Єменська арабська мова () — кластер діалектів арабської мови, поширених у Ємені та на південному заході Саудівської Аравії. Ці діалекти вважають дуже консервативними, вони мають багато властивостей класичної арабської, яких нема в більшості інших діалектів.

Єменську арабську можна поділити на кілька основних груп діалектів, кожен із власними лексичними та фонологічними особливостями. Найбільш виразні такі групи: північноєменські діалекти (або «санані», від м. Сана) на півночі та в центрі країни, хадрамаутські на сході країни, південноєменські («таїзько-аденські», від міст Таїз та Аден) на півдні, та на заході. Єменські діалекти використовуються лише в побуті та не є офіційною в Ємені. Натомість офіційною є літературна арабська мова, вживана в документообігу, освіті, ЗМІ.

У Ємені також поширені окремі південносемітські мови корінного населення, що не є близько спорідненими до арабської. Саме в Ємені поширені дві групи таких мов: сучасні південноаравійські (мехрі та сокотрі) та давні південноаравійські, котрі, ймовірно, вимерли ще в доісламські часи, хоча є припущення, що разіхі та фаїфі є нащадками цих мов. Деякі з перелічених мов поділяють ареальні риси з єменською арабською.

Власне єменська арабська зазнала значного впливу хім'яритської, сучасних південноаравійських та давніх південноаравійських мов, що є для неї субстратами.

Північноєменський діалект

Південноєменський діалект

Тігамський діалект Тігамська арабська поширена в регіоні Тігама та фонологічно подібна до більшості єменських діалектів: літера каф (, ) вимовляється, як , а джим (, ) як задньоязичний проривний . Така вимова джим також притаманна єгипетській арабській та більшості оманських діалектів). У тігамській арабській, як і в інших єменських діалектах, визначений артикль (al-) також заміняється на префікс (am-). Майбутній час, як і в діалектах навколо Сани, позначається префіксом (š-) для кожної з граматичних осіб, наприклад: šabūk am-sūq «я піду на ринок». Окремі діалекти тігамської арабської, наприклад, у Ходейді, в іншому доволі подібні граматично та синтаксично до решти єменських діалектів — більшість відмінностей проявляються в лексиці. Водночас деякі інші такі діалекти можуть бути практично незрозумілими іншим мовцям єменської арабської.

Забідський діалект З усіх діалектів Тігами, діалект Забіда є найбільш дивергентним. Цей діалект також зберіг визначений артикль (am-), похідний з хім'яритської, але особливий тим, що зберіг деякі відмінювальні суфікси в іменному відмінку. Невизначені іменники чоловічої особи у називних реченнях, а також у ролі підмета мають суфікс (-ū), що походить від (-un/-u). Крім того, у забідському діалекті звук айн (, , ع) замінюється на звук гортанної змички (, , ء). Забідський діалект також має дуже відмінну від решти арабських діалектів лексику.

Хадрамаутський діалект

Фонологія Хадрамаутський діалект поширений у регіоні Хадрамаут (на узбережжі та в долині ваді Хадрамаут), та вирізняється вимовою джим (ج) як йод (ي, y, ). Подібне явище існує в деяких східноарабських діалектах, та діалектах Перської затоки, наприклад, у діалекті Басри, Кувейта, Катара, Бахрейна та ОАЕ. Освічені мовці вимовляють (ج) як дзвінкий середньопіднебінний проривний (), або як африкат () у деяких словах.

Рефлекс ق вимовляється як дзвінкий задньоязиковий у будь-якій лексиці.

Мовці з долини ваді Хадрамаут розрізняють пари фонем ث / ت , (, ) та ذ / د , (, ), але що ض (у класичній арабській ) , що ظ вони вимовляють як ظ . Мовці прибережних діалектів вимовляють всі ці три пари однаково, як: د , ت та ض (/t/, /d/ та /ḍ/).

Не біля емфатичних приголосних, (ā) вимовляється як ненапружений низький передній голосний. Таким чином, (θānī, букв. «другий»), що в діалектах Перської затоки вимовляється, як , у хадрамаутському діалекті вимовляється, як .

У цьому діалекті також не дозволені збіги приголосних наприкінці слова. Через це, слово bint ‘дівчина’ з класичної арабської вимовляється, як binit. На початку слова, залежно від субдіалекта, збіги приголосних теж можуть уникатись. У прибережному діалекті є такі слова, як (bġā) ‘він хоче’, (bṣal) ‘цибулини’ (brīd) ‘пошта’, а в діалекті ваді, друге слово вимовляється, як (baṣal), а третє — як (barīd).

Лексика Окрема лексика є спільною з сучасними південноаравійською, що вирізняє цей діалект з-поміж інших діалектів Аравійського півострова. Також у лексиці діалекту помітний вплив міграцій хадрамійців до Південно-Східної Азії (див. ), Індійського субконтиненту та Східної Африки, особливо в окремих тематиках, таких як їжа чи одяг: (ṣārūn) «саронг». Багато таких запозичень перелічено в роботі al-Saqqaf (2006):A. Al-Saqqaf (2006): Co-referential devices in Hadramî Arabic, pp. 75-93 Zeitschrift_für_Arabische_Linguistik Issue 46. http://semitistik.uni-hd.de/zal/zal46.htm .

Яфійський діалект Хоч і діалект Нижньої Яфи не досліджувався детально, відомо, що він зазнав специфічної фонологічної зміни. Подібно до схожих південних бедуїнських діалектів у Аб'яні та Лахеджі, мовці яфійського діалекту вимовляють джим (ج) як , однак на відміну від усіх інших діалектів, у яфійському гайн () систематично вимовляється, як каф (), а каф як гайн. Як приклад, у яфійському діалекті є слова baġar «корова» та qanam «коза», відповідні словам у класичній арабській baqar «корова» та ġanam «коза».

Подібний фонологічний зсув трапляється в деяких словах суданської арабської, але дещо інакший. Цей зсув у яфійському діалекті є систематичним, а в суданському зазвичай є формою гіперкорекції у лексемах класичної арабської. У Судані, фонема систематично вимовляється, як у звичайній лексиці, а вимова як ġ є гіперкорекцією у словах, таких як istiqlāl «незалежність», що може вимовлятись, як istighlāl (значить ‘експлуатація’ в літературній арабській).

Див. також

Діалект аль-Худжарія

Примітки

Література

Shaghi, Abdullah and Imtiaz Hasanain (2009). Arabic Pausal Forms and Tihami Yemeni Arabic pausal /u/: History and Structure. In Hasnain S. Imtiaz (edt.) Aligarh Journal of linguistics. Department of Linguistics, Aligarh Muslim University, Aligarh, India. Vol. 1, January- December 2009, pp. 122–139 . 1995. NOTES ON THE ARABIC DIALECTAL AREA OF YĀFIʿ (YEMEN). Proceedings of the Seminar for Arabian Studies, 25, 141—152. JSTOR 41223556

Посилання

Recording of Yemeni Arabic