Едуард Теодор Боссе (Едуард Артурович Боссе; , поблизу Тамсалу, Російська імперія — , Рига, Латвія) — російський інженер і підприємець, один із засновників промисловості Донбасу та міста Донецька. Разом із Р.Г. Геннефельдом стояв біля витоків машинобудівного та чавуноливарного заводу у селищі Юзівка (нині АТ «Донецькміськмаш»). Дядько Віри Стравінської.
Біографія Едуард Теодор народився поблизу містечка Тамсалу а заможній лютеранській родині остзейських німців. Батько Едуарда, Артур Боссе був купцем першої гільдії, торгував мануфактурою. Вважався ризьким громадянином, але тривалий час проживав у Санкт-Петербурзі. Мав двох синів Едуарда Теодора та Артура Гаральда. У сім'ї також було 5 дочок: Ольга Доротея (померла у дитинстві), Ольга Кароліна, Марія Пауліна, Ліза Кароліна, Марго Євгенія.
Едуард Теодор у 1874—1878 роках навчався у престижному Політехнічному інституті Цюриха (Швейцарія). Отримав диплом інженера 10 серпня 1878 року.
У 1885 році працював у Товаристві Франко-російських заводів у Санкт-Петербурзі. У тому року керівництвом Товариства спрямовано працювати на Південь Росії. Працював на будівництві залізничної гілки Катеринодар — Новоросійськ завдовжки 254 версти, рух якою було урочисто відкрито 24 червня 1888 року. Водночас познайомився із підприємцем німецького походження Рудольфом Генріховичем Геннефельдом.
У 1889 році компаньйони Е. Боссе та Р. Геннефельд неподалік Юзівки придбали ділянку землі у поміщика та шахтовласника М. А. Рутченка біля села Григорівки Бахмутського повіту Катеринославської губернії для будівництва машинобудівного та чавуноливарного заводу. Того ж року ними було придбано і фабрику обгорткового паперу в селі Петро-Мар'ївка на річці Лугань Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині м. Сокологірськ Луганської області Україна) для переобладнання на механічний завод.
На побудованому в 1889 році машинобудівному і чавуноливарному заводі вироблялися парові машини, вуглепідйомні машини, парові та ручні лебідки, парові котли, парові та ручні насоси, та вентилятори, парові водовідливні машини, шківи ремінні та канатні до 4-х метрів діаметром, клітки, самовід'єднувальні пристрої, зупинні снаряди, поворотні кола, вагонетки різних видів, бурові інструменти. Завод неухильно розвивався, будувалися цехи, встановлювали нове обладнання, впроваджували нові технології.
У 1896 році переведений із купецького стану у стан потомствених почесних громадян.
У 1902 році Е. Боссе і Р. Геннефельд поділили свою власність: машинобудівний і чавуноливарний завод у селищі Юзівка відійшов до Боссе, а механічний завод у селі Петро-Мар'ївці на річці Лугані (нині Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса) перейшов у власність Р. Геннефельда. Є підстави вважати, що Е.Боссе був одним із власників «Донецького Товариства залізоробного та сталеливарного виробництв» у сел. Дружківка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині ВАТ Дружківський машинобудівний завод у місті Дружківка Донецької області Україна).
У 1909 році батько привів 15-річного сина — майбутнього Першого секретаря ЦК КПРС і керівника СРСР Микиту Сергійовича Хрущова на чавуноливарний і машинобудівний завод Е. Боссе до керуючого Р. П. Вагнера влаштовувати на роботу учнем слюсаря.
Після революції та Громадянської війни в 1920 році «Машинобудівний та чавуноливарний завод інженерів Е. Т. Боссе та Р. Г. Геннефельда» був націоналізований. Едуард Теодор Боссе із сім'єю поїхав з України до Прибалтики, хоча сподівався повернутися. Помер у Ризі 27 червня 1927 року.
Сім'я У шлюбі (Харків, 08.04.1890) з Гедвігом фон Руктешеллем (28.04.1866, Київ — 17.04.1936, Рига) дітей не мав, однак усиновив новонароджене немовля, знайдене у згортку біля воріт свого будинку. Пауль Артур Альфред (Павло Едуардович) Боссе отримав інженерну освіту, перебував у правлінні заводу, з 1908 р. помічник керуючого. До травня 1924 р. керував заводом у Юзівці, потім емігрував до Німеччини.
Визнання Ім'я Боссе в Донецьку офіційно не увічнено. Боссе — так неофіційно називається житловий район Машинобудівного заводу в адміністративному Олександрівському районі м. Донецька. 1935 року завод Боссе отримав ім'я 15-річчя Ленінського комсомолу Донбасу, потім був перейменований на честь Ленінського комсомолу України.
Примітки
Посилання