Володимир Кальба (28 липня 1865, с. Острів — 4 листопада 1912, с. Соколівка, нині Золочівський район Львівської області) — український греко-католицький священник, громадський діяч, просвітитель і меценат, активний учасник національно-культурного руху в Галичині наприкінці XIX — на початку XX століття.
Життєпис Володимир Теодорович Кальба народився 28 липня 1865 року в селі Острів на Тернопільщині. Початкову освіту здобув у рідному селі, згодом навчався в Бережанській гімназії. Після її закінчення вступив до Львівського університету, де спочатку вивчав право, однак пізніше перейшов на богословський факультет і здобув духовну освіту.
У 1889 році був висвячений на священника Української греко-католицької церкви. Душпастирське служіння розпочав на парафіях у містах і селах Галичини, зокрема в Бережанах, Сасові та Гниличках.
Служіння в Соколівці У 1898 році призначений парохом у село Соколівка (нині Золочівський район Львівської області), де служив до кінця життя. У громаді поєднував душпастирську працю з активною культурно-освітньою та організаційною діяльністю.
За його ініціативи та підтримки в селі й околицях розвивалися освітні та просвітницькі осередки. Він сприяв створенню та діяльності читалень, підтримував самоосвіту селян, організовував навчальні курси для дорослих і неписьменних. Виступав за поширення української мови в освіті та громадському житті.
Отець Володимир Кальба був активним учасником і організатором місцевих осередків товариств «Просвіта», «Сокіл», «Братство тверезості» та «Рідна школа». Значну увагу приділяв вихованню молоді та формуванню громадської свідомості. Надавав матеріальну допомогу здібним дітям із малозабезпечених родин для продовження навчання.
Освітня та меценатська діяльність Володимир Кальба належав до кола священників-просвітителів, які підтримували розвиток української середньої освіти в Галичині. Брав участь у фундації та підтримці українських гімназій у містах Рогатин, Яворів і Буськ. Сприяв залученню громад до фінансування шкільництва та освітніх ініціатив.
Він розглядав освіту як основу національного розвитку, тому послідовно підтримував шкільні та позашкільні проєкти, культурні заходи, видавничі та просвітні починання.
Громадська діяльність Однією з найвідоміших громадських ініціатив, пов’язаних з іменем Володимира Кальби, стала організація спорудження пам’ятного хреста на честь Маркіяна Шашкевича на Білій горі біля села Підлисся. Цей меморіальний знак став важливим символом національної пам’яті та культурного відродження.
Під час урочистостей, пов’язаних із відкриттям пам’ятника у 1912 році, священник тяжко застудився. Після ускладнення хвороби помер 4 листопада 1912 року в Соколівці.
Вшанування пам’яті Похований у селі Соколівка. У 1927 році на його могилі встановлено пам’ятник у формі хреста — зменшену копію меморіального хреста на Білій горі.
Ім’ям Володимира Кальби названа школа в Соколівці. Його постать зберігається в місцевій історичній пам’яті як приклад священника-просвітителя та організатора громадського життя.
Значення Діяльність Володимира Кальби була спрямована на піднесення освітнього рівня населення, розвиток українських громадських інституцій та національної культури. Він належить до покоління галицьких духовних діячів, які поєднували церковне служіння з активною участю в суспільному та культурному житті, сприяючи формуванню організованого українського середовища на межі XIX–XX століть.
Примітки