Рада Європи була заснована 5 травня 1949 року десятьма західноєвропейськими і північноєвропейськими державами-засновницями, до яких через три місяці приєдналась Греція, а вже наступного року — Ісландія, Туреччина і Західна Німеччина. Після завершення Холодної війни організація значно розширилася за рахунок держав Центральної та Східної Європи.
Станом на 2026 рік до Ради Європи входять 46 держав. До Ради Європи входять майже усі суверенні держави Європи, крім Білорусі, Казахстану, Росії, Ватикану, а також держав з обмеженим визнанням.
Критерії членства Згідно зі Статтею 4 Статуту Ради Європи, для вступу до Ради Європи держава повинна:
бути європейською державою;
визнавати принцип верховенства права;
гарантувати права людини та основні свободи;
дотримуватися демократичних стандартів;
ратифікувати ключові міжнародні конвенції організації;
для набуття членства держава має отримати запрошення від Комітету міністрів.
Одним із головних документів Ради Європи є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (European Convention on Human Rights).
Члени Ради Європи ДержаваISOСтолицяВступПримітка NL Амстердам 5 травня 1949 Держава-засновницяBE Брюссель 5 травня 1949 Держава-засновницяLUЛюксембург 5 травня 1949 Держава-засновницяDKКопенгаген 5 May 1949 Держава-засновниця. До складу Данії входять Фарерські острови і Гренландія, проте деякі конвенції Ради Європи, в яких бере участь Данія, не застосовуються до цих територій.FR Париж 5 травня 1949 Держава-засновниця NO Осло 5 травня 1949 Держава-засновницяSE Стокгольм 5 травня 1949 Держава-засновниця UK Лондон 5 травня 1949 Держава-засновниця IE Дублін 5 травня 1949 Держава-засновницяIT Рим 5 травня 1949 Держава-засновницяGR Афіни 9 серпня 1949 Вийшла зі складу Ради 12 грудня 1969 року через ситуацію в Греції під час військової диктатури. Після падіння хунти Греція знову приєдналася до Ради Європи 28 листопада 1974 року. ISL Рейк'явік 7 травня 1950TU Анкара 13 квітня 1950 DE Берлін 13 липня 1950 Федеративна Республіка Німеччина і Протекторат Саар стали асоційованими членами у 1950 році. ФРГ стала повноправним членом у 1951 році. Саар приєднався до ФРГ у 1957 році, а землі колишньої Німецької Демократичної Республіки стали частиною ФРГ після возз'єднання у 1990 році. НДР ніколи не була членом Ради Європи.AT Відень 16 квітня 1956 CY Нікосія 24 травня 1961 SH Берн 6 травня 1963 MT Валлетта 29 квітня 1965 PT Лісабон 22 вересня 1976 ES Мадрид 24 листопада 1977 LI Вадуц 23 листопада 1978 Сан-Марино SM Сан-Марино 16 листопада 1988 FI Гельсінкі 5 травня 1989 HU Будапешт 6 листопада 1990 PL Варшава 26 листопада 1991 BG Софія 7 травня 1992 EE Таллінн 14 травня 1993 LT Вільнюс 14 травня 1993 SL Любляна 14 травня 1993 CZ Прага 30 червня 1993 З 21 січня 1991 року була членом Ради Європи у складі Чеської і Словацької Федеративної Республіки, до її розпаду 31 грудня 1992 року. SK Братислава 30 червня 1993 З 21 січня 1991 року була членом Ради Європи у складі Чеської і Словацької Федеративної Республіки, до її розпаду 31 грудня 1992 року. RO Бухарест 7 жовтня 1993 AD Андорра-ла-Велья 10 листопада 1994 LV Рига 10 лютого 1995 MD Кишинів 13 липня 1995 AL Тирана 13 липня 1995 UA Київ 9 листопада 1995 MK Скоп'є 9 листопада 1995 До 12 лютого 2019 року називалася Республіка Македонія, офіційно іменувалась як «колишня Югославська Республіка Македонія» через суперечки щодо назви. HR Загреб 6 листопада 1996 GE Тбілісі 27 квітня 1999 AM Єреван 25 січня 2001 AZ Баку 25 січня 2001 BA Сараєво 24 квітня 2002 SRB Белград 3 квітня 2003 Спершу як об'єднана Сербія та Чорногорія. Після здобуття Чорногорією незалежності у 2006 році Комітет міністрів заявив, що Республіка Сербія продовжить членство в колишньому Державному Союзі Сербії та Чорногорії. MC Монако 5 жовтня 2004 ME Подгориця 11 травня 2007 Раніше була членом Ради у складі Сербії та Чорногорії з 2003 року.
Колишні члени ДержаваСтолицяДата приєднанняДата виходуПримітка Саарленд Саарбрюкен 13 серпня 1950 1 січня 1957 Саарленд приєднався до Федеративної Республіки Німеччина 1 січня 1957 року. Чехословаччина Прага 21 січня 1991 31 грудня 1992 Розділилась 31 грудня 1992 року; держави-наступниці Чехія та Словаччина знову приєдналися до Ради 30 червня 1993 року. Сербія та Чорногорія Белград 3 квітня 2003 5 червня 2006 Розформована після здобуття Чорногорією незалежності. Сербія була оголошена продовженням членства колишнього союзу 14 червня 2006 року; Чорногорія приєдналася 11 травня 2007 року. Москва 28 лютого 1996 16 березня 2022 Членство призупинене у зв'язку із військовим вторгненням в Україну.
Спостерігачі
Статус спостерігача був розроблений для неєвропейських демократій, які бажають зробити свій внесок у демократичні процеси в Європі.
Канада, Японія, США, Мексика і Святіший Престол мають статус спостерігачів у Раді Європи та можуть брати участь у роботі Комітету міністрів та всіх міжурядових комітетів. Вони можуть робити фінансовий внесок у діяльність Ради Європи на добровільній основі.
Парламенти Канади, Мексики та Ізраїлю мають статус спостерігачів у Парламентській асамблеї, а їхні делегації можуть брати участь у сесіях Асамблеї та засіданнях комітетів. Делегацію, що представляє Асамблею Косово, також запросили до участі в Парламентській асамблеї на ad hoc основі. Представники Палестинської законодавчої ради можуть брати участь у дебатах Асамблеї щодо Близького Сходу, а також представники турків-кіпріотів з Північного Кіпру щодо острова.
Статус спостерігачів США і Японії періодично викликає критику, оскільки в обох державах застосовується смертна кара.
Див. також Список країн Європейського Союзу Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Парламентська асамблея Ради Європи
Посилання Офіційний сайт Ради Європи
Примітки