Cuon alpinus hesperius (тяньшаньський дхол) — викопний підвид дхола, що був поширений у гірських масивах Алтаю й Тянь-Шаню, а можливо, також на Памірі. Відомо лише 15 задокументованих випадків упіймання або вбивства дхолів цього підвиду, і найімовірніше, він вимер після 1946 року.
Опис Тяньшаньський дхол був дещо меншим за уссурійського дхола, мав відносно ширший череп і значно світліше зимове хутро — солом’яного кольору. Його морда була короткою та широкою, а середня довжина черепа становила близько 180 мм. Верхівка голови та зовнішні боки вух мали червонувато-солом’яне забарвлення. Верхня частина шиї — брудно-біла, уздовж спини від вух до плечей проходила вузька смуга пісочно-жовтого кольору. Зовнішні боки кінцівок були пісочно-жовтими, тоді як боки тулуба та внутрішні поверхні кінцівок майже не мали жовтуватого відтінку.
Слухові булли (кісткові утворення черепа) цього підвиду мають морфологічні відмінності від інших підвидів дхола.
Поширення та середовище існування
Середовищем існування тяньшаньського дхола були гірські масиви та інші райони з холодним кліматом. Він мешкав на Тянь-Шані та Алтаї, а можливо — і на Памірі. Дані про його поширення за межами СРСР викликають сумніви: повідомлення з Китаю та Монголії потребують генетичних досліджень.
Міжнародний союз охорони природи (IUCN) вважає підвид, що мешкав у горах Тянь-Шань, Алтаю та Паміру, вимерлим. Оскільки після 1946 року немає достовірних підтверджень його існування, цей підвид вважається вимерлим із 2018 року, хоча огляд ареалу рекомендує додаткові дослідження в Західному Тянь-Шані.
Раціон Основу раціону тяньшаньського дхола становили сибірські козли, баран урія, архар, сарна європейська, та дикі кабани, а також кабарга та північні оленіHeptner, V. G. & Naumov, N. P. (1998), Mammals of the Soviet Union Vol.II Part 1a, SIRENIA AND CARNIVORA (Sea cows; Wolves and Bears), Science Publishers, Inc. USA., pp. 566-86, .
Примітки