Банк Польщі (, який іноді називають «Першим Банком Польщі», щоб відрізнити його від його тезки з 20-го століття) — державний банк у Королівстві Польському. Його було створено у 1828 році, спочатку з широким спектром діяльності, який невдовзі почав скорочуватися внаслідок політичних потрясінь у Польщі. Банк Польщі припинив карбування монет наприкінці 1832 року, припинив випуск банкнот польських злотих у 1841 році, повністю втратив свою грошову роль у 1870 році та зрештою був поглинутий у 1885 році Державним банком Російської імперії.

Історія

Перший Банк Польщі був заснований у Варшаві королівським указом від 29 січня 1828 року з ініціативи князя Францішека Ксаверія Друцького-Любецького. Установа мала право випускати польську валюту, а також контролювати кредитні ставки. Бан також мав право концесії на операції з іноземною валютою та викуп кредитів, виданих іноземними компаніями та банками. Його початкова діяльність була значною мірою пов'язана з управлінням польським боргом, включаючи «старий борг», успадкований від Варшавського герцогства.

Банку Польщі спочатку дозволялося випускати банкноти в розмірі 30 мільйонів злотих. Він також фінансував низку важливих підприємств у Польському королівстві. Між 1829 і 1837 роками банк витратив значну частину своїх доходів на будівництво доріг. До 1842 року він також фінансував розвиток вугільної промисловості в Домбровському басейні та Старопольському промисловому регіоні навколо Скаржисько-Каменної.

Після підтримки Листопадового повстання 1830—1831 років, Банк Польщі позбавили ролі монетного двору в 1832 році. У 1841 році російська влада насильно вилучила всі злоті і замість них запровадила рубль як єдиний законний платіжний засіб. Банк Польщі все ще мав право випускати двомовні рублі, але в 1859 році двомовність була скасована, і банкноти друкувалися лише російською мовою.

Після Січневого повстання 1863—1864 років Банк Польщі остаточно втратив свою незалежність і був підпорядкований безпосередньо Міністерству фінансів Російської імперії. У травні 1870 року його позбавили права емісії грошей та заборонили надавати довгострокові кредити. Він продовжував працювати в невеликих масштабах як комерційний банк до 1885 року, коли був повністю поглинутий Державним банком Російської імперії.

Будівля Будівля банку у Варшаві була зведена у 1825—1828 роках за проєктом італійського архітектора Антоніо Корацці та стала резиденцією банку, а також Варшавської фондової біржі. Будинок був сильно пошкоджений під час Другої світової війни, потім реконструйований у 1950—1954 роках під керівництвом архітектора Петра Беганського. З 1989 року тут розташований Музей колекції Івана Павла II, також відомий як Галерея Порчинського.

Примітки