Сер Роберт Ширлі (; ймовірно 13 липня 1581 — 1628) — англійський мандрівник, авантюрист і дипломат, молодший брат Ентоні та Томаса Ширлі. Відомий передусім своєю участю в реформуванні війська Сефевідського Ірану за правління шаха Аббаса I та дипломатичними місіями до європейських держав на початку XVII століття.
Походження і родина Роберт Ширлі був третім сином Томаса Ширлі з Вістона, Сассекс і Анни Кемп, доньки Томаса Кемпа з Олантіга в Кенті. У нього було два старші брати — Томас і Ентоні — а також шість сестер, які дожили до дорослого віку.
Подорожі до Персії та військова служба У 1598 році Роберт Ширлі разом із братом Ентоні вирушив до Персії. Ентоні Ширлі був запрошений до Сефевідського Ірану для участі в реформуванні армії, зокрема піхоти та артилерії, за зразком англійського ополчення. Після від’їзду Ентоні Роберт залишився в Ірані разом із групою англійців і продовжив службу при дворі шаха Аббаса I.
У 1607 році він одружився з Сампсонією — християнкою східного обряду, імовірно черкеського походження, яка перебувала при дворі шаха. Після хрещення в Католицькій церкві вона прийняла ім’я Тереза (на честь Терези Авільської) й стала відома в Європі як леді Ширлі або Тереза Сампсонія.
Військові реформи, у яких брав участь Роберт Ширлі, мали відчутні практичні наслідки. За його участі в Сефевідському Ірані було розпочато переорієнтацію війська з традиційної феодальної кінноти (кизилбашів) на більш дисципліновані підрозділи регулярного типу. Особливу увагу приділяли навчанню піхоти, впровадженню вогнепальної зброї та реорганізації артилерії за європейськими зразками. Під час Османсько-сефевідської війни 1603–1612 років іранські війська змогли ефективніше протистояти османській армії, яка раніше мала перевагу в організації та вогневій силі. Зокрема, Сефевідам вдалося повернути низку втрачених територій на Кавказі та в Західному Ірані, що засвідчило зростання боєздатності реформованого війська.
Дипломатичні місії в Європі У 1608 році шах Аббас I доручив Роберту Ширлі дипломатичну місію до Європи з метою створення антиосманського союзу. Ширлі відвідав Річ Посполиту, Священну Римську імперію, Італію, Іспанію та інші держави.
У Німеччині імператор Рудольф II надав йому титул пфальцграфа та посвятив у лицарі Священної Римської імперії. Папа Римський Павло V також дарував Ширлі графський титул. У Римі його приймали з великою церемоніальністю; цей візит згодом був зафіксований у живописі.
З 1609 до 1611 року Роберт і Тереза Ширлі мешкали переважно в Мадриді. У 1613 році він повернувся до Персії, а згодом знову вирушив до Європи. Під час однієї з подорожей у 1615 році його караван у центральних районах Персії випадково зустрів англійського мандрівника й письменника Томаса Коріата.
Останні роки і смерть Останню подорож до Сефевідського Ірану Роберт Ширлі здійснив у 1627 році разом із Додмором Коттоном, першим англійським послом при іранському дворі. Невдовзі після прибуття він помер від дизентерії в Казвіні.
Спочатку Ширлі поховали в Ірані, однак у 1658 році його вдова Тереза, яка на той час жила в кармелітському монастирі в Римі, домоглася перепоховання у Римі. Тереза Сампсонія померла там у 1668 році.
Образ у мистецтві та літературі Роберт Ширлі та його дружина зображені на кількох відомих парних портретах, зокрема на роботах Антоніса ван Дейка, що нині зберігаються в британських колекціях. На цих портретах Ширлі часто зображений у перському вбранні, що підкреслювало його зв’язок зі Сходом.
Пригоди братів Ширлі стали основою для п’єси «Подорожі трьох англійських братів» (1607), написаної Джоном Деєм, Вільямом Роулі та Джорджем Вілкінсом. У 1609 році в Кракові було опубліковано латиномовний панегірик на честь Роберта Ширлі, який того ж року переклав англійською Томас Мідлтон.
Див. також
Ентоні Ширлі Сефевідський Іран
Примітки