Украї́на-Русь або Русь-Украї́на — термін, що використовувався в соціогуманітарних науках кінця XIX — початку XX сторіччя для позначення території проживання українського народу. Термін підкреслює зв'язок сучасної української нації з часами козацтва та Київської Русі. Був популяризований істориком Михайлом Грушевським у його праці «Історія України-Руси» та сучасною україністикою розглядається як архаїчний.
Історія Першим, хто вжив цей термін, був поляк-українофіл Павлин Свенціцький, у своєму польськомовному львівському журналі «Село» (Sioło) у 1866 році в контексті поширення псевдонаукових ідеологем поляка Францішека Духінського, який стверджував, що російська держава не має стосунку до культури та спадщини Русі.Paulin Święcicki. Sioło. Pismo zbiorowe, poświęcone rzeczom ludowym ukraińsko-ruskim. Zeszyl pierwszy. — Lwow, 1866. — s. IV.
Як свідчив Олександр Барвінський, вибір такої словесної конструкції Грушевському порекомендував його вчитель Володимир Антонович з кон'юнктурних міркувань поточного політичного моменту, у зв'язку з тим, що серед галицьких русинів, яким адресувалися його роботиПро поширення робіт Грушевського на території російської імперії на той момент не йшлося, оскільки цьому перешкоджала царська цензура, тому охоплення доступної читацької аудиторії обмежувалося східними територіями у складі Австро-Угорщини, на яких проживали русини., вживалися терміни «Русь» і «руський», а поняття «Україна» мало менше поширення. Для утвердження ідеї злиття Східної Галичини з Наддніпрянщиною в єдину «соборну Україну» дві назви були об'єднані в одну — «Україна-Русь» та активно популяризувалися О. Г. Барвінським та М. С. Грушевським.
Сучасність Після відновлення незалежності України термін «Україна-Русь» здобув загальне визнання як у науковому середовищі, так і у масовій культурі. Церковний титул Патріархів Київських Володимира та Філарета навіть містив словосполучення «Русь-Україна».
Разом із терміном «Київська Русь-Україна» його просував президент Віктор Ющенко, за ініціативою якого було започатковано свято День хрещення Київської Русі — України. Петро Толочко назвав оформлення цього свята в Україні спробою «вкинути у минуле сучасну національно-державну номенклатуру».
На думку Володимира Литвина, у сучасній українській соціогуманітаристиці та західній україністиці термін «Україна-Русь» зазвичай вживається в ретроспективному розумінні, як архаїчний.
Див. також Сойм підкарпатських русинів Руська мова Давньоруська мова
Примітки
Посилання Михайло Грушевський. Історія України-Руси Євген Наконечний — Украдене ім'я; чому русини стали українцями? XX. СОБОРНІСТЬ