Битва за канал дю Нор () — наступальна операція військ Британської імперії в ході Стоденного наступу, який вели союзники проти німецьких військ на Західному фронті на завершальному етапі Першої світової війни. Битва відбулася в регіоні Нор-Па-де-Кале у Франції, вздовж неповної ділянки каналу дю Нор та на околиці Камбре між 27 вересня та 1 жовтня 1918 року. Для запобігання здійснення кайзерівською армією маневру та перекидання підкріплень на напрямки головного удару, штурм та бої за канал дю Нор здійснювався на фоні серії атак союзників вздовж усього Західного фронту. Атака розпочалася на наступний день після початку Мез-Аргоннського наступу, за день до наступу в Бельгійській Фландрії та за два дні до битви за канал Сен-Квентін.

Наступ відбувався вздовж кордону між британськими 1-ю та 3-ю арміями, які мали продовжити просування, розпочате в ході боїв на лінії Дрокур-Кеан, за Авренкур та біля Епеї. 1-ша армія мала очолити форсування каналу дю Нор та забезпечити північний фланг британській 3-ій армії, поки обидві армії просувалися до Камбре. 3-тя армія також мала захопити канал Еско (Шельда) для підтримки 4-ї армії під час битви за канал Сен-Квентін.

Історія

Передумови На початку вересня 1918 року внаслідок британського штурму оборонної лінії Дрокур-Кеан, війська 1-ї британської армії генерала Генрі Горна вийшли на рубіж Північного каналу, який мав ширину приблизно 37 м, розгромивши противника на фронті до 6,5 км. Командувач армії був змушений припинити наступ, доки не буде забезпечено надійні шляхи подолання водної перешкоди. Кілька формувань у передовій лінії Німеччини швидко поступилися британцям, але потім британці зустріли більш рішучий опір з боку полків німецької 1-ї і 2-ї гвардійських резервних та 3-ї резервної дивізій. Щоб отримати контроль над усіма мостами через річку Сансе та канал дю Нор, британська атака мала продовжитися наступного дня, але німці випередили британців, відступивши вглибину на широкому фронту. Верховне командування кайзерівської армії наказало 17-ій армії відступити за річку Сансе та канал дю Нор у ніч на 2 вересня, а 2-й армії відступити до лінії Гінденбурга наступної ночі. Далі на південь 18-та та 9-та армії мали послідовно відійти на підготовлені рубежі та позиції, що призвело німецьке командування залишити, здобуті в кривавих боях Весняного наступу території. Північніше 4-та та 6-та армії відступили між Лансом та Іпром, залишивши виступ Ліс та землі, здобуті під час битви на Лісі.

Вранці 3 вересня британська повітряна розвідка повідомила, що не бачить німців між хребтом Дюрі та каналом дю Нор. 3-тя армія змогла безперешкодно зайняти міста Кеан та Пронвіль і виявила, що німці відступають на широкому фронті. Коли британці наблизилися до нової німецької лінії оборони, вони усвідомили, що східний берег Північного каналу міцно утримується противником, а переправи через канал зруйновані, за винятком Паллюеля, де німці утримували плацдарм на західному боці каналу.

Битва Протягом кількох тижнів війська генералів Каррі та Бінга готувалися до подолання водної перешкоди. Дві дивізії передислокували на південь, щоб форсувати канал у слабкішому місці німецької оборони, паралельно канадські бойові інженери працювали над будівництвом дерев'яних мостів для зведення їх над каналом. У вузькому сухому коридорі шириною 2500 м, обраному для штурму, канадці розпочали свою першу атаку лише чотирма батальйонами та загальною чисельністю 2100 військовослужбовців. Після цього війська трьох канадських та однієї британської дивізії пройшли через цей вузький коридор і розійшлися віялом, просуваючись у різних напрямках. Попри те, що канал був переважно сухим, необхідність швидко перекинути ці війська, а також артилерію та припаси означала, що інженерні підрозділи Канадського корпусу (які були в кілька разів більшими за еквівалентні британські підрозділи) повинні були швидко навести мости через канал.

О 5:20 ранку 27 вересня чотири канадські батальйони першого ешелону атакували в повній темряві. Хоча німці знали про неминучу операцію, німецькі захисники 1-ї резервної дивізії Прусської гвардії та 3-ї німецької морської дивізії все ж були заскочені зненацька. Цей сюрприз міг бути вирішальним, оскільки Каррі висловив стурбованість тим, що якби німці дізналися, що його війська концентруються для початку атаки, вони могли б обстріляти цю вузьку ділянку та серйозно вплинути або запобігти успіху операції.

Канадський корпус мав важливу мету захопити ліс Бурлон; німецька армія використовувала височину в лісі для розміщення своїх гармат. Цілі Канадського корпусу були досягнуті до кінця дня, включаючи заплановані червону, зелену та синю лінії просування. У перший же день битви канадці прорвалися майже на вісім кілометрів.

Протягом наступних кількох днів німці підсилили чотири дивізії, які спочатку протистояли канадцям, військами з ще шести дивізій, а ще три дивізії підсилили ті, що протистояли британцям. Хоча це зменшило здатність німців відправляти резерви в інші сектори, яким загрожували атаки союзників, німецький опір у секторі Камбре посилився, уповільнюючи просування. Проте, до 1 жовтня всі цілі, визначені Каррі, були захоплені. Канадські та британські війська захопили позиції навколо Камбре з кількох боків та захопили основні оборонні лінії навколо міста.

У результаті проведення битви союзним військам вдалося прорвати більшість оборонних споруд лінії Гінденбурга, що дозволило наступній атаці (в битві при Камбре (1918) завершити прорив і розпочати просування за лінією Гінденбурга. Дійсно, втрата Камбре та Північного каналу зробила німецькі позиції на решті лінії Гінденбурга неприйнятними, як і інші битви, такі як прорив лінії Гінденбурга в битві при каналі Сен-Квентін. Це змусило німецьке верховне командування визнати, що вони не можуть виграти війну.

За дії під час битви, дванадцять воїнів удостоєно хрестів Вікторії, найвищої військової нагороди за доблесть, що присуджується британським та Співдружним військам; причому 8 пережили війну.

Див. також Хронологія Першої світової війни Битва біля Суассона (1918) Наступ у Харітані Битва за канал Сен-Квентін Велика Британія в Першій світовій війні Битва при Ам'єні (1918)

Примітки Виноски

Джерела

Література

Cook, Tim (2008). Shock Troops: Canadians Fighting the Great War 1917—1918. Vol. 2. Toronto: Penguin. ISBN 978-0-14-305593-8. Edmonds, J. E. (1947), Military Operations France and Belgium 1918, 26 September — 11 November. The Advance to Victory, History of the Great War Based on Official Documents by Direction of the Historical Section of the Committee of Imperial Defence, vol. V (Imperial War Museum and Battery Press 1993 ed.), Nashville, TN: HMSO, ISBN 0-89839-192-X Monash, John (1920). Overton, Ned (ed.). The Australian Victories in France in 1918 (2003 eBook ed.). Project Gutenberg. OCLC 609167193

Посилання Battle of the Canal du Nord Canal du Nord (27 Septembre — 1 Octobre 1918) Battle of Canal du Nord