Меда́ль Александе́ра Агассі́за () — наукова нагорода, заснована Національною академією наук США. Медаллю нагороджуються науковці за оригінальний внесок у розвиток океанології. Нагороду заснував океанолог сер Джон Меррей і назвав на честь свого друга біолога Александера Агассіза.

Медаль вперше була вручена у 1913 році Йогану Йорту за його практичні океанографічні та рибальські дослідження. Йорт був першим, хто застосував актуарні статистичні методи для вивчення причин великих коливань популяцій риби. Кульмінацією досліджень Йорта стала стаття 1914 року «Коливання великого рибного промислу Північної Європи» (), яка стала ключовою роботою в розвитку науки про рибальство.

Протягом останніх 100 років медаллю Олександра Агасіса продовжували відзначати багатьох видатних океанографів. Сім лауреатів були нагороджені Національною медаллю науки.

Лауреати нагороди Рік Лауреат Обґрунтування нагороди 1913 — 1918 Альбер I (князь Монако) За його оригінальний внесок в океанографію 1920 — 1924 За дослідження хімії та фізики моря 1926 Вільгельм Б'єркнес За видатний внесок у динамічну океанографію 1927 Макс Вебер За видатні дослідження в галузі океанографії 1928 Вагн Вальфрід Екман За роботу в галузі фізичної океанографії 1929 За внесок в океанографію 1930 За проведені ним численні океанографічні експедиції, дослідження життя вугрів і дослідження численних проблем, пов'язаних з рибами, серед яких можна згадати його роботу з генетики риб і географічної мінливості 1931 — 1932 За дослідження атмосферної та океанічної циркуляції та значний внесок у теоретичну океанографію 1933 За проведені ним дослідження фізичної океанографії та особливо за внесок у знання динамічної циркуляції океану 1934 За внесок у знання факторів, що контролюють органічне виробництво в морі 1935 За його дослідження коралів, форамініфер і підводних відкладень, а також за лідерство в розвитку океанографічної діяльності на тихоокеанському узбережжі Америки 1936 — 1937 — 1938 Гаральд Свердруп — 1939 — 1942 За його дослідження системи Гольфстріму, за лідерство в розробці загальної програми фізичної океанографії Північної Атлантики та за особливе керівництво Океанографічним інститутом Вудс-Хол як у мирний, так і під час війни 1946 За видатні дослідження припливів і відпливів світу 1947 За його внесок в океанографію, зокрема за винахід приладу для визначення сили тяжіння в морі, за проведення багатьох вимірювань сили тяжіння над кожним із великих океанів і за використання цих спостережень для інтерпретації фізичних властивостей і поведінки земної кори 1948 За лідерство в дослідженнях комплексної хімії океану, з особливою увагою до вод північно-східної частини Тихого океану, Пьюджет-Саунд і архіпелагу Сан-Хуан, а також Берингового і Чукотського морів 1951 За видатний внесок у дослідження приливів. Його проєкти зробили доступними для океанографів точні довгострокові записи для великих територій, де раніше було доступно дуже мало даних спостережень. Програма та робота, які він започаткував, зрештою дозволили зробити надійні висновки щодо сучасних тектонічних процесів і швидкості зміни кількості води в океані 1952 — 1954 — 1955 — 1959 За видатне лідерство в біологічній та загальній океанографії. Серед внесків доктора Джонсона є пояснення двох нещодавно відкритих акустичних явищ у морі. Ці пояснення об'єднали біологів і фізиків у спільних інтересах і представили підводну акустику як головний інструмент для морської екології 1960 За лідерство у вивченні біології глибин океану 1962 За дослідження гідрографії Південного океану 1963 За внесок у розуміння океанічних процесів і геології морського дна, а також завдяки його дослідженням, у розвиток наукової океанографії в усьому світі 1965 За його важливі дослідження Землі від її поверхні до її ядра 1966 За значний внесок у фізичну океанографію 1969 Фредерік Фуглістер () За стимулюючі та успішні спостереження Гольфстріму та його вихорів 1972 За внесок у тектонічну і термічну історію Землі й передусім Японського моря. 1973 — 1976 Волтер Манк За його видатні експериментальні та теоретичні дослідження спектру руху в океанах і на землі 1979 За його роботу в морі, в лабораторії та аналізи, завдяки яким він досяг значного прогресу в розумінні циркуляції океану та розподілу водних мас 1986 За його роботу з вивчення хімічного обміну між океанами, атмосферою та твердою Землею, який зробив великий внесок у розуміння ролі океанів у вуглецевому циклі Землі та її кліматі 1989 Чезаре Еміліані За майстерні досягнення з використанням ізотопних палеотемператур для встановлення кліматичної історії плейстоцену та за припущення їх зв'язку з орбітальними циклами Міланковича 1992 За дослідження та спостереження за циркуляцією світового океану, складання його багатьох взаємодіючих частин з турботою, відданістю та проникливістю протягом усього життя 1995 За відкриття ферозондового магнітометра та дослідження морських магнітних аномалій, які привели до прийняття теорії спредингу морського дна 1998 За його фундаментальний внесок у тектонічну революцію плит шляхом проникливого аналізу морських магнітних аномалій і за його дослідження причин і наслідків змін рівня моря 2001 Чарльз Шиплі Кокс За його піонерські дослідження як теоретичні, так і інструментальні, океанічних хвиль, мікроструктури та змішування, а також електромагнітних полів в океані та на морському дні 2004 За фундаментальний внесок у розуміння океанічної загальної циркуляції абісальних і термоклінних вод і за забезпечення інтелектуального підґрунтя для нашого розуміння ENSO (Ель-Ніньйо) 2007 Джеймс Ледвелл () За інноваційні та проникливі експерименти з індикаторами з використанням гексафториду сірки для розуміння вертикальної дифузії та турбулентного перемішування у відкритому океані 2010 Селлі Чисголм За піонерські дослідження домінуючих фотосинтезуючих організмів у морі та за інтеграцію їх результатів у нове розуміння глобального океану 2013 За лідерство у створенні мультидисциплінарних систем спостереження за океаном, для виявлення декадних змін режиму в пелагічних екосистемах, а також за зміну парадигми про біогеохімічні цикли в океані 2018 За його новаторський внесок у дослідження циркуляції та мінливості клімату в океанах, за дослідження глобального тепла та балансу солі в океанах і за його лідерство у створенні глобальної кліматичної обсерваторії океану Арго 2023 Кірк Байран За піонерські та далекоглядні наукові дослідження з моделями океану та клімату, за встановлення їх фізичних і чисельних основ і застосувань, за глибоке розуміння, яке просунуло межі розуміння ролі океану в кліматі Землі, а також за десятиліття щедрого наставництва океанологів та кліматологів

Примітки

Посилання National Academy of Sciences: Alexander Agassiz Medal