Ві́нниця () — місто в центрі України, на берегах річки Південний Буг, адміністративний центр Вінницької області, Вінницького району та Вінницької міської громади, значний історичний осередок східного Поділля, центр Вінницької агломерації.
Назва
Етимологія Перша писемна згадка назви міста приблизно в 1375—1381 роках – «» за «Списком міст руських» або ж в 1390—1410 роках – «» за літописами русько-литовськими (в обидвох випадках звучить і читається як «Вінниця»). В уривку «Західноруського, або Білоруського літопису» «О Подолской земли» також вказано варіант назви «Бениця»Українська література XIV—XVI ст.— К.: Наукова думка, 1988.— 600 с. — С. 84, 533. .
З середини XX ст. краєзнавці за найімовірнішу основу назви вбачали давньоруське вѣно – «плата за наречену», «посаг за нею»Словарь географических названий . Деякі дослідники появу такої назви пояснюють тим, що Великий князь литовський Ольгерд визволив Вінницю та землі навкруги в середині XIV ст. від татар і передав їх, як феод, племінникам Коріятовичам. Однак така версія суперечить як літописним згадкам, так і значенню слова: «вѣно» – юридичний термін зі шлюбного права, уживаний тільки щодо жінок; крім того, племінники залишалися васалами великого князя й увійшли в землю Подільську з його «презволѣнія», а не через дарування. Втім, версія про «викуп за наречену» або ж «подарунок чоловіка дружині» і досі має право на існування, опираючись документально на грамоту Гринькові Сокілецькому від Федора Коріятовича 1391 року, у якій згадується «кнѧгини Андриѧнова ѧ Вѣиницьска».
Інші дослідники є прибічниками гідронімії і акцентують увагу на тому, що назва міста збігається з назвою річки Віннички (Вінниці, вперше зустрічається в Руській (Волинській) метриці), малої притоки Бога (Південного Буга), у межиріччі яких розпочалося стале освоєння території Вінниці (за археологією, з першої чверті XIII ст.). Критики цієї версії кажуть, що річка така мілка, що ймовірніше сама позичила назву в міста. Втім, найменування в обох випадках (топонім та гідронім) необхідно вважати назвою аграрно-символічного (родинно-сакрального) змісту. При цьому однокореневими словами, крім вѣно, є насамперед старослов'янські слова вѣн – брат, родич, спільник, вѣна – ріка, притока, вѣнча – свято врожаю, вѣнди – родові знаки (і рибальські гачки як омонім), вѣ – гілка, рід (як омонім – також займенник «ми»).
Також поширеною є версія, особливо поміж російських та польських дослідників, що ойконім виник семантичним способом від апелятива «винниця», тобто «винокурня», «виноградник», «підприємство, де виготовляло горілку і спирт; гуральня»Вінниця // Етимологічний словник топонімів України / Лучик В. В.; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014. — C. 128—129. — . На жаль, ці версії походження назви міста є сумнівними, оскільки технологія виробництва горілки поширилася на Поділлі лише з XV ст., а також на другу половину XIV ст. припадає початок глобального похолодання, що не сприяло дозріванню винних сортів винограду в цих широтах.
Правопис Назва міста з двома літерами «нн» зустрічається вже в документах XV ст. Сучасний варіант написання назви міста українською став можливий завдяки правопису 1850-х років, винайденому та розробленому Пантелеймоном Кулішем. Загального вжитку назва «Вінниця» набула лише у результаті реформи правопису, ухваленій 1927 року Президією правописної комісії після обговорення на Всеукраїнській правописній конференції 1927 року у Харкові (Харківський правопис).
27 січня 2010 року постановою Кабінету Міністрів № 55 був визначений єдиний варіант написання назви міста латиницею – Vinnytsia.
Символіка Символікою міста Вінниці є Герб, Великий Герб та Хоругва (Прапор) міста Вінниці.
Герб 16 травня 1993 рішенням № 28 сесія Вінницької міської ради затвердила Герб: обрамований суцільною срібною стрічкою щит червоного кольору; у червоному полі срібний хрест, нижня частина якого розділена і переходить у два гачки, один вліво, інший вправо, відвернені. Під ним – дві срібні схрещені лезом назовні шаблі.
Хрест, нижня частина якого розділена і переходить у два гачки, один вліво, інший вправо, відвернені – давній знак, що дійшов до нас у стилізованому вигляді. Має підтверджену історичну традицію з XVII ст., проте міг вживатися ще з XV ст. В книзі Альберта Віюка-Кояловича виданій в 1897 «Herbarz rycerstwa W. X. Litewskiego…» вказано, що Федір Корибутович розбудував Вінницю, Вишнівець та Збараж. Це підтверджує також герб, який дуже схожий на герб Вінниці, який карбував на своїх монетах Дмитро Корибут.
Дві схрещені шаблі символізували в історичному гербі прикордонне розташування Вінниці, на жителів якої було покладено обов'язки охорони міста та краю. Автори відновленого Герба Вінниці: художник Георгій Мельник, історики Юрій Савчук та Юрій Легун.
Великий Герб Великий Герб міста Вінниці являє собою геральдичний щит. У червоному полі щита – срібний хрест, нижня частина якого розділена і переходить у два гачки, один вліво, інший вправо, відвернені. Під ними – дві срібні схрещені лезом назовні шаблі. Щит увінчано срібною міською короною та обрамовано золотим картушем. Щит підтримують: зліва – городовий козак доби Гетьманщини, справа – лицар доби Великого Князівства Литовського. Знизу Великий герб доповнює вінок золотого колосся, оповитого блакитною стрічкою.
Срібна корона символізує адміністративний статус міста та його самоврядність, набуту у 1640 році. Лицар доби Великого Князівства Литовського відображає добу правління князів Коріатовичів, засновників Подільського князівства та міста Вінниці. Городовий козак доби Гетьманщини символізує козацьку звитягу полкового міста Вінницького полку. Золоте колосся відображає добробут та багатство краю. Блакитна стрічка – символ річки Південний Буг, на якій розташоване місто. Поєднання цих кольорів відтворює українську національну символіку. В центрі – Герб міста Вінниці.
Хоругва (прапор) 16 травня 1993 рішенням № 1108/28 сесії Вінницької міської ради затверджено прапор міста.
Автор прапора – вінницький історик та геральдист Юрій Легун. Оригінальна хоругва (прапор) міста Вінниці являла собою прямокутне полотнище червоного кольору зі співвідношенням сторін 1:1. Хоругва оточена по периметру (крім сторони біля древка) лиштвою, яку розбито на рівні трикутники червоної та білої барви. Ширина лиштви виносить 1/10 сторони хоругви. Посередині хоругви – зображення Герба міста Вінниці. Лицьовий та зворотний боки – однакові.
Форма полотнища відповідає вимогам міського прапоротворення в Україні. Центральні фігури хоругви повторюють символіку Герба міста Вінниці. Кольори хоругви символізують, виходячи із канонів вексилології та геральдики, мужність, хоробрість, безстрашність (червоний) та чистоту (срібний). 11 вересня 2021 року, з нагоди Дня міста, на Замковій горі замайорів найбільший прапор Вінниці.
22 серпня 2025 затверджено Статут Вінницької міської територіальної громади, згідно з яким співвідношення сторін прапора складає 2:3.
Клейноди Вінницького міського голови Клейноди є символами виборної влади місцевого самоврядування та офіційними атрибутами міського голови. До клейнодів Вінницького міського голови належать: Штандарт, Колар, Печатки та Ключ міста Вінниці. У 2007 за ініціативи ювелірного дому «Діадема» виникла ідея створення міських клейнодів. У тому ж році був виготовлений колар (церемонійний ланцюг, підвіска) міського голови, а через два роки, у 2009 році – презентований ключ міста Вінниці. У 2018 до переліку символів додана церемонійна печатка. Представники «Діадеми» офіційно передали її територіальній громаді міста 8 вересня 2018 року, під час святкування дня народження Вінниці.
Штандарт – прапор, який згідно з Положенням про символіку територіальної громади міста Вінниці має використовуватися під час урочистої церемонії присяги новообраного міського голови, нагородження громадян почесними відзнаками Вінницького міського голови, Вінницької міської ради та її виконавчого комітету, інших офіційних церемоніях за участю міського голови (наразі штандарт лише створюється, його фізично не існує).
Колар – масивний декоративний ланцюг з підвіскою – знаком Вінницького міського голови, що носиться на шиї. Він використовується під час урочистої церемонії присяги новообраного міського голови, нагородження громадян почесними відзнаками Вінницького міського голови, Вінницької міської ради та її виконавчого комітету, інших офіційних церемоніях за участю міського голови.
Печатка – спеціальний інструмент, призначений для відбитку зображення на документах. Печатки використовуються під час урочистої церемонії присяги новообраного міського голови.
Гербова печатка використовується для засвідчення підпису міського голови на почесних відзнаках Вінницького міського голови, Вінницької міської ради та її виконавчого комітету.
Церемонійна гербова печатка використовується міським головою для символічного затвердження важливих документів історичного значення.
Ключ міста Вінниці – спеціальний інструмент, призначений для відкриття замків. Ключ від міста має символічне значення і фактично надає новообраному міському голові право управляти містом. Він використовується під час урочистої церемонії присяги новообраного міського голови, інших офіційних церемоніях за участю міського голови.
Айдентика З 2019 Вінниця має власну айдентику, дизайн-систему та бренд «Вінниця – місто ідей», розробниками яких виступила креативна компанія Fedoriv. Концепція була презентована 18 травня 2019 р. в рамах святкування Дня Європи. Спеціально для бренду було розроблено три нові шрифти – Vinnytsia Sans, Vinnytsia Serif та декоративний Vinnytsia City. Брендбук доступний для завантаження на офіційному туристичному сайті міста.
Географія Місто Вінниця розташоване на берегах річки Південний Буг, яка перетинає місто з півночі на південь. Загалом в місті нараховують ще 64 малих річок, загальна протяжність яких у сім разів перевищує довжину Південного Бугу в межах Вінниці. Відстань до столиці України автошляхами – понад 265 км, залізницею – 221 км. До столиці є можливість дістатися швидкісним поїздом за 2 години, швидким – за 2,5-3 години, автомобілем – за 3,5-4 години (автошляхом ,з яким збігаються та )Маршрут Вінниця — Київ на Google Maps .
Місто перебуває у смузі лісостепу, у межах Волинсько-Подільського кристалічного масиву, прикритого четвертинними відкладеннями пісків, глин, вапняків і мергелів. Перемішуючись із залишками рослинного світу, вони утворили родючі чорноземні ґрунти. Основа цього масиву складається з найдавніших порід — цінних будівельних матеріалів: гранітів, гнейсів, сієнітів, що в деяких місцях виходять на поверхню.
Клімат Місто розташоване в помірному кліматичному поясі. Для міста властиве тривале неспекотне, досить вологе літо та порівняно коротка м'яка зима. Середня температура січня -5,8 °С, липня +18,3 °С. Річна кількість опадів 638 мм.
Через несприятливі кліматичні явища на території міста спостерігаються хуртовини (від 6 до 20 днів на рік), тумани в холодний період року (37-60 днів), грози з градом (3-5 днів). Тривалість світлового дня коливається від 8 до 16,5 годин.
28 січня 2022 року Вінницька міська рада проголосила Зелений курс Вінниці шляхом підписання Декларації і затвердження Дорожньої карти заходів для впровадження його принципів та підходів в межах громади. Громада взяла на себе зобов'язання з досягнення зеленого переходу і кліматичної нейтральності та визначила завдання, відповідальних і терміни реалізації у таких сферах: запобігання змінам клімату та адаптація до них, стала та розумна мобільність, біорізноманіття, відходи, промислова політика, стале харчування і зелене сільське господарство, енергетика та енергоефективність, нульове забруднення
Вулиці міста