Хмарочос Гінзбурга

Хмарочо́с Гі́нзбурга або Дім Гі́нзбурга — 10-поверховий зруйнований «хмарочос» XX століття в Києві. Увійшов в історію як «перший хмарочос України»Цей хмарочос дійсно є першим на території України, тому що перший хмарочос Харкова збудували в 1928 році (Держпром), а перший хмарочос Львова в 1921 році (Дім Шпрехера), в інших українських містах хмарочоси з'явились набагато пізніше. . Побудований у 1910–1912 роках. Підірваний військами НКВС СРСР 24 вересня 1941 року і повністю знищений на початку 1950-х років, коли проводилося остаточне розбирання фундаменту будинку. У рік побудови був найвищим хмарочосом Російської імперіїhttp://www.domindex.com.ua/article/90 Процитовано 2010-02-25.

У 1950-х на його місці звели готель «Україна» (на той час звався «Москва»).

Будівництво

На місці, де звели будинок Гінзбурга, до початку ХХ століття стояв 4-поверховий будинок військового інженера Михайла Фабриціуса.

Будівництво першого в Україні хмарочоса розпочалося під час другого будівельного буму, у 1910 році на Інститутській вулиці, на місці будинків № 14, № 16 і № 18 (нині там розташовується готель «Україна»). Проєкт розробили одеські архітектори — Адольф Мінкус та Федір Троупянський.

За планом будинок мав h-подібну форму і різноповерховість 3-х сторін споруди (її зумовило розташування будинку на пагорбі) — всі 10 поверхів було видно лише з курдонера по нинішній вулиці Городецького.

Власником споруди був відомий будівельник-підрядник, купець першої гільдії Лев Борисович Гінзбург, який на площі в 2036 квадратних сажнів (близько 9300 м²), в фронт 43 сажнів , вирішив збудувати «прибутковий будинок».

У 1889 році він викупив у Михайла Фабриціуса ділянку, а згодом зніс 4-поверховий «прибутковий будинок» (будинок № 18), що тут був. Лев Гінзбург був власником будівельної фірми, яка і зайнялася спорудженням будинку.

Спорудження коштувало 1 500 000 рублів.24 сентября 1941 года. Дом Гинзбурга

Використали 12 000 000 цеглин. Будівництво вели в несприятливих геолого-гідрологічних умовах, але з використанням новітніх на той час технологій. Дім Гінзбурга будували в стилі «модерн» (усі будівлі Хрещатика початку ХХ століття були виконані у цьому стилі). 1912 року будівництво «хмарочоса» закінчили, тоді ж відбулося і відкриття. Будинок одразу став найсучаснішим у Києві, оскільки мав рідкісні на той час ковані ліфти американської фірми «Отіс».

Історія

Будинок використовували як прибутковий. У хмарочосі налічувалося 94 розкішні квартири, найбільші з яких нараховували 11 кімнат. Всього кімнат було близько 500.

Цей хмарочос обслуговувала велика кількість прислуги, лише прибиральників було більше 20-ти.Процитовано 2010-03-07

Після спорудження першого «хмарочоса України», Льва Гінзбурга запрошували для спорудження хмарочосів у Чикаго, але автор не погодився, захотівши бути № 1 у своєму місті.

На перших поверхах будинку Гінзбурга розташовувався торговий центр (тут розміщувалися продовольчі магазини). Споруду увінчувала башта, звідки відкривались чудові панорами Києва. Дім Гінзбурга був настільки відомий, що кожен візник знав, де він є. Завдяки своїй висоті майже 68 метрів будівлю було видно навіть за декілька кілометрів.

На 1917 рік найдорожчі квартири хмарочоса (за рік проживання у ньому) коштували від 1300 до 1700 рублів.

З 1913 року в «хмарочосі» проживав князь Олександр Оболенський, штаб-ротмістр, один з ад'ютантів київського, подільського і волинського генерал-губернатора Федора Трепова.

Восени 1913 року відомий художник Олександр Мурашко на верхньому поверсі «хмарочоса» відкрив «Художню студію Олександра Мурашка», в якій одночасно навчалися майже 100 чоловік, переважно це були діти київських можновладців. Окрім малюнка й живопису, читали лекції з історії та філософії мистецтва. Багато молоді переходило з Київського художнього училища до студії на Інститутській. Студія проіснувала до 1917 року.КАРУСЕЛЬ… ОЛЕКСАНДР МУРАШКО — ХУДОЖНИК КОЛЬОРУ

З 1915 по 1918 рік у будинку Гінзбурга мешкав полтавський купець другої гільдії Сергій Аршавський — замовник та колишній власник відомого «будинку вдови, яка плаче»http://www.top.flatlux.kiev.ua/article/245.html Процитовано 2010-01-22.

У квітні 1918 року в цьому будинку, орендованому княгинею Баратінською, розміщувалась французька військова місія УНР у складі 6 офіцерів.Битва за Украину: как Антанта уступила УНР Германии

Сам власник, Лев Гінзбург, мешкав не в «хмарочосі», а в збудованому поблизу двоповерховому будинку.

Також у будинку жив український прозаїк Вадим Охріменко — завзятий мисливець, кореспондент газети «Правда» та великий друг Максима Рильського.https://umoloda.kyiv.ua/number/189/171/6628/ Процитовано] 2010-01-21

Паломники, що приїхали з інших міст і направлялись в Софійський собор та Києво-Печерську лавру, хрестилися перед «хмарочосом» думаючи, що це теж якийсь храм.«Первый небоскрёб»..

Власник «хмарочосу» Лев Гінзбург помер раніше за своє творіння, у 1926 році в радянській лікарні.

У радянські часи хмарочос був націоналізований. Його перетворили на житловий будинок — готельні номери перепланували на комунальні квартири.

Будинок використовували у зніманні експериментального радянського фільму «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова у 1929 році, у фільмі зняли башту та внутрішнє подвір'я хмарочосаhttp://mik-kiev.livejournal.com/44130.html?thread=718946 Процитовано 2010-03-17.

Коли в 1941 році гітлерівці окупували Київ, будинок Гінзбурга став підпільною штаб-квартирою радянського підпільника-диверсанта Івана Кудрі, де він зберігав свою зброю і цінності. Також Кудря використовував будинок для передачі радіограм.

Зруйнування

Будинок Гінзбурга був знищений одним із перших у Києві на початку німецької окупації восени 1941 внаслідок сталінської стратегії «спаленої землі» та досі не розсекреченої спецоперації радянських органів НКВС-НКДБ, яка в народі дістала назву «пекельна осінь».

За кілька днів до окупації Києва німецькими військами інженерні частини 37-ї радянської армії спільно з підрозділами НКДБ та особливої бригади НКВС ОМСБОН розпочали широкомасштабне мінування міста. За короткий час замінували електростанції, водогін, залізничні колії, мости через Дніпро, адміністративні будівлі та деякі великі будинки. Операцію проводили в режимі таємності. Так у підвали будинку Гінзбурга вибухівку в дерев'яних ящиках енкаведисти переносили з Жовтневого палацу, що їм тоді належав, пояснюючи, що це вони «переховують власні архіви». Для підриву використовували новітні радіокеровані фугаси й дистанційні вибухові пристрої «Бемі» (таку вибухівку вперше застосували на практиці червоноармійці).http://archunion.com.ua/history/history_008.shtml Процитовано 2010-02-24

Координували саперні роботи представник Генштабу капітан Хилякін та начальник інженерного управління 37-ї армії полковник Олександр Голдович, а безпосереднім виконавцем мінувальних робіт у самому місті був командир 11-го взводу спецпризначення лейтенант Михайло Татарський.

24 вересня 1941 року, на 5-й день окупації Києва, пізно увечері, дім Гінзбурга та ще декілька будівель на Хрещатику вибухнули, знищивши не тільки німців, а й мирних жителів Києва. Відомо, що перед самим вибухом, резидент радянської шпигунсько-диверсійної групи Іван Кудря зі своєю нареченою в самій білизні вибігли з хмарочоса.

Від гігантської будівлі залишився лише остов.

Диверсант-підпільник Кудря втратив під руїнами багато важливих речей: різні документи, бланки паспортів та інших документів, гроші, зброю, шифри, адреси потрібних людей та іншеhttp://vitchyzna.ukrlife.org/11_12_07krasno.html Процитовано 2010-01-21.

Загалом у вибухах 24—27 вересня було знищено 16 будівель Хрещатика (з будинком Гінзбурга включно). Вибух не повністю знищив «перший хмарочос України» — остаточно його знесли 1950-х роках, під час «розчистки» Києва. Цікаво, що фундамент хмарочоса почали розбирати лиш під час підготовки до будівництва готелю «Москва». А всього за «пекельну осінь» у центральній частині Києва внаслідок вибухів та пожеж що виникли після вибухів, було знищено близько 100 будинківШирочин С. Как исчез довоенный Крещатик // Bird In Flight. — 2017. — 20 июня. .

24 вересня 1945 року жителі Хрещатика обійшли ці будівлі і поставили свічки в пам'ять жертв підриву.

КДБ УРСР у 1965 році розповсюдив версію, нібито Хрещатик разом з будинком Гінзбурга підірвали саме підпільники на чолі з Іваном Кудрею (радянська влада не хотіли брати на себе відповідальність за злочин, оскільки при знищенні центру міста загинули тисячі мирних мешканців). На спростування цієї версії свідчить той факт, що Кудря не міг підірвати будинок, в якому був його штаб, де він зберігав зброю і цінності. Та й в пострадянських публікаціях з'явилось чимало публікацій, що свідчили про те що для подібної акції у Кудрі не було ні кваліфікованих кадрів, ні матеріальних ресурсів. Невеличка група Кудрі складалася з двох чекістів і кількох «завербованих» (заляканих) громадян-обивателів (головним чином жінок), чиї родичі були репресовані і знаходилися на положенні заручників в руках катів радянського НКВС.

У 1954–1961 роках на місці, де стояв Дім Гінзбурга, звели готель «Москва» (з 2001 року — «Україна»).

Інші будинки Гінзбурга Ще до зведення хмарочоса став знаний як «будинок Гінзбурга» розкішний шестиповерховий прибутковий дім Льва Гінзбурга по Миколаївській вулиці (нині вулиця Архітектора Городецького), 9, споруджений у 1900—1901 роках. На ділянці по Бібіковському бульвару (бульвару Тараса Шевченка), 5 у 1909—1910 роках на замовлення Л. Гінзбурга було збудовано шести-семиповерховий прибутковий дім за проєктом тих самих авторів, що й «хмарочос Гінзбурга», — А. Мінкуса та Ф. ТроупянськогоКальницкий М. Зодчество и зодчие. — : Варто, 2012. — С. 77–79..

Згадки у літературі Будинок Гінзбурга згаданий у збірці оповідань «Фронт без лінії фронту», а саме у радянському героїко-патетичному творі про чекістів «Два роки над прірвою» Віктора Дроздова та Олександра Євсєєва. За цим твором було знято художній фільм, де автори виступили як сценаристи:

Будинок згадується також у книзі «Супутник по місту Києву, 1912 рік»:

Кияни вважали, що після спорудження Хмарочоса Гінзбурга висотне будівництво не припиниться, і в Києві «виростуть» ще вищі будинки. Про це у своїй книзі написав київський історик Дмитро Малаков:

Також ймовірно, що «хмарочос» надихнув відомого українського кінорежисера Олександра Довженка на його виступ на першому з'їзді архітекторів України (весною 1937 року):

У філателії

У 2012 році, к сторіччю спорудження хмарочосу Гінзбурга, Укрпошта випустила марку і малий лист на 15 марок накладом у 150 000 штук, присвячені спорудіЄвреї та єврейський світ у філателії. 2012 частина листа. Хмарочос Гінзбурга. .

Галерея

Див. також Хмарочоси України Хронологія хмарочосів України Хмарочос Список хмарочосів Києва

Примітки

Джерела

«Спутник по городу Киеву». 1912. «24 сентября 1941 года. Дом Гинзбурга» "Каменные «копилки» «История Киева» «Прогулки по улицам старого Киева» «Все выше, выше и выше?» «Первый небоскрёб»