Григо́рій Кіндра́тович Матві́їв (*XVIII ст. — †) — наказний отаман Чорноморського козачого війська (1816—1827), полковник (12.12.1819).
Життєпис Походив із українських козаків, що переселилися на Кубань, службу розпочав у 1787 році у Чорноморському війську. У тому ж році він перебував у справах при облозі Очакова, в 1789 р. бився у Болграда і Бендер, в 1790 р. брав участь у штурмі Ізмаїла і в 1791 р. відзначився у м. Браїлова при взятті ворожої батареї, за що отримав звання прапорщика.
У кампанії 1796 р. проти Персії Матвіїв перебував на Каспійському морі і брав участь у багатьох справах російського флоту.
У 1807 р. отримав чин військового старшини.
Під час російсько-турецької війни 1806—1812 років Матвіїв знову бився на р. Дунаї і в кампанії 1810 р. особливо відзначився при взятті Сілістрії, за що отримав звання підполковника, і подальшій справі у м. Рущука. 3 квітня 1811 р. він був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня (№ 999 за кавалерським списком Судравського та № 2292 за списком Григоровича-Степанова).
Слідом за тим Матвєєв за розбиття турецької флотилії під Лом-Паланкою був нагороджений орденом Святої Анни 2-го ступеня.
У французько-російській війні 1812 р. Матвіїву не довелося брати участь, оскільки він був залишений на Дунаї для утримання козацьких кордонів. Повернувшись на Кубань Матвіїв у 1816 р. був призначений наказним отаманом Чорноморського козачого війська і в 1819 р. отримав звання полковника. На цій посаді йому неодноразово доводилося бувати у перестрілках із горцями за Кубанню та в Чорноморії.
Помер Григорій Кіндратович Матвіїв 18 січня 1827 р., до смерті зберігши за собою посаду військового отамана Чорноморського козачого війська.
Джерела Акты, собранные Кавказской археографической комиссией, Т.IX. Степанов В. С., Григорович П. И., «В память столетнего юбилея императорского Военного ордена Святого великомученика и Победоносца Георгия. (1769—1869)». — , 1869.