Ска́льди (, ) — норвезькі та ісландські поети, співці та декламатори ІХ–ХІІІ ст..
Скальди жили переважно при дворах і дружинах конунгів. Вони складали величальні пісні, окремі строфи з різних приводів, а також вірші, в яких ганьбили ті чи інші явища або особи. За добрий твір скальд міг отримати цілий статок.
Перші скальди з'явилися в Норвегії. У Х ст. мистецтво скальдів отримало широкий розвиток у Ісландії. Відтоді більшість найвідоміших скальдів при дворах скандинавських правителів були ісландцями.
Основні жанри поезії скальдів:
драпа — бойова пісня, що уславлює подвиги конунга, його дружини й увиразнює героїчні ідеали. нід — лайлива, грубо дотепна, злободенна пісня про ворогів і недругів. віса
Пісні скальдів, що виконувалися ними самими зазвичай без музичного акомпанементу, в усній традиції зберігались протягом століть.
Дотепер збереглися вірші бл. 300 скальдів. Найвідоміші норвезькі скальди — Браґі Боддасон, Торб'єрн Горнклові (IX ст.), Еґіль Скатлаґрімссон, Кормак Егмундарсон (X ст.), Сноррі Стурлусон (кін. ХІІ — перша пол. ХІІІ ст.) тощо.
Вірші скальдів вважаються достовірним історичним джерелом.
Див. також Скальдична поезія
Джерела , Том 10. — , 1983. — С.213, Стеблин-Каменский М. И., «Происхождение поэзии скальдов». // кн. Скандинавский сборник., вып. 3. — Таллин, 1958 г. Стеблин-Каменский М. И., «Культура Исландии». — Л.: Наука, 1967 г. Стеблин-Каменский М. И., «Древнескандинавская литература». , 1979 г.
Посилання