Решетилівська фортеця 17 -18 ст. (сучасне місто Решетилівка).
Історія Споруджена на початку 17 ст. водночас із заснуванням слободи, згодом сотенного містечка Решетиловки.
Призначення Слугувала укрпіленним ядром поселення під час татарських нападів, сельянсько-козацьких повстань першої половини 17 ст., визвольної війни 1648 - 1654, Північної війни 1700 -1721 р.
3 березня 1709 року і до початку Полтавської битви Решетилівка та її укріплена фортеця була захоплена шведами і перетворена на головний опорний пункт – командир генерал-майор Крейц. Із 13 по 19 липня 1709 р. російська армія на чолі з Петром І стояла табором у Решетилівці. Звідси цар розіслав низку державних указів серед них так звані «Решетилівські статті» якими підтверджувалися привілеї козацької сторони , за нею зберігалася адміністративно судова влада на Лівобережжі та деякі інші привілеї, але разом з тим посилювалася залежність гетьманського управління від царського уряду.
Решетилівська фортеця втратила своє значення в 2-й половині 18 ст. { "type": "FeatureCollection", "features": [
"type": "Feature", "properties": {"marker-color": "#cf1232"}, "geometry": { "type": "Point", "coordinates": [ 34.087379991416874, 49.565063623479546]
] }Залишки оборонних укріплень простежуються на місцевості й тепер.
Будова Розташована на трикутному мисі - узвишші на правому боці річки Говтва та її притоки (нинішня територія стадіону «Колос»).
У 17 ст. захисні огорожі фортеці складалися із земляного валу та рову, дерев'яних огорож та башт.
За планом 1746 обриси фортеці наближалися до трикутника, її оточували земляні вали, рови, палісади, рогатки.
До укріплення вели четверо воріт та три хвіртки. Всередині розташовувалося три дерев'яні церкви, торгові ряди, сотенні адміністративні споруди, інші громадські приватні двори та будівлі.
Загальна довжина укріплень сягала 630 сажень (1344м).