Т-72 «Урал» — основний бойовий танк другого покоління, розроблений в СРСР. Прийнятий на озброєння радянської армії у 1973 році. За 30 років виробництва виконано 14 основних модифікацій.
Танк створений в КБ «Уралвагонзаводу» під керівництвом Леоніда Карцева на основі Т-64А (Об'єкт 434) та мав стати його «мобілізаційним» варіантом — дешевшим та простішим у виробництві. Серед іншого, тут було використано дизельний двигун В-46 (подальший розвиток встановленого на Т-34 двигуна В-2), а також ходову частину Об'єкта 167 (подальший розвиток Т-62). На відміну від Т-64, який був засекречений, Т-72 широко постачався як до країн Варшавського пакту, так і на експорт за його межі, зокрема в Фінляндію, Індію, Іран, Ірак, Сирію. Досі залишається на озброєнні багатьох країн. Модифікації Т-72 випускалися за ліцензією в Югославії (M-84), Польщі (PT-91), Чехословаччині й Індії, які, у свою чергу, також їх експортували.
Завдяки своїй поширеності брав участь в численних військових конфліктах, зокрема, у Лівані (1982), Ірано-іракській війні, Війні у Перській затоці (1991), Югославських війнах, та у російсько-українській війні.
Історія
Т-72 розроблений і вироблявся Уралвагонзаводом в Нижньому Тагілі. Головний конструктор машини — В. Н. Венедиктов.
Розробка Т-72 почалася 1967 року, коли перший досвід експлуатації Т-64 виявив недостатню надійність двигуна, ходової частини і механізму заряджання. В 1968-69 роках відбулися порівняльні випробування танків Т-64А з двигуном В-45 і ежекційною системою охолоджування (розробка конструкторського бюро в Харкові) і зразків з двигуном В-45, автоматом заряджання гармати на 22 постріли і системою вентилятора охолоджування (розробка конструкторського бюро в Нижньому Тагілі). Останні показали вищі результати. У листопаді 1969 року на ці машини почали встановлювати двигуни В-46 потужністю 573 кВт (780 к.с.) і ходову частину нової конструкції. Виготовленому з вказаними змінами зразку був присвоєний індекс «об'єкт 172М». 1973, після військових випробувань, він був прийнятий на озброєння під маркою Т-72 і незабаром отримав найменування «Урал».
Характеристики
Т-72 призначений для вирішення бойових завдань військ, найперше у наступі, а також і в обороні, як масовий загальний засіб ведення активних, рішучих і динамічних бойових дій на суші в умовах як звичайної, так і ядерної війни.
Технічні характеристики Т-72 відображають розвиток танкобудування кінця 1960-х — 80-х років, тобто перехідного періоду від танків другого до танків третього післявоєнного покоління. При збереженні основних бойових і технічних характеристик на рівні свого попередника, легшого танка Т-64А (різниця маси 4 т), потужність двигуна танка Т-72 стала більша на 80 к.с., а гусениці — ширше на 40 мм. Характерні для Т-64А значення максимальної швидкості, запасу ходу, прохідності для важчих Т-72 залишилися такими ж завдяки збільшенню місткості паливних баків.
Двигун — чотиритактний багатопаливний дизель В-46 максимальною потужністю 780 к.с. Трансмісія — механічна.
Основне озброєння для початкової серії Т-72 — модернізована танкова 125-мм гладкоствольна гармата 2А26М2. Для Т-72А — 2А46-1, а для Т-72Б — 2А46М. Стрільба виконується артпострілами роздільно-гільзового заряджання з бронебійними, підкаліберними, кумулятивними, уламково-фугасними снарядами і пострілами з керованою ракетою (для 2А46М), яка має бойову кумулятивну частину.
Практична скорострільність гармати — 8 пострілів за хвилину. З гарматою спарений кулемет ПКТ, на башті встановлено зенітний 12,7-мм кулемет НСВ, а з її боків — димові гранатомети. Бронювання в верхні лобовій деталі корпусу-комбіноване, башти — монолітне (для початкової серії Т-72), а починаючи з 1979 року для Т-72А -комбіноване (наповнювач з термообробленого кварцу, так звані «піщані стрижні»). В 1985 році для Т-72Б при бронюванні башти стали ставити блоки відбиваючих елементів.
Модифікації
СРСР Т-72К — командирський танк.
Т-72А Т-72А (1979) — модернізація Т-72. Основні відмінності: лазерний приціл-далекомір ТПДК-1, нічний приціл навідника ТПН-3-49 з освітлювачем Л-4, суцільні бортові протикумулятивні екрани, не монолітне, а комбіноване бронювання башти («піщані стрижні»), гармата 2А46-1 (замість гармати 2А26М2), система 902Б запуску димових гранат, система захисту від напалму, система дорожньої сигналізації, нічний прилад ТВНЕ-4Б механіка-водія, збільшений динамічний хід котків, двигун В-46-6. Т-72АК — командирський варіант Т-72А. Т-72М (1980) — експортний варіант Т-72А. Відрізнявся броньовою конструкцією башти, комплектацією боєприпасів і системою колективного захисту. Т-72М1 (1982) — модернізація Т-72М. Відрізнявся додатковим 16-мм броньовим листом на верхній лобовій деталі корпусу і комбінованою бронею башти з піщаними стрижнями як наповнювач. Т-72АВ (1985) — варіант Т-72А з навісним динамічним захистом.
Т-72Б Т-72Б, відомий також як Т-72Б зр. 1984 — модернізований варіант Т-72А з комплексом керованого озброєння. Розроблено можливість пострілів керованою ракетою з гладкоствольної гармати (2А46М) танку. Зміни в бронюванні башти (введені блоки відбиваючих елементів). Оснащений навісною ДЗ, тому індекс Т-72БВ не застосовується.
Т-72Б1 — варіант Т-72Б без монтажу деяких елементів комплексу керованого озброєння. Т-72С (1987 р.) — експортний варіант Т-72Б. Первинне найменування — Т-72М1М. Основні відмінності: 155 контейнерів навісного динамічного захисту (замість 227), бронювання корпусу і башти збережене на рівні Т-72М1, інша комплектація боєприпасів до гармати, а також датчик вітру ДВЕ-БС.
Т-72Б зр. 1989 () (іноді зустрічається помилкова назва Т-72БМ) — модифікація танку Т-72Б зі встановленим динамічним захистом «Контакт-5». Танк має вдосконалений нічний приціл 1К13 у порівнянні зі старим ТПН-3-49.
Росія Т-72БА — модифікація танку Т-72Б. Багатьма рисами нагадує Т-72Б зр. 1989: на танку встановлений захист «Контакт-5», приціл 1К13. Відмінними рисами є датчик вітру ДВЕ-БС, встановлений на башті, і нові траки з паралельним шарніром.
Т-72Б3 Т-72Б3 — модифікація танку Т-72Б, вперше представлена у 2013 році. Має багато спільних з Т-72БА рис: захист «Контакт-5», датчик вітру ДВЕ-БС, нові траки з паралельним шарніром. На відміну від Т-72БА, Т-72Б3 має вдосконалений приціл «Сосна-У» замість 1К13. Характерним обладнанням танку є також тепловізійна камера Catherine FC французької компанії . Крім того, на Т-72Б3 відсутній інфрачервоний прожектор «Луна» на башті, а замість нього на правому боці башти встановлений п'ятий блок динамічного захисту «Контакт-5» (проти чотирьох блоків на попередніх модифікаціях).
Україна
Т-72АГ Т-72АГ (T-72-AG) — модернізація запропонована ХКБМ, що передбачає заміну штатного двигуна потужністю 780/840 к.с. новим двигуном серії 6ТД, який був розроблений для танків Т-80УД/Оплот. Є два різні варіанти дизельних двигунів: 6ТД-1 потужністю 1000 к.с. і 6ТД-2 потужністю 1200 к.с. Обидва двигуни забезпечують високі характеристики при експлуатації в умовах пустелі при температурах навколишнього середовища до 55 градусів вище нуля.
Для підвищення тактичної мобільності Т-72АГ додатково може бути обладнаний супутниковою системою навігації. Для підвищення рівня захисту на танку Т-72АГ встановлюються додаткові броньові модулі на лобові частини корпусу та башти, вбудований динамічний захист (ВДЗ) на корпус і башту, а також бортові екрани з ВДЗ у передній частині корпусу. З метою підвищення захисту екіпажу від зброї масового ураження на танк Т-72АГ встановлюється система колективного захисту, призначена для герметизації населеного відділення. Додатково на Т-72АГ може бути встановлений комплекс оптико-електронної протидії «Варта».
На танку Т-72АГ при модернізації можливо зберегти штатну 125-мм гармату 2А46. Однак для підвищення вогневої потужності її доцільно замінити на 125-мм гармату КБА3 українського виробництва. Ця гармата забезпечує найвищу ймовірність влучання з танкового озброєння не тільки при стрільбі з місця, але й при стрільбі на ходу в рухомі цілі. Варіант модернізації Т-72-120 передбачає застосування гармати калібру 120 мм і боєприпасів стандарту НАТО. Відмінною рисою Т-72АГ є наявність зенітної установки закритого типу, розміщеної на командирському люку. Також на модернізованому танку Т-72АГ встановлюється сучасний комплекс управління вогнем, що дозволяє ефективно вражати нерухомі та рухомі цілі як з місця, так і на ходу. Замість прицілу ТПД-К1 встановлений приціл 1Г46 з лінією візування, стабілізованою у вертикальній і горизонтальній площинах. Замість нічного прицілу ТПН-1 (ТПН-3), встановлений нічний комплекс навідника ТО1-КО1Е з прицілом ТПН-4Е. Приціл забезпечує дальність бачення вночі у пасивному режимі до 1200 м. Новий комплекс управління вогнем танка може мати комплекс керованого озброєння.
Т-72АМГ (T-72-AMG) — варіант модернізації аналогічний Т-72АГ, але без заміни силової установки.
Т-72УМГ (T-72-UMG) — варіант модернізації аналогічний Т-72АМГ, але з іншого установкою комплекту ДЗ на башті.
Т-72-120 Орієнтація на Захід багатьох колишніх партнерів по Варшавському договору, а також наявність різних модифікацій танка Т-72, спонукало українських танкобудівників до створення модифікації Т-72 для НАТО — Т-72-120. Основною відмінністю від двох попередніх моделей розробки ХКБМ є те, що на цьому танку встановлюється 120-мм гладкоствольна гармата під боєприпаси НАТО відповідного калібру . Комплекс озброєння оснащений новим автоматом заряджання, розташованим в ніші башти, подібним тому, що встановлений на французькому танку «Леклерк». У транспортері A3 розміщується 22 унітарні постріли, інші 20 укладаються в спеціальну нішу в задній частині бойового відділення. Система керування вогнем, допоміжне озброєння, силова установка і захист Т-72-120 повністю аналогічні танку Т-72АГ.
Т-72Е Т-72Е — варіант модернізації танка, створений на Харківському бронетанковому ремонтному заводі у співпраці з ХКБД, пропонований на експорт. Встановлений двигун 5ТДФЕ потужністю 900 к.с. (5ТДФМА-1 потужністю 1050 к.с. На варіант Т-72Е1), зі збереженням старої системи охолодження і без значних доробок корпусу, автономний електроагрегат ЕА-10 потужністю 10 кВт, кондиціонер, трансмісія з підвищеним ККД, вбудований ДЗ «Ніж» на башті і навісний на корпусі.
Т-72УА Т-72УА1 — варіант модернізації танка Київського ремонто-механічного заводу, пропонований на експорт. Встановлений двигун 5ТДФМА-1 потужністю 1050 к.с., зі збереженням старої системи охолодження і без значних доробок корпусу, трансмісія з підвищеним ККД, 12,7-мм зенітний кулемет ДШКМ, вбудований ДЗ «Ніж» на башті і навісний на корпусі. Можлива установка допоміжної силової установки ЕА-10-2 потужністю 10 кВт.
Т-72УА4 (T-72UA4) — український варіант модернізації танка аналогічний Т-72УА1, пропонований для Казахстану. Машина має вдосконалений прицільно-спостережний комплекс командира з зенітною кулеметною установкою закритого типу, комплекс оптико-електронної протидії «Варта».
Т-72АМТ
Т-72АМТ — варіант модернізації Т-72А розробки Київського бронетанкового заводу, серед іншого, передбачає встановлення на танк приладів нічного бачення з електронно-оптичними перетворювачами третього покоління, нічного прицілу 1К13 з можливістю ведення вогню керованою ракетою «Комбат», двигуна В-84-1 замість В-46, комплексу динамічного захисту по тип танку Т-72UA, радіостанцій Aselsan, навігаційної системи СН-3003 «Базальт»; ведучих коліс з гусеницями та відкидними щитками по типу Т-80. Очікується, що цей перший зразок модернізованого танку Т-72АМТ з усім новим устаткуванням буде продемонстровано у Києві під час виставки нової техніки та озброєння до Дня незалежності України 24 серпня 2017 р. Потім — відомчі випробування.
На танк встановлена модифікація «Щит-72» комплексу динамічного захисту «Ніж».
В середині серпня 2018 року на одному з військових полігонів ЗС України тривали випробування танку Т-72АМТ.
Зацікавлення цим пакетом модернізації виявила Польща.
24 лютого 2021 року першу партію з 5 танків Т-72АМТ було передано Збройним силам України.
Польща
T-72M1R