Ві́нницька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Вінниця.

На півночі округа межувала з Бердичівською округою, на сході з Уманською, на півдні з Тульчинською, на південному заході з Могилівською та на заході з Проскурівською.

Історія Створена 7 березня 1923 рокуПостанова Президії ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля» в складі Подільської губернії з окружним центром у Вінниці в складі Вінницького, частин Літинського, Брацлавського, Жмеринського повітів на Поділлі та Бердичівського повіту на Київщині, у складі 18 районів: Вахнівський (центр Вахнівка) — з частин Вахнівської і Прилуцької волостей Бердичівського повіту на Київщині і Стрижавської, Гавришівської і Ободнянської волостей Вінницького повіту. Вінницький (центр Вінниця) — з частин Стрижавської, Гавришівської, Юзвинської, Тиврівської і Гніванської волостей. Вороновицький (центр Вороновиця) — з частин Гавришівської, Ободнянської, Лучанської і Немирівської волостей. Жмеринський (центр Жмеринка) — з частин Браїлівської, Гніванської і Станиславчицької волостей. Калинівський (центр Калинівка) — з частин Калинівської, Люлинецької, Прилуцької і Стрижавської волостей. Краснянський (центр Красне) — з частин Краснянської, Пеньківської, Гніванської і Рахно-Лісівської волостей. Літинський (центр Літин) — з частин Кожухівської, Пиківської, Сосонської і Багринівської волостей. Мало-Кутищанський (центр Малі Кутища) — з частин Острожецької і Люлинецької волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля» Межирівський (Межирів) — з частин Межирівської, Багринівської і Вівсянецької волостей. Немирівський (центр Немирів) — з частин Немирівської, Рубанської, Лучанської і Печарської волостей. Ободнянський (центр Ободне) — з частин Ободнянської, Немирівської і Рубанської волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року. Пиківський (центр Пиків) — з частин Пиківської і Хмельницької волостей. Прилуцький (центр Прилуки) — з частин Мало-Чернятинської, Прилуцької, Вахнівської Бердичівського повіту на Київщині і Калинівської волостей Вінницького повіту. Терешпільський (центр Терешпіль) — з частин Терешпільської, Уланівської, Старо-Синявської волостей с заштатним містом Сальницею. Ліквідований 17 червня 1925 року. Тиврівський (центр Тиврів) — з частин Тиврівської, Гніванської і Лучанської волостей. Уланівський (центр Уланів) — з частин Уланівської і Острожецької волостей. Хмільницький (центр Хмільник) — з частин Хмельницької і Кожухівської волостей. Юзвинський (центр Юзвин) — з частин Юзвинської, Стрижавської, Сосонської і Гніванської волостей. Розформований 3 червня 1925 рокуПостанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської Округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля й Київщини»

3 червня 1925 року до округи були приєднані Ситковецький (без села Шура-Метлицька) і Дашівський (без сіл Талалаївка і Хрінівка) райони розформованої Гайсинської округи.

17 червня 1925 року: До округи приєднані Липовецький і Іллінецький (без В. Ростовської, Медівської, Мервинської, Чагівської і Володимирської сільрад) райони Бердичівської округи. Уланівський район (без сіл Семаки, Сербинівка і Білий Рукав) приєднаний до Бердичівської округи. Село Зозівка приєднуваного до Вінницької округи Липовецького району перечислене до складу Вахнівського району. Село Ляцька Слобідка приєднуваного до Вінницької округи Липовецького району перечислене до складу приєднуваного до Вінницької округи Іллінецького району. Села Семаки і Сербинівка приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району перечислені до складу Пиківського району. Село Білий Рукав приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району перечислене до складу Хмільницького району.

1 липня 1930 року:Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР». приєднані Брацлавський, Вапнярський, Крижопільський, М'ястківський, Ободівський, Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Чечельницький та Шпиківський райони розформованої Тульчинської округи; приєднана територія розформованої Могилівської округи.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування Української СРРПостанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»..

Населення Згідно зі Всесоюзним переписом населення 1926 року, в окрузі проживало 775 170 осіб (48,59% чоловіків і 51,41% жінок). З них 131 111 були міськими, а 644 059 сільськими жителями.

Національний склад За національним складом 84% населення становили українці, 10% євреї, 2,9% росіяни, 2,5% поляки, інші національності загалом 0,6%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 рокуВсесоюзная перепись населения 1926 года. — : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929.

Район Населення,осіб Національний склад, % українці євреї росіяни поляки інші м. Вінниця 57 848 41,4 37,7 13,8 4,3 2,9 Вахнівський 33 323 87,8 6,9 0,5 4,6 0,2 Вінницький 58 514 96,8 1,5 0,4 0,9 0,4 Вороновицький 38 610 93,1 3,9 0,5 2,2 0,2 Дашівський 37 876 86,3 12,2 0,4 0,8 0,4 Жмеринський 54 201 72,0 13,1 9,4 4,3 1,3 Іллінецький 38 991 81,0 16,8 0,8 1,1 0,3 Калинівський 41 449 94,0 3,9 0,5 1,2 0,4 Краснянський 24 811 85,5 8,6 5,0 0,8 0,2 Липовецький 39 115 87,8 10,7 0,4 0,8 0,2 Літинський 58 664 91,1 5,0 1,5 1,6 0,8 Межирівський 33 781 91,0 3,4 3,6 1,4 0,6 Немирівський 57 326 91,1 7,4 0,6 0,5 0,3 Пиківський 41 026 86,5 9,3 0,5 3,2 0,5 Прилуцький 30 319 90,2 5,8 0,4 3,2 0,5 Ситковецький 33 057 97,4 1,7 0,2 0,3 0,4 Тиврівський 36 626 76,9 5,7 9,1 8,0 0,3 Хмільницький 59 935 80,7 13,3 0,4 5,3 0,2 Вінницька округа 775 472 84,0 10,0 2,9 2,5 0,6

Мовний склад Рідна мова населення Вінницької округи за переписом 1926 року

Район Населення,осіб Рідна мова, % українська єврейська російська польська інша м. Вінниця 57 848 38,1 32,2 23,0 2,9 3,8 Вахнівський 33 323 90,0 6,8 0,8 2,3 0,2 Вінницький 58 514 97,1 1,5 0,5 0,4 0,5 Вороновицький 38 610 94,6 3,8 0,7 0,6 0,3 Дашівський 37 876 86,6 12,1 0,5 0,5 0,4 Жмеринський 54 201 71,0 12,2 13,7 1,9 1,1 Іллінецький 38 991 81,0 16,4 1,2 0,8 0,7 Калинівський 41 449 94,3 3,6 0,9 0,8 0,3 Краснянський 24 811 85,0 8,4 5,5 0,9 0,2 Липовецький 39 115 88,4 10,4 0,7 0,3 0,2 Літинський 58 664 92,0 4,9 1,8 0,5 0,7 Межирівський 33 781 91,4 3,5 3,8 0,7 0,6 Немирівський 57 326 90,8 7,1 1,2 0,4 0,4 Пиківський 41 026 87,7 9,2 0,8 1,9 0,4 Прилуцький 30 319 92,5 5,6 0,6 1,0 0,3 Ситковецький 33 057 97,4 1,7 0,3 0,2 0,4 Тиврівський 36 626 78,7 5,5 9,2 6,1 0,4 Хмільницький 59 935 83,9 13,0 0,9 2,0 0,3 Вінницька округа 775 472 84,5 9,4 4,1 1,4 0,7

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У Гумінський Йосип Васильович (.02.1923—1923) Насиров Василь Михайлович (.12.1923—1924) Грубе Е. К. (1924—.05.1925) Новиков Андрій Йосипович (.05.1925—.10.1927) Чайка Микола Кононович (.10.1927—1928) Сапов Іван Андрійович (1928—.12.1929) Плачинда Іван Семенович (1929—.08.1930).

Голови окружного виконавчого комітету Рижаков (.02.1923—1923), Лирьов Микита Іванович (1923—1924), Турчинський І. В. (1924—1924), Зінченко Юхим Федорович (1924—17.06.1925), Колесников (.06.1925—.08.1925), Слинько Іван Федотович (.08.1925—1.11.1925), Воробйов Іван Онисимович (1.11.1925—.10.1926), Маслюк Федір Гнатович (.10.1926—1928), Чабай Григорій Данилович (1928—.12.1929), Крих Варфоломій Михайлович (1930—.08.1930)

Примітки

Посилання Демоскоп

Джерела Верменич Я. В. Вінницька округа // Винницкий округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Вінницька округа. — Харків, 1926.