Стефанський В'ячеслав Карлович (1867, Одеса — 7 червня 1949, там же) — інфекціоніст, мікробіолог й епідеміолог.

Життєпис Народився в сім'ї викладача гімназії в Одесі. Закінчив Рішельєвську гімназію у 1885 році в Одесі разом з однокласником Данилом Заболотним, у майбутньому видатним українським епідеміологом, з яким дружив усе життя. Стефанський мріяв про медицину, тому подався до Києва, щоб вступити на медичний факультет, оскільки в Одесі, в Новоросійському університеті, тоді ще не було такого факультету. Після закінчення Київського університету (1893 рік), працював в Одеській інфекційній лікарні, одночасно (з 1897 року) в Одеській бактеріологічній лабораторії, перетвореної після Жовтневого перевороту в Бактеріологічний інститут імені І. І. Мечникова, де він завідував сироватковим відділом. 1902 року брав участь в ліквідації спалаху чуми в Одесі. Їм же для лікування хворих на бубонну чуму саме тут вперше в Україні та Російській імперії була застосована протичумна сироватка. З 1908 року почав викладати у Новоросійському університеті, який було засновано у 1865 році в ОдесіВасильев К. К. Формирование и развитие Одесского научно-медицинского центра и его роль в создании отечественной эпидемиологии и микробиологии. 1993 р. Автореферат докторской диссертации. Диссертации по гуманитарным наукам , перший на теренах України курс з інфекційних хвороб.Хірургія на Україні у другій половині 19 століття. 28/12/2010 З початком бойових дій на півдні Росії емігрував до Болгарії, де протягом короткого часу викладав у Софійському університеті, але 1920 року повернувся до Одеси.Васильев К. К. Зарубежная Россия: Профессора–беженцы из России на медицинском факультете Софийского университета (ч.2). «Русская газета», 2004/10/28, № 44(63) У 1921 очолив першу в Україні кафедру інфекційних хвороб в Одеському медичному інституті. У 1923 році він ще паралельно завідував протягом року кафедрою мікробіології. Під час німецько-радянської війни залишився в окупованій Одесі, продовжував працювати в інфекційній лікарні, переховував поранених бійців, чинив перепони вивезенню до Німеччини деяких жителів Одеси, видаючи їх за хворих або співробітників лікарні. За спогадами Людмили Новокрещенової:

Після звільнення Одеси в 1944 році повернувся до завідування кафедри інфекційних хвороб в медичному інституті, одночасно продовжував працювати в Інституті мікробіології і епідеміології імені І. І. Мечникова, завідуючи відділом паразитарних тифів. В останні роки життя вивчав питання імунітету при деяких інфекційних хворобах. Відрізнявся незвичною скромністю, дисциплінованістю, був простим у спілкуванні, охоче допомагав усім своїми порадами. Був беззмінним головою одеського відділення Всесоюзного товариства епідеміологів, мікробіологів та інфекціоністів, очолював Одеське терапевтичне товариство.

Помер в Одесі 7 червня 1949 року.

Науковий доробок Стефанський є автором більше 60 праць, присвячених різноманітним питанням імунітету, профілактики та лікування інфекційних хвороб, серед них підручник з гострих інфекційних хвороб (1929 рік)Каталог ОНМедУ і монографія про профілактику і клінічні появи сказу (1954 рік). Вивчаючи чуму (1901—1902 рр.), Стефанський виділив у пацюків збудника проказоподібного захворювання («паличка Стефанського»). Його вважають першовідкривачем цієї хвороби пацюків, від збудника якої, як припускають, сформувалась мікобактерія Ганзена — причинний патоген людської прокази. Він продемонстрував велике значення бактеріоносіїв у епідеміології шигельозу (тоді називали дизентерією), один із перших запровадив в Україні інтубацію замість трахеотомії при дифтерії, у дослідах на собі спростував теорію щодо ролі блощиць у передачі епідемічного поворотного тифу, описав характерний симптом при шкірній формі сибірки (симптом Стефанського). Разом з А. А. Гринфельдом вперше в СРСР описав професійний еризипелоїд серед працівників рибо- і м'ясоконсервних комбінатів Одеси.

Основні наукові роботи Наблюдение над действием туберкулеза, произведенные в Одесской гор. больнице в 1897 году // Тр. о-ва рус. врачей Одессы. — 1899. — вып. 2 — с. 24-46. О крапчатости красных кровяных шариков при малярии / [Соч.] Д-ра В. К. Стефанского; [Из Одес. бактериол. ст.]. — Санкт-Петербург: К. Л. Риккер, 1901. — 6, 2 с. Кислотоупорные бактерии: Заболевание кожи и лимфатических желез у крыс, сходное с проказой. — Одесса: «Славянская» тип. Е. Хрисогелос, 1905. — , VIII, 94, с. Чума и ее лечение. — Одесса, 1910. Чумные бараки в Одессе // Чума в Одессе в 1910 г. / под ред. Л. Н. Малиновского и др. — Спб., 1912. Дифтерия и ее лечение. 1912. — Издание журнала «Терапевтическое обозрение». 80 с. — Серия Библиотека журнала «Терапевтическое обозрение». Тяжелые явления после впрыскивания вакцин // Русский врач. — 1917. — № 3. — С. 59-60. Острые инфекционные болезни / В. К. Стефанський, 1929. — 358 с. Профилактика и клиника бешенства. — Москва: Медгиз, 1954. — 107 с. (Б-ка практического врача).

Примітки

Джерела

Васильев К. К. В'ячеслав Карлович Стефанський (1867—1949 рр.) // Інфекційні хвороби. — 1997. — № 4. — С. 52-53. Вячеслав Карлович Стефанский [Текст]: биобиблиогр. указатель / М-во культуры и туризма Украины, Одес. нац. науч. б-ка им. М. Горького ; сост.: К. К. Васильев, О. Г. Кушнир. — Одесса: [б. и.], 2010. — 31 с. — (Серия «Ученые Одессы») ; вып. 43. О. І. Головко «Стефанський В'ячеслав Карлович Бактеріолог, епідеміолог, мікробіолог» // Професори Одеського (Новоросійського) університету. Біографічний словник у 4-х томах. Том 4: Р-Я. — Видання друге, доповнене. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 166—169 ISBN 968-318-316-0 Гиммельфарб Я. В. К. Стефанский // Врачебное дело. 1949. № 9. С. 855. Григорович Н. А. B. К. Стефанский // Журн. микр., эпид. и иммун. 1959. № 7. С. 135.