Adromischus hemisphaericus (Адроміскус напівкулястий) — сукулентна рослина з родини товстолистові (Crassulaceae). Типовий вид роду адроміскус.
Етимологія Видова назва походить від , що, ймовірно, вказує на форму листківUrs Eggli, Leonard E. Newton: Etymological Dictionary of Succulent Plant Names (). Springer-Verlag Berlin, Heidelberg, 2004. — P. 106 — ISBN 3-540-00489-0. .
Морфологічні ознаки
Сукулентний багаторічник до з супрямими або полягаючими гілками 35 см завдовжки, зазвичай сильно розгалужені, з волокнистим корінням. Листки від оберненоланцетних до оберненояйцеподібних, рідше округлих, від 10 (зазвичай 15—25) (до 45) мм завдовжки і 10—20 (до 30) мм завширшки, стиснутих у спинно-черевній частині і часто дещо опуклих на обох поверхнях, часто з нечітким роговим краєм у верхній половині, зазвичай сіро-зелені з темнішими плямами або без них і з відшаровуванням воску. Суцвіття колосовидний щиток з 1 (-2)-квітковими цимами, 0,15—0,25 м завдовжки, зелене; квітконіжки від 1 до 2—3 мм завдовжки. Бруньки спіральні, різко звужені до верхівки, розпростерті. Чашолисток завдовжки 1,5—2,5 мм, сірувато-зелений. Віночок з циліндричною трубкою 9-13 мм завдовжки, зелений з більш-менш коричневим відтінком; частки широко трикутні, 2-2,5 мм завдовжки, гостриці, шорсткі та рідко з кількома булавоподібними трихомами в горлі, білі або з більш-менш рожевим відтінком і темніші навколо горла та на слизовій частині. Пильовики висунуті, пильовики коротко розпущені. Луски поперечно видовжені до квадратних, 0,8—1,1 x 1—1,2 мм, ледь вирізані, зазвичай найширші в середині або нижче.
Поширення
Південноафриканський ендемік. Поширений в Західнокапській та Північнокапській провінціях.
Середовище проживання та екологія Мешкає на скелястих гранітних та пісковикових схилах.
Природоохоронний статус Adromischus hemisphaericus входить Червоного списку рослин Південно-Африканської Республіки () зі статусом Види в найменшій загрозі.
Примітки
Література Goldblatt, P. and Manning, J.C. 2000. Cape Plants: A conspectus of the Cape Flora of South Africa. Strelitzia 9. National Botanical Institute, Cape Town. Raimondo, D., von Staden, L., Foden, W., Victor, J.E., Helme, N.A., Turner, R.C., Kamundi, D.A. and Manyama, P.A. 2009. Red List of South African Plants. Strelitzia 25. South African National Biodiversity Institute, Pretoria.
Джерела