Геморагі́чна (геморагі́йна) гаря́чка — медичний термін, назва перебігу деяких вірусних хвороб, для якого характерно наявність підвищення температури тіла до високих цифр (гарячки) та геморагічного (або геморагійного) синдрому. Для означення ведучого перебігу такі вірусні хвороби у своїй назві містять поняття (термін) «геморагічна гарячка» з додаванням особливостей певної хвороби, наприклад, геморагічна гарячка з нирковим синдромом, або назви географічного місця, де було вперше знайдено вірусу хвороби, як то, геморагічна гарячка Ебола, або назву регіону, де така хвороба поширена, зокрема Крим-Конго геморагічна гарячка.
У патогенезі таких хвороб спостерігається ураження судин, що призводить до розвитку геморагічного синдрому (або іноді його називають тромбогеморагічним синдромом або ДВЗ-синдромом) у вигляді крововиливів у шкіру, внутрішні органи, різноманітних кровотеч, тромбозів судин. Клінічний аналіз крові у більшості випадків виявляє спочатку лейкопенію, потім тромбоцитопенію. Частина геморагічних гарячок одночасно належить до арбовірусних хвороб — тих, які передаються через укус комах.
Класифікація Геморагічні гарячки зумовлюють віруси чотирьох родин: Аренавіруси (Arenaviridae) вірус Ласса (Гарячка Ласса) вірус Хунін (Аргентинська геморагічна гарячка) вірус Мачупо (Болівійська геморагічна гарячка) вірус Гуанаріто (Венесуельська геморагічна гарячка) вірус Себія (Бразильська геморагічна гарячка) Бун'явіруси (Bunyaviridae) вірус геморагічної гарячки з нирковим синдромом вірус геморагічної гарячки Крим-Конго вірус гарячки Рифт Валлі Філовіруси (Filoviridae) віруси Марбург (гарячка Марбург) вірус Ебола (гарячка Ебола) Флавівіруси (Flaviviridae) вірус хвороби К'ясанурського ліса вірус омської геморагічної гарячки вірус жовтої гарячки вірус гарячки денге
Діагностика Діагноз підтверджується серологічними та вірусологічними методами дослідження. Для серодіагностики використовують наступні методи аналізу наростання антитіл: РН (реакція нейтралізації) РГГА (реакція гальмування гемаглютинації) РЗК (реакція зв'язування комплементу) РІА (радіоімунний аналіз) з парними сироватками
Примітки
Джерела Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина». — 2012. — С. 778 — 12с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-214-3 Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: У 3 т. — К.: «Здоров'я»,2003. — Т.3.; — 848 с. ISBN 5-311-01326-5 Юрий Лобзин, Константин Жданов. — Руководство по инфекционным болезням в 2-х кн. — Фоліант. СПб. 4-е издание. — 2011. —1408 с. ISBN 978-5-93929-218-4, ISBN 978-5-93929-215-3
Посилання http://emedicine.medscape.com/article/969877-overview http://www.who.int/topics/haemorrhagic_fevers_viral/ru/ ; http://www.infectology.ru/nosology/infectious/viral/hemor_all.aspx ;
Див. також Геморагічна гарячка з нирковим синдромом Хвороба, яку спричинює вірус Ебола Жовта гарячка Гарячка денге Хвороба, яку спричинює вірус Марбург Гарячка Ласса Крим-Конго геморагічна гарячка