«Цей фантастичний світ» () — серія радянських телевистав, підготовлених Головною редакцією програм для дітей та юнацтва та демонстрованих на Центральному телебаченні СРСР від 1979 до 1990 року. Спочатку планувалася як вікторина для школярів, проте потім перетворилася на телеальманах, що містив кілька сюжетів з однієї теми. Починаючи з другого випуску, ведучим програми був льотчик-космонавт Георгій Гречко. Серед його гостей були провідні радянські письменники-фантасти.
Історія Ідея створення передачі належить редакторам Головної редакції програм для дітей та юнацтва Людмилі Костянтинівні Єрміліній та Андрію Васильовичу Костенецькому, вони ж виступили й авторами сценарію перших випусків; пізніше до створення сценаріїв залучено , ; режисеркою передачі була .
За словами Георгія Гречка, він особисто брав участь у відборі творів для екранізації, також за його сприяння 1980 року вперше по телебаченню показано інтерв'ю з Борисом Стругацьким, яке знімали в підмосковному клубі фантастів. Про самі телевистави він розповідав таке:«Передача робилася на чистому ентузіазмі — грошей на неї практично не давали, камеру та студію надавали лише тоді, коли вони нікому не були потрібні. Проте нам удавалося залучати чудових акторів — у нас були і Смоктуновський, і Богатирьов, і , і Яковлєв, і Марцевич… Платили їм небагато, але завдяки тому, що ми добирали для екранізації дуже хороші оповідання, вони погоджувалися… Їм це просто подобалося».1987 року Гречка відзначено премією Європейського товариства наукової фантастики як автора передачі «Цей фантастичний світ».
Випуски
Перший Цей випуск не зберігся
1979 рік. Структура випуску: якийсь прибулець чи «Гість» із невідомої планети (актор Віктор Сергачов) потрапляє на Землю, де зустрічає школяра Альошу (Кирило Агєєв). Під час спілкування персонажі потрапляють у різні фантастичні сюжети, взяті в цьому випуску з таких творів: Жуль Верн «Із Землі на Місяць», Герберт Веллс «Чудотворець», Станіслав Лем «Подорож чотирнадцята».
У ролях
Віктор Сергачов Кирило Агєєв
Олександр Граве Рогволд Суховерко Микола Караченцов В'ячеслав Гарін
Режисер:
Ведучий: льотчик-космонавт Костянтин Феоктистов
Другий 1979 рік. Гість і Альоша продовжують свої пошуки: вони потрапляють у притулок богів Античної Греції, котрі виявилися командою іншопланетян, які вивчали людей (екранізація оповідання «Алло, Парнас!» ), у середньовічну Англію («Янкі при дворі короля Артура» — за книгою Марка Твена), до цивілізації на дні океану («Маракотова безодня» Артура Конан Дойла) і, нарешті, в небеса до вченого в літаючому наметі (повість «Переможець неможливого» Євгена Велтистова).
Починаючи з цього випуску, постійним ведучим передачі став космонавт Георгій Гречко. З його спогадів про знімання «Алло, Парнас!»:«У знайшли гору будівельного піску, на вершину поставили храм заввишки двадцять сантиметрів. І біля цієї купи зняли дуже непогану телеверсію оповідання. Стародавня Греція вийшла, як справжня, і без будь-яких багатомільйонних комп'ютерних спецефектів!»
У ролях
Кирило Агєєв Віктор Сергачов Галікс Колчицький — Юпітер Микола Болотов Іван Власов Олена Кондратова — Мельпомена — Афродіта — янкі — Мерлін — король Олена Добронравова — королева Валерія Дементьєва — черниця Вацлав Дворжецький — професор Маракот Олексій Борзунов — Білл Сканлен — Сайрес Хедлі Олександр Вокач — Семен Миколайович Таратар Володимир Землянікін — Євген Олександрович Кримов Георгій Богадист — Віктор Ілліч
Знімальна група
Режисер: Сценаристи: Людмила Єрміліна, Андрій КостенецькийКомпозитор: Еуджен ДоґаХудожниця: Ю. Ільїна
Третій Цей випуск не зберігся
Випуск у двох частинах
1980 рік (прем'єра: 9 червня). Окремої назви немає. В альманасі вперше як гостя-співведучого запрошено письменника-фантаста Бориса Стругацького. Розмова про фантастику та сучасність була першою частиною. Далі була розмова про фантастику в реальності, торкнулися моментів, коли, наприклад, письменник-фантаст одночасно був ученим, і в силу фантастичності своїх гіпотез не міг доповісти про них на науковому симпозіумі, і тоді писав фантастичне оповідання. Як приклад наведено оповідання Івана Єфремова «Алмазна труба». За сюжетом новели гість (В. Сергачов) після прибуття на землю захворів. Злякавшись, що не зможе зустрітися з Альошею, і вирішивши, що йому загрожує небезпека, він створює свій клон (дубль) і дає йому завдання відвести Альошу до бібліотеки. Несподівано він зустрічається з бабусею Альоші, від якої дізнається, що причина його поганого самопочуття — звичайний земний флюс. Поки бабуся Альоші лікує його, гість пропонує подивитися, які книжки читає зараз Альоша. Для екранізацій використано сюжети з таких творів: Олександр Бєляєв «Аріель», Олександр Грін «Блискучий світ», Аркадій та Борис Стругацькі «Малюк».
У ролях
Віктор Сергачов Кирило Агєєв Євген Карельських Едуард Марцевич Юрій Багінян Лариса Пашкова Катерина Краснобаєва Михайло Зімін
Михайло Глузський Микола Тимофєєв Ігор Янковський
Юрій Захаренков
Євген Кіндінов
Олексій Зеленов Федя Хлинін
Знімальна група
Режисер: Сценаристи: Людмила Єрміліна, Андрій Костенецький
Четвертий 1981 рік. Окремої назви випуск не має. Гість повертається за шість років відсутності. Спілкується з Альошею та його бабусею за допомогою телевізора. Він повідомляє, що встановив контакт із іншими світами. Школяр приходить від цього у захват, проте прибулець нагадує про проблеми, які при цьому можуть виникнути. Для прикладу він візуалізує уривки з фантастичних творів: «Аеліта» Олексія Толстого, «Снігуронька» Кіра Буличова та «Свідчу» Еріка Рассела.
«Снігуронька» — іншопланетна дівчина зі світу, в якому замість води виконує аміак. Вона і молодий землянин покохали одне одного, але не можуть навіть доторкнутися: він залишає на ній опіки, вона здатна заморозити його до смерті.
Останній твір радянські режисери екранізували як «гримаси капіталізму»: іншопланетянина судять за те, що він приземлився на приватну власність і посмів ухилитися від кулі поліцейського, який його переслідував. На захист гуманоїда піднімається громадськість та його виправдовують, чому навіть прокурор виявляється радий.
У ролях
Віктор Сергачов (бере участь у всіх епізодах) — Альоша Лариса Пашкова — бабуся Альоші Валентина Смольникова — Аеліта — інженер Лось Сергій Сазонтьєв — Гусєв Юрій Леонідов — Тускуб Марина Хазова — Снігуронька. Віктор Кулюхін — космонавт Олександр Вокач — обвинувач — Семюель Нол, фермер, перший свідок — Джозеф Хіґґінсон, поліцейський, другий свідок Олексій Петренко — Вінтроп Аллен, професор зоології, свідок — суддя — репортер
Знімальна група
Режисер: Сценаристи: Людмила Єрміліна, Андрій КостенецькийОператор: Дмитро ГуторінКомпозитор: Еуджен ДоґаХудожник: Ю. Ільїна
П'ятий 1981 рік. У програмі з'являється новий співведучий — письменник-фантаст, у цьому випуску ця роль дісталася Дмитру Біленкіну.
Гість зустрічається зі своїм дублем, якого він створив у третьому епізоді, і з гірким розчаруванням розуміє, що той перетворився на його зле альтер его, яке автономно існує на Землі. Вони зустрічаються в готелі «Союз». Дубль пропонує Гостю план існування без завад один для одного — у різних часових вимірах. Як аргументи своєї позиції він демонструє іншопланетянину історію з оповідання Рея Бредбері «Про блукання вічні й про Землю». Гість відмовляється, і Дубль зникає. Другий сюжет у випуску взято з оповідання Кира Буличова «Вибір»: іншопланетянин відмовляється повертатися до своїх і залишається зі своєю кохааною землянкою. За сюжетом альманаху на цьому закінчується цикл «Гість». У передачі про це не сказано, але інтуїтивно зрозуміло, що гість — прибулець із планети, описаної в оповіданні Кира Буличова «Вибір», і він припиняє пошуки, яким присвячено випуски № 1-5.
В оповіданні «Про блукання вічні й про Землю» люди далекого майбутнього «витягують» із минулого геніїв своєї справи, що перебувають при смерті, і продовжують їм на деякий час життя, щоб ті встигли написати свою останню картину, роман тощо. Потім повертають їх в обійми смерті, щоб не викликати часового парадоксу.
У ролях
Віктор Сергачов — Гість / Дубль Андрій Попов — мільйонер Генрі Вільям Філд Леонід Топчієв — професор Боултон Юрій Богатирьов — письменник Томас Вулф Геннадій Кочкожаров — прибулець Ірина Акулова — Катрін Микола Озеров — грає самого себе Рогволд Суховерко — інопланетний резидент — дівчинка з бібліотеки (немає в титрах) Еуджен Доґа — композитор.
Шостий 1981 рік. У випуску інсценовано такі твори:
Іван Єфремов «Тінь минулого» — ідея про можливість існування природних «фотокамер», здатних за певних умов зафіксувати стародавнє життя на Землі. Раймонд Джоунс «Рівень шуму» — молодого перспективного вченого викликають, надають чудово обладнану лабораторію, і далі демонструють кадри, де хтось винайшов антигравітаційну машину, але винахідник розбився разом із машиною під час її випробувань. Ученому пропонують відновити машину. Він погоджується і через деякий час надає працюючий апарат. Тоді вченому повідомляють: той фільм був майстерно інсценований, щоб переконати його в можливості розв'язання абсолютно неможливої з погляду традиційної науки задачі.
У ролях
Юрій Богатирьов — Сергій Павлович Нікітін, палеонтолог Олена Наумкіна — Міріам Нургалієва, геолог В'ячеслав Єзепов — Мартин Мартинович Ніна Килимник — Маруся Едуард Марцевич — Мартін Негл Євген Євстигнєєв — Кеннет Берк, професор психології Олександр Вокач — професор — Кейз — Даннінг — Лі, вчений — Норкросс, вчений — професор — професор Еуджен Доґа — композитор.
Сьомий 1982 рік. Екіпаж земного космічного корабля потрапляє в далекій галактиці на планету, яка дуже нагадує рідний світ. Космонавти думають, як передати інформацію про свою знахідку на Землю. Вони дивляться касети із записами. На одній із них сюжет із оповідання Артура Порджеса «Цінний товар» (екіпаж космічного корабля стоїть перед дилемою — убити вкрай дорогого мешканця галактики або вступити з ним у контакт). На іншій — екранізація оповідання Олега Лук'янова «Принцип невизначеності».
Еуджен Доґа — композитор.
У ролях
Андрій Голіков — командир Галікс Колчицький — професор — навігатор Інокентій Смоктуновський — капітан Олександр Парра — лейтенант Гарольд Леонід Ярмольник — мічман «Малюк» Михайло Глузький — Анатолій Миколайович Олександр Абдулов — прибулець, актор — Володя Гаррі Дунц — Георгій Іванович
Восьмий 1984 рік. Запрошений співведучий — Єремій Парнов.
У випуску інсценовано такі твори:
Рей Бредбері — фантастична мелодрама про електронну бабусю. Ілля Варшавський «» — столітнього вченого омолодили. Заодно для підвищення працездатності почистили пам'ять, прибравши з неї все зайве і негативне. З людини вийшов живий робот.
У ролях
Юозас Будрайтіс — професор Кларенс Вайва Майнеліте — Ельза, дружина професора Кларенса Вітаутас Томкус — головний лікар-науковець — Кребс — доросла Агата Лаймонас Норейка — дорослий Том — дорослий Тім (в титрах Е. Раманаускане) — Електронна бабуся Ромуальдас Раманаускас — батько Агати, Тома та Тіма Альгірдас Сабаліс — Гвідо Фанточинні, голова електронної фірми Женя Григор'єва — Агата Тадес Діліс — Том у дитинстві Стасіс Йонінас — Тім у дитинстві Еуджген Доґа — композитор.
Дев'ятий «Усмішка» Цей випуск не зберігся
1984 рік. Новела «Усмішка» (). Фільм знято за творами Рея Бредбері, переважно за оповіданням «Усмішка».
У постапокаліптичному майбутньому люди влаштовують регулярні ритуальні знищення артефактів минулого — скульптур, картин, приладів тощо. Маленький хлопчик у групі пошуку таких знахідок несподівано натикається на знамениту «Мону Лізу» Леонардо да Вінчі. Під час вечірнього ритуалу знищення знахідок він непомітно ховає полотно за пазухою. Вночі, коли всі заспокоїлися і заснули, хлопчик витягає з пазухи зім'яту картину, розгортає її і роздивляється загадкову усмішку Джоконди, дбайливо розгладжуючи всі складки.
Режисер: Віктор Спиридонов Ведучий: Георгій Гречко Сценарій: Людмила Єрміліна, Андрій Костенецький Виробництво Держтелерадіо