 1943 — тривалий.Історична довідка
У січні 1942 року, під час Барвенково-Лозівської операції, Сахновщина деякий час розташовувалася у районі боїв. Був наступ на Красноград, звільнена Лозова, і з кінця січня до середини 1942 року територія під контролем радянських військ була на 30—40 кілометрів на схід від Сахновщини, по лінії Балаклія — Лозова.
Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська8 16494.66%російська4204.87%вірменська220.26%білоруська110.13%болгарська30.03%румунська10.01%інші/не вказали40.04%Усього8 625100%
Економіка
Сахновщинський завод продтоварів, ТОВ. Сахновщинський елеватор. Сахновщинська харчосмакова фабрика. Пивоварня (працює з 2018 року)
Раніше працювали Сахновщинський молокозавод, ЗАТ. Сахновщинський маслозавод. Сахновщинський хлібозавод.
Об'єкти соціальної сфери Сахновщинська гімназія.Сахновщинська гімназія Школа. Сахновщинська центральна районна лікарня. Сахновщинський будинок творчості. Сахновщинська дитяча музична школа.
Преса З 10 грудня 1930 року (з перервою у 1941—1944) у Сахновщині виходить районна газета, яка у 1930—1963 мала назву «Комунар», а з 2 квітня 1963 називається «Колос» .
2011 року голова Сахновщинської районної ради Харківської області Володимир Прядко посів третє місце у складеному НСЖУ списку найбільших ворогів преси в Україні: користуючись тим, що райрада є одним із співзасновників газети «Колос», фактично розпочав процедуру ліквідації юридичної особи — редакції, без рішення одного з співзасновників — трудового колективуЖурналісти склали список найбільших ворогів ЗМІ : лідирує Ян Табачник // ТСН, 28 квітня 2011Відкритий лист голови Національної спілки журналістів України Президенту України В. Ф. Януковичу. Ігор Лубченко, для «Телекритики» 30-05-2011.
Пам'ятки
Свято-Покровський храм Молитовний будинок (синагога)
Нематеріальна культурна спадщина Сахновщинський коровайСахновщинський коровай
Видатні люди Бутенко Георгій Андрійович (1938—1994) — український юрист Вакуленко Володимир Прокопович (1963) — український поет Дзюбка Олексій Миколайович (1982—2023) — молодший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України (2025, посмертно). Дзядик Владислав Кирилович (1919—1998) — український математик Заворотній Олексій Тимофійович (1948) — український актор, драматург, поет, сценарист і кінорежисер, заслужений артист України Єрохін Андрій Леонідович (нар. 1966)— український науковець у галузі інформаційних технологій, доктор технічних наук, професор, декан факультету комп'ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки. Кунденко Микола Петрович (нар. 1972) — український науковець у галузі електротехнологій, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інтегрованих електротехнологій та процесів Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка Левицький Олександр Олександрович — заслужений діяч мистецтв України Малахова Тетяна — сценарист кіно і телебачення, дитяча поетеса, автор сатиричних монологів для Андрія Данилка (Верка Сердючка), автор вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом» Муромцева Ольга Георгіївна (Аксьонова) (1938—2008) — український мовознавець Остапченко Микола Васильович (1923—1944) — Герой Радянського Союзу (1945) Половинко Григорій Григорович — український письменник, журналіст, перекладач, громадський діяч. Попудренко Микола Микитович (1906—1943) — один з організаторів партизанського руху в Україні Шевченко Тарас Георгійович (1929—2015) — український живописець, художник театру, Заслужений діяч мистецтв України. Проживав у Сахновщині. Янко Микола Тимофійович (1912—2011) — український краєзнавець
Примітки
Джерела
Посилання Облікова картка смт. Сахновщина Прогноз погоди в смт. Сахновщина Життя українських селян. Сахновщина