Тарифна політика другої адміністрації Трампа — серія протекціоністських економічних заходів, здійснених адміністрацією Президента США Дональда Трампа у зовнішній торгівлі США починаючи з 2025 року, коли президент Трамп оголосив низку високих мит на імпорт з усіх інших країн. У той час як його перша адміністрація ввела тарифи на імпорт вартістю приблизно 380 доларів на мільярд доларів, загальна сума за часів його другого правління, за прогнозами, перевищить 2,5 трлн доларів до квітня 2025 року, збільшивши середню ставку мита на імпорт з 2,5 % до 16,5 %.

Трамп загострив торгівельну війну з Китаєм, підвищивши базові тарифи на імпорт з цієї країни до 145 % після 9 квітня. Він розпочав другу торгівельну війну з Канадою та Мексикою, наклавши 25 % мита на більшість канадських та мексиканських товарів, але пізніше звільнив усі товари, що відповідають вимогам , на невизначений термін. Трамп назвав ці дії способом притягнути країни до відповідальности за контрабанду наркотиків і нелегальну імміграцію, а також підтримати Пізніше він ввів 25 % мито на імпорт сталі, алюмінію та автомобільної продукції з усіх країн, а також очікується, що слідом за ним будуть імпортні автозапчастини.

2 квітня, у день, який Трамп назвав «Днем визволення», він оголосив про 10 % універсальне мито на всі товари, що ввозяться до США, а також про вищі ставки для товарів із 57 торгівельних партнерів. Адміністрація Трампа заявила, що її мета — «знизити двосторонні торгові дефіцити» між США та кожною іноземною країною «до нуля». Запровадження цих мит, які суперечливо називалися адміністрацією Трампа «взаємними тарифами», а також відповідні тарифи з боку інших країн спричинили негайне падіння фондового ринку та ведмежий ринок. Базові тарифи у 10 % набули чинности 5 квітня.

Додаткові тарифи почнуть діяти 9 квітня. Канада, Китай і Європейський Союз оголосили про введення контрмит, тоді як інші країни почали переговори, щоб запобігти додатковим торговим суперечкам.

Історичний контекст

Починаючи з 1980-х років, Трамп виступав за імпортні тарифи як інструмент регулювання торгівлі та відповідь іноземним державам, які, на його думку, діяли на шкоду американцям. Під час своєї кампанії на пост президента США Трамп обіцяв використовувати тарифи для досягнення широкого кола цілей, включаючи запобігання війні, скорочення торгівельного дефіциту, покращення безпеки на кордоні та субсидування догляду за дітьми. Хоча Трамп заявляв, що іноземні країни платять його тарифи, насправді мита США оплачуються американськими споживачами та бізнесом — або безпосередньо, або через зростання цін. Невдовзі після переобрання Трамп визнав, що тарифи можуть спричинити «певний біль» для американців, але наполягав: «усе це буде варте тієї ціни, яку потрібно сплатити».

У 2018 році Трамп запровадив мита на імпорт сталі та алюмінію, що призвело до зростання цін для американців. У грудні 2021 року ціна за одну метричну тонну гарячекатаного сталевого прокату в США становила 1855 доларів, порівняно з 646 доларами в Китаї та 1031 доларом у Європі. Світова організація торгівлі згодом постановила, що запровадження цих тарифів порушує правила глобальної торгівлі. Хоча він і його перший наступник, Джо Байден, скасували деякі з цих тарифів, більшість залишилися чинними на початку другого терміну Трампа. Трамп також розпочав торгівельну війну з Китаєм, у результаті якої 60 % американсько-китайської торгівлі було піддано 20 % тарифам і яка широко вважалася провальною для СШАMultiple sources:.

У травні 2019 року Трамп використовував тарифні погрози до 25 % для Мексики, щоб домовитися про розширення своєї політики та розгортання мексиканських солдатів для допомоги в контролі над нелегальною імміграцією. Мексика розгорнула майже 15 000 військових на кордоні з США і 6 500 військових на кордоні з Гватемалою. У 2020 році США, Мексика та Канада переуклали NAFTA як (УСМК) і знову взяли на себе зобов'язання ввести 0 % мита на більшість товарів, якими торгують між ними. Через п'ять тижнів після того, як УСМК набув чинности, Трамп використав винятки з міркувань національної безпеки, щоб запровадити 10 % тариф на канадський алюміній після того, як він заявив, що він заполонив ринок США. Він скасував мито через місяць, за три години до того, як Канада планувала вжити заходів у відповідь.

Планування Під час передвиборчої кампанії на свій другий президентський термін Трамп пообіцяв навіть вищі мита, ніж у свій перший термін, зокрема 60 % для Китаю, 100 % для Мексики та 20 % для всіх інших країн. Він також запропонував встановити мита для покарання американських компаній, які передають виробництво на аутсорсинг, наприклад 200 % мито для Deere & Company. Трамп також запропонував замінити податки на прибуток надходженнями від тарифів — ідея, яку економісти з вважали «математично неможливою». 23 економісти, лауреати Нобелівської премії, підписали листа, в якому попереджають, що політика Трампа, включаючи високі тарифи, «приведе до підвищення цін, більшого дефіциту та більшої нерівносиі».

Трамп призначив свого близького економічного радника Пітера Наварро своїм . Наварро нещодавно був ув'язнений за ігнорування , пов'язаних з його роллю в спробах скасувати результати виборів 2020 року, зокрема його стратегією . Наварро писав книги, в яких критикував корпорації за те, що вони віддають перевагу прибуткам над американськими робочими місцями, і стверджував, що традиційний економічний аналіз не помічає шкоди, яку вільна торгівля може завдати життю людей. Він виступає за постійний режим торгівельних бар'єрів, щоб збалансувати торговий дефіцит. Наварро обіймав високопоставлені посади у сфері торгівлі під час першого терміну Трампа, але часто отримував відсіч з боку прихильних до вільного ринку чиновників адміністрації Трампа, таких як Гері Кон, який пішов у відставку на знак протесту проти мит Трампа на сталь і алюміній у 2018 році. Файненшл таймс повідомила, що Наварро отримає більше впливу та менше опозиції у другій адміністрації Трампа. Наварро почав тісно співпрацювати з кандидатами в кабінет Говардом Лутніком і .

Під час своєї інавгураційної промови 20 січня 2025 року Трамп пообіцяв «негайно розпочати капітальний перегляд нашої торгової системи, щоб захистити американських працівників і сім'ї. Замість того, щоб обкладати податками наших громадян, щоб збагачувати інші країни, ми будемо вводити тарифи та податки на іноземні країни, щоб збагачувати наших громадян».

4 березня 2025 року США повідомили Світову організацію торгівлі, що наглядає за міжнародною торгівлею, про своє рішення призупинити заплановані внески на невизначений термін. США мали сплатити близько 11 % з бюджету СОТ на 2024 рік, що складав $232 мільйони, вартість, що залежить від частки країни в глобальній торгівлі. 26 березня UPS запустила інструмент, що дозволяє онлайн-покупцям бачити додаткові витрати на тарифи під час оформлення замовлення, замість того щоб дізнаватися про додаткові витрати, коли їхня посилка прибуває.

Законність Попри те, що Конституція США надає Конгресу повноваження стягувати податки, включно з тарифами, Конгрес прийняв закони, які дозволяють президенту вводити тарифи з міркувань національної безпеки в односторонньому порядку. Під час свого другого терміну Трамп додав мита на імпорт сталі, алюмінію та автомобілів відповідно до розділу 232 (TEA), що дозволяє президенту змінювати імпортні квоти, якщо міністр торгівлі проведе розслідування, організує публічні слухання та визначить, що імпорт загрожує національній безпеці. Трамп наказав Офісу торгового представництва ініціювати аналогічні розслідування, щоб запровадити тарифи відповідно до розділу 301 .

Трамп також посилався на безпрецедентні повноваження відповідно до (NEA) і Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), оголосивши , пов'язані з безпекою кордонів, нелегальною імміграцією та енергетикою. Оголошення цих надзвичайних ситуацій дозволило Трампу швидко запровадити мита, не дотримуючись складних процедур, передбачених TEA чи іншими законами про торгівлюPresident Trump Raises Steel and Aluminum Tariffs (PDF) (Report). Sullivan & Cromwell LLP. 13 лютого 2025.. Хоча IEEPA використовувався для санкцій, він ніколи раніше не використовувався для встановлення тарифів. Підписуючи накази, Трамп заявив, що оголошення надзвичайного стану «означає, що ви можете зробити все, що від вас залежить, щоб розв'язувати цю проблему». The New York Times повідомила, що «багато економістів і юридичних експертів вважають, що ідея надзвичайної ситуації була вигадана, щоб виправдати бажання Трампа запровадити широкі імпортні мита без урахування схвалення Конгресу чи правил міжнародної торгівлі».

Для припинення національної надзвичайної ситуації згідно з NEA, член Конгресу може подати привілейовану резолюцію, що вимагає проведення голосування в палаті протягом 15 днів. У лютому 2025 року сенатори-демократи Тім Кейн і Марк Ворнер представили резолюцію про припинення національного надзвичайного стану в енергетиці, який запровадив Трамп, але вона була відхилена республіканською більшістю в Сенаті. Сенат прийняв резолюцію про скасування національного надзвичайного тарифу для Канади, але законопроєкт може не прийняти палата представників. До було додано положення, щоб заблокувати процес, проголошуючи, що залишок року «не є календарним днем для цілей розділу 202 Закону про надзвичайні ситуації».

Багатонаціональні тарифи

Тарифи на сталь і алюміній 12 березня 2025 року США ввели 25 % мита на весь імпорт сталі та алюмінію, щоб зміцнити внутрішнє виробництво. 2 квітня 2025 року тарифи на алюміній розширено, щоб включити порожні алюмінієві банки та банки пива. Ці заходи розширили перші тарифи Трампа на сталь і алюміній шляхом скасування всіх винятків і підвищення тарифу на алюміній з 10 % до 25 %. Адміністрація стверджувала, що попередні винятки «ненавмисно створили лазівки, якими скористався Китай та інші з надлишковими потужностями з виробництва сталі та алюмінію». Трамп також наказав «плавити та розливати» сталь, а також «плавити та відливати» алюміній у США, щоб мати право на безмитний статус, щоб запобігти обходу мит. Міністр торгівлі Говард Лутнік заявив, що Трамп незабаром також введе тариф на мідь.

У 2023 році США імпортували 44 % алюмінію та 26 % сталі. Канада була його найбільшим постачальником обох, на частку якої припадало понад половина алюмінію і дві третини імпорту первинного алюмінію. Хоча до 2000 року США були найбільшим у світі виробником алюмінію, до 2021 року на них припадало менш як 2 % світового постачання, в основному через високі витрати на електроенергію, які зробили його менш конкурентоспроможним на світовому ринку. У 2021 році заводи з виплавки первинного алюмінію працювали на 55 % у США порівняно з 95 % у Канаді та 88 % у всьому світі. США залишаються основним виробником менш енергомісткого вторинного алюмінію, але вторинний алюміній менш необхідний для оборони чи електроніки.

Тарифи на автомобілі та автозапчастини У січні 2025 року президент Трамп оголосив про широкі мита для Канади та Мексики, що поставило під загрозу високоінтегрований північноамериканський ланцюг постачань автомобілів. Завдяки десятиліттям угод про вільну торгівлю, включаючи , заводи в США, Канаді та Мексиці звикли доставляти автозапчастини туди й назад кілька разів протягом виробничого процесу. Три найбільші американські автовиробники — Ford, General Motors і Stellantis — лобіювали виключення, попереджаючи, що тарифи завдадуть шкоди американським компаніям більше, ніж іноземним конкурентам. Генеральний директор Ford попередив інвесторів: «У довгостроковій перспективі 25-відсоткове мито на кордоні Мексики та Канади проробить діру в промисловості США, якої ми ніколи не бачили». Трамп погодився відстрочити тарифи на транспортні засоби, що відповідають вимогам . Проте, з 4 березня 2025 року постраждали бренди, які не відповідають вимогам , які виробляються в Канаді чи Мексиці, наприклад BMW. BMW вирішив покрити ці тарифи до 1 травня 2025 року.