Василь Говіка (1 січня 1904, с. Росохач, нині Тернопільська область — 23 березня 1993, м. Вінніпег, Канада) — український лірник. Упродовж 1950—1980-х років був єдиним пропагандистом лірництва на американському континенті. Член Українського Національного Об'єднання. Батько Марії Підкович.
Життєпис Василь Говіка народився 1 січня 1904 року в селі Росохачі, нині Чортківської громади Чортківського району Тернопільської области України.
1938 року емігрував до Канади. У роки Другої світової війни служив у канадській армії.
Заснував власне підприємство. Активний учасник громадсько-культурного життя українців у Канаді. Виступав на концертах та імпрезах, урочинах в Торонто, Оттаві, Альберті та інших містах Канади, а також США, зокрема в Детройті, де є капела бандуристів. Під акомпанемент Говіки співали виконавці-солісти і колективи.
Помер 23 березня 1993 року в м. Вінніпезі.
Нагороди 1973 року отримав найвищу нагороду Національного українського фестивалю в Канаді, на якому виступив з онуком.
Вшанування пам'яті Мистецтвознавцями В. Морозом та М. Бандерою створено документальний фільм «В. Говіка з Вінніпегу».
Велика кількість публікацій про Говіку зберігаються в осередку Українського Національного Об'єднання у Вінніпегу та Оттавському державному музеї.
Джерела Говіка Василь / Я. Гунька, Я. Б. Павлів // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Жеплинський Б., Ковальчук, Д. Говіка Василь // Жеплинський, Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів, 2011. — С. 49.
Чорпіта, Я. Під благотворним впливом // Досвітні вогні. — 1998. — 28 лют.