До́нальд Джон Трамп (; 14 червня 1946, Нью-Йорк, США) — американський політик та державний діяч, підприємець, колишній телевізійник, 45-й з 20 січня 2017 до 20 січня 2021 року та 47-й президент США з 20 січня 2025 року від Республіканської партії.
Трамп народився та виріс у Квінз, штат Нью-Йорк, два роки навчався у Фордгемському університеті та здобув ступінь бакалавра економіки в Школі Вортона Пенсильванського університету. 1971 року став президентом заснованого його батьком бізнесу з нерухомості. Трамп та його бізнес брали участь у понад 4000 державних та федеральних судових процесах, включно з шістьма банкрутствами. Був тричі одружений, має п'ятьох дітей.
У липні 1987 року здійснив візит до Радянського Союзу, після чого неодноразово відвідував Росію, вперше у 1996 році. Росію відвідували і його родичі.
Дональд Трамп виграв президентські вибори 2016 року як представник Республіканської партії, здобувши перемогу над кандидаткою від Демократичної партії Гілларі Клінтон, та став 45-м президентом США, а також найстаршим в історії президентом на час вступу на посаду.
Трамп був кандидатом від Республіканської партії і на президентських виборах 2020 року, але програв вибори кандидату від Демократичної партії — Джо Байдену, відмовився визнати свою поразку і закликав своїх прихильників до громадської непокори. 6 січня 2021 року, у день офіційної сертифікації результатів виборів Конгресом, Трамп закликав своїх прихильників організувати марш на Капітолій; того ж дня група прибічників Трампа організувала насильницький штурм Капітолію, внаслідок якого загинуло п'ять людей. За його роль у «розпалюванні заколоту» () 13 січня Палата представників ухвалила рішення про імпічмент — таким чином, Трамп став першим в історії США президентом, якому оголосили імпічмент двічі. 15 листопада 2022 року оголосив про свою кандидатуру на президентських виборах 2024 року. Після поразки на виборах 2020 року залишався впливовою постаттю американської політики, а на виборах 2024 року повторно здобув президентську посаду, ставши другим в історії США президентом із двома непослідовними каденціями після Гровера Клівленда.
У політичному дискурсі Трамп асоціюється з гаслом «America First» («Америка передусім»), консервативною політикою, жорсткішою позицією щодо міграції, економічним протекціонізмом, переосмисленням ролі США у міжнародних союзах та значним впливом соціальних мереж і персоналізованої політичної комунікації. Його діяльність викликає полярні оцінки — від підтримки як символа консервативного оновлення до критики за популізм, конфліктність і радикалізацію суспільно-політичного дискурсу.
Раннє життя
Дональд Джон Трамп народився 14 червня 1946 в Ямайській лікарні, боро Квінз, Нью-Йорк. Має двох братів і двох сестер — Фреда-молодшого (1938—1981), Роберта (1948—2020), Меріенн (1937—2023) та Елізабет ( 1942). Його батько Фред Трамп, разом зі своєю матір'ю Елізабет, заснував компанію E. Trump & Son. Трампи були німецькими переселенцями, які емігрували до США 1885 року. Його мати, Мері Енн Маклауд (у шлюбі Трамп), іммігрантка зі Шотландії. Вона спочатку працювала покоївкою в Нью-Йорку та жила в сестри, пізніше познайомилася зі Фредом й 1936 року вони одружилися. Під час візиту до Шотландії в червні 2008 року Дональд Трамп сказав: «Мені здається, я почуваюся шотландцем».
Дитячі та юнацькі роки
Фред Трамп щороку виплачував кожному зі своїх дітей близько 20 000 доларів США (еквівалент 265 000 доларів у 2024 році). До восьми років Дональд уже був мільйонером з урахуванням інфляції.
Трамп навчався в школі К'ю-Форест у Форест-Гілс, Квінз, у 13 років натрапив на труднощі. Батьки відправили його до Нью-Йоркської військової академії в надії спрямувати його енергію й самовпевненість у позитивне русло. Трамп навчався в академії в північній частині штату Нью-Йорк, він отримував нагороди академії, грав у командах із футболу 1962 й 1963 року, а також у бейсбольній команді в 1962—1964 роках (був капітаном команди 1964 року). Тренер із бейсболу Тед Добіас, відомий завдяки своїй безкорисливій роботі з дітьми, нагородив його премією «Тренер» 1964 року. Підвищений у званні до курсантного капітана S4 (курсантний батальйонний старшина) у свій четвертий рік навчання Трамп і курсантний перший сержант Джефф Дональдсон (1965) (курсант військового училища у Вест-Пойнті, 1969) організували колективну компанію курсантів, навчивши їх передової стройової підготовки зімкненим строєм, і 1964 року провели марш П'ятою авеню в День перемир'я.
У своїй книзі «Мистецтво укладати угоди» Трамп розповідає про студентську кар'єру:
На третьому курсі Дональд Трамп перевівся до Вортонської школи бізнесу при Пенсільванському університеті, найчастіше проводячи вихідні в офісі свого батька, і у травні 1968 року закінчив навчання, здобувши ступінь бакалавра наук з економіки та спеціалізацію в галузі фінансів. У коледжі він не був найкращим студентом, як інколи стверджував пізніше. На момент вступу до Вортону — де його ім'я не значилося у списку тих, хто отримав відзнаки — він уже замислювався про кар'єру в нерухомості. Його звільнили від призову під час війни у В'єтнамі через заяву про кісткові шпори на п'ятах. Попри п'ять років у військовій школі, він не мав жодного бажання йти на війну.
У дитинстві він вважав своїми наставниками батька та сімейного пастора Нормана Вінсента Піла, який неодноразово повторював йому, що він «король» і має бути «хижаком». Піл проповідував самовпевненість як рушійну силу добробуту.
Кар'єра підприємця
Ранній успіх (1968—1989) Трамп почав свою кар'єру в батьковій компанії і спочатку зосередився на царині діяльності, яка була пріоритетною для його батька, — оренді будинків для людей, які належать до середнього класу, у Брукліні, Квінсі та Стейтен-Айленді. Одним із перших Дональдових проєктів (він іще вчився в коледжі) була модернізація заставленого без права викупу 1200-квартирного комплексу в Цинциннаті, штат Огайо, «Свіфтон-Віллидж». Там не зданими в оренду числилися 66 % квартир, тоді як Трамп за допомогою свого проєкту мав на меті реалізувати 100 % протягом року. Коли Trump Organization продала «Свіфтон-Віллидж» за $12 млн, компанія отримала $6 млн чистого прибутку.
Бізнес 1971 року став президентом заснованого його батьком бізнесу з нерухомості, перейменував його на «Організацію Трампа» (англ. The Trump Organization) і розширив діяльність на будівництво та ремонт хмарочосів, готелів, казино та полів для гольфу. Трамп та його бізнес брали участь у понад 4000 державних та федеральних судових процесах, включно з шістьма банкрутствами. 1971 року Трамп переїхав на Мангеттен. Тут він побачив економічні можливості міста, особливо в плані великих будівельних проєктів на Мангеттені, які передбачали отримання високого прибутку завдяки архітектурному проєктуванню. Такі проєкти видавалися дуже престижними й сприяли суспільному визнанню. Спочатку Трамп став домагатися права забудови старих пенсильванських центральних станцій у Вест-Сайді, згодом із залученням 40-річної податкової знижки — з фінансового погляду перевищеної урядом Нью-Йорка, який вирішив дати податкову пільгу в обмін на інвестиції під час фінансової кризи в готель «Комодор», який став банкрутом, щоб зробити з нього новий готель «Ґранд-Гаятт».
Трамп також був пов'язаний із будівництвом Конференц-центру Джейкоба Джевітса, оскільки був власником землі, на якій того будували. Будівництво Конференц-центру Джейкоба Джевітса призвело до розбіжностей між Трампом та урядом Нью-Йорка: Трамп оцінював цей проєкт в $110 млн, у той час як підрахунки міста виводили цифру від $750 млн до $1 млрд. Трамп запропонував контролювати вартість проєкту в межах тієї суми, яка вийшла в нього, але цю пропозицію не було ухвалено.
Схожа ситуація виникла при спробі міста оновити ковзанку Воллмен-Ринк у Центральному парку. Проєкт, розрахований на 2,5 роки будівельних робіт, розпочато 1980 року. Проте, витративши на нього $12 млн, місто так і не завершило його навіть до 1986 року. Трамп запропонував безкоштовно взяти об'єкт на свій баланс з метою продовжити роботу за свої гроші, але йому відмовили, що стало темою для місцевих ЗМІ. Тож урешті Трамп таки отримав дозвіл на будівництво, яке закінчив за шість місяців, заощадивши при цьому $750 тисяч із закладених у бюджеті $3 млн.
Фінансові труднощі (1989—1997) Трамп брався за дедалі амбіційніші проєкти, але з 1989 року через фінансову кризу не мав змоги вчасно погашати взяті позики. У будівництво свого третього казино «Трамп-Тадж-Махал» він вклав $1 млрд — переважно високовідсотковими «неперспективними облігаціями». Таке рішення дало йому перевагу над конкурентами, які використовували більшу частину власних грошей для фінансування своїх проєктів. Попри те, що Трамп зміцнив позиції свого бізнесу додатковими позиками й відтермінованими платежами відсотків, борги, що далі зростали до 1991 року, стали причиною не тільки банкрутства, пов'язаного з бізнесом, але й поставили його на межу особистого банкрутства. Банки й власники облігацій утратили сотні мільйонів доларів, але все ж вирішили реструктурувати Трампів борг, щоб уникнути ще більшої витрати грошей у суді. Казино «Трамп-Тадж-Махал» було звільнено від стану банкрутства 5 жовтня 1991 року, коли Трамп передав 50 % своєї частки початковим власникам облігацій в обмін на знижену відсоткову ставку боргу та збільшення часу для виплат.
2 листопада 1992 року керівництво готелю «Трамп-Плаза, Атлантік-Сіті» змусило Трампа подати план захисту «підготовленого банкрутства» згідно з розділом 11 Кодексу про банкрутство США після того, як він не зміг виплачувати борг. За планом, Трамп погодився поступитися 49 % своєї частки в п'ятизірковому готелі «Сітібанк» і п'яти іншим кредиторам. У свою чергу, Трамп отримав вигідніші умови для виплат за позиками, узятих у кредиторів, на більш ніж $550 млн і зберіг свою посаду виконавчого директора, попри те, що нічого не виплачував й не брав участі в роботі готелю.
До 1994 року Трамп погасив велику частину свого особистого боргу в $900 млн і значно зменшив боргові зобов'язання в бізнесі — близько $3,5 млрд. Хоча він був змушений відмовитися від авіакомпанії Trump Shuttle (яку купив 1989 року), проте йому вдалося зберегти Трамп-тауер у Нью-Йорку й залишитися керівником трьох казино в Атлантік-Сіті. Банк «Чейз Мангеттен», що надав Трампові кредит на купівлю будмайданчиків Вестсайда (його найбільшої частки на Мангеттені), був змушений продати цю частину азійським забудовникам.
1995 року Трампа було обрано до «Gaming Hall of Fame».
Того самого 1995 року Трамп об'єднав свої казино у відкриту акціонерну компанію Trump Hotels & Casino Resorts. 1996 року ціни акцій компанії на Волл-стріт перевищили $35, проте вже 1998 року впали нижче $10, оскільки компанія залишалася нерентабельною, і їй заледве вдавалося оплачувати відсотки за боргом у майже $3 млрд. При такому важкому фінансовому становищі у Трампа не було можливості перебудовувати об'єкти, які входили в його групу, аби ті не відставали від своїх «глянцевих» суперників.
Кінець кінцем, 21 жовтня 2004 року компанія Trump Hotels & Casino Resorts повідомила про реструктуризацію боргу. План зобов'язував Трампа зменшити свою частку з 56 % до 27 % й віддати облігаціонерам акції в обмін на відмову від частини боргу. Відтоді Trump Hotels змушена була шукати захист від добровільного банкрутства, щоб залишитися на плаву. Після того, як компанія звернулася до розділу 11 Кодексу про банкрутство США в листопаді 2004 року, Трамп відмовився від посади генерального директора, але залишився головою ради директорів. У травні 2005 року компанія знову почала працювати, але вже під назвою Trump Entertainment Resorts Holdings.
Відродження бізнесу (1997—2007) З 1996 по 2015 рік володів брендом конкурсів краси Міс Всесвіт. З 2003 по 2015 рік продюсував і вів телевізійний реаліті-серіал «Учень» (). Бізнес-імідж та роль у реаліті-серіалі «The Apprentice» зробили Трампа однією з найвідоміших особистостей США. Він також заснував свою власну розважальну програму «Кандидат», де сам брав участь як ведучий.