Григорій Лазарович Страшний (1905—1942) — астроном Харківської обсерваторії, активний дослідник змінних зір. Жертва Голокосту, розстріляний нацистами в Дробицькому Ярі.
Біографія
Освіта Григорій Страшний народився в Полтаві 17 березня 1905 року. Його батько Л. І. Страшний працював лікарем в Хорольському повіті Полтавської губернії. Навчаючись у Миргородській чоловічій гімназії, Григорій брав активну участь в роботі астрономічного гуртка, в якому за допомогою маленького телескопа велись спостереження планет, Місяця і Сонця. Через фінансові труднощі не зміг закінчити гімназію й мусив працювати підручним робітником на миргородському шкірзаводі, а потім діловодом у «Повітздраввідділі».
1922 року поступив на фізико-математичне відділення Харківського інституту народної освіти (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). В студентські роки він щорічно відвідував практичні заняття в Харківській обсерваторії, був постійним слухачем засідань кафедри астрономії і сам представив там доповідь про любительську астрономію в Миргороді. 1925 року Держвидав України у серії світознавства видав науково-популярну брошуру Страшного «Крізь скло на небо». Ще залишаючись студентом, він вже викладав фізику та хімію в Українській військово-підготовчій школі та працював консультантом з фізики на робітничому факультеті Харківського інституту народної освіти. У 1926 році за рекомендаціями Миколи Барабашова та астронома-любителя Леоніда Андренка вступив до Французького астрономічного товариства. Пізніше став членом і Німецького астрономічного товариства.
Робота в Харківській обсерваторії У 1926 році закінчив Харківський інститут народної освіти і поступив в аспірантуру на кафедрі астрономії. Його науковим керівником став Борис Герасимович, з яким він був знайомий ще з років навчання в Миргородській чоловічій гімназії, бо харківські астрономи підтримували звʼязки з миргородським астрономічним гуртком. У лютому 1929 року Страшний був призначений виконувачем обов’язків астронома в Харківській обсерваторії. У лютому 1931 року він закінчив аспірантуру та подав дисертацію на «Визначення абсолютних величин зоряних груп методом вікових паралаксів». Після цього перейшов на посаду наукового робітника, але в квітні 1932 року керівництво перевело його на технічну посаду асистента (обчислювача), хоч він і продовжив виконувати роботу наукового співробітника.
І під час аспірантури, і після неї, Страшний багато викладав фізику й математику: в Харківському робітничому університеті, в Харківському інституті народної освіти, потім в утворених на його основі Харківському механіко-машинобудівному та Харківському фізико-хіміко-математичному інститутах (в двох останніх мав кваліфікацію доцента).
Конфлікт з керівництвом обсерваторії З часом у Страшного стали виникати конфлікти з адміністрацією Харківської обсерваторії, які особливо загострилися, коли у 1933 року його науковий консультант Борис Герасимович поїхав з Харкова, щоб очолити Пулковську обсерваторію. Влітку 1933 через Герасимовича Страшний домігся наукового відрядження до Сімеїзької обсерваторії, всю осінь провів на лікарняних, а на початку 1934 року був у будинку відпочинку з нервовим зривом. Керівництво обсерваторії звинувачувало його в недбалому відношенні до інструментів та винесло догану, бо він, «...втручаючись не в свої справи, безупинною біготнею створював умови, неможливі для нормальної обчислювальної роботи...».
У березні 1934 року Страшний був звільнений «як такий, що не відповідає своєму призначенню та не має відповідної цінності для обсерваторії». Одночасно зі Страшним з обсерваторії звільнили Парасковію Пархоменко, ще одну колишню аспірантку Герасимовича. Герасимович втрутився в конфлікт, провів переговори з Наркомосом і ректоратом і домігся зміни формулювання: Страшний був звільнений «за власним бажанням».
В подальшому Страшний працював в різних установах. Іноді йому вдавалося повертатись на роботу в Харківську обсерваторію, але лише на тимчасові позиції, переважно на період відсутності інших працівників. У червні 1936 року разом з іншими харківськими астрономами він їздив в станицю Білореченську на Північний Кавказ для спостереження повного сонячного затемнення, але, оскільки він не був зарахований до складу групи, мусив їхати власним коштом і проводити спостереження лише у власний бінокльСтрашный Г. Л. Полное солнечное затмение 19 июня 1936 года. Мироведение. 1937. Т. 26, No 3. С. 190—191.
Смерть В 1941 році Страшний залишився в Харкові і потрапив в німецьку окупацію. Він жив у єврейському гетто, утвореному на краю Харкова в бараках верстатобудівного й тракторного заводів. У січні 1942 року разом із іншими мешканцями гетто був страчений нацистами в Дробицькому Яру біля Харкова.
Наукові результати Наукові дослідження Страшного були, в першу чергу, присвячені змінним зорям. В аспірантурі він спільно зі своїм науковим керівником Герасимовичем виконав спектрофотометричні дослідження змінних зір Т Дракона, W Лебедя, U Лисички, U Ящірки, X Ящірки і за їх результатами написав свою першу статтю, присвячену хімічно пекулярним зорямStraschny G. (1926). Note on the luminosities of the Si+ and Sr+ stars. Astronomische Nachrichten. Vol. 228 (5472). P. 427—430.. Також в аспірантурі він досліджував яскраву зорю δ Єдинорога та довгоперіодичну цефеїду Т Єдинорога. Після завершення аспірантури він досліджував змінну SU ДраконаСтрашный Г. Л. Фотографическая кривая SU Draconis. Астрономический журнал. 1932. Т. 9, No 3—4. С. 200—210., зміни яскравості α, δ і RY ВолопасаStrashny G. (1928). Über die Änderung der photographischen Helligkeit des Sterns RY Bootis und des Sterns α, δ (248.1928 Bootis). Astronomische Nachrichten. Vol. 233 (5577). P. 135—138., довгоперіодичні змінні типу SeStrashny G. (1931). The absolute magnitudes of the Se-Variables. Astronomische Nachrichten. Vol. 242 (5786). P. 21—24.. Спільно з Барабашовим опублікував статтю про зміну яскравості Нової Орла 1927Barabaschoff N. P., Straschny G. (1929). Über die Neuen Sterne. III. Astronomische Nachrichten. Vol. 235 (5634). Р. 213—216Barabascheff N. P., Strashny G. (1929). Zur Schwankung der photographischen Helligkeit der Nova EL Aquilae. Astronomische Nachrichten. Vol. 234 (5602). Р. 213—216. Німецький журнал «Astronomischer Jahresbericht» відзначив Страшного серед активних спостерігачів та обчислювачів зір за підсумками досліджень 1932—1933 роківFixsternis: 8540. Verzeichnis der Beobachter und Berechner (1934). Astronomischer Jahresbericht. Vol. 35. Р. 219.
Також Страшний брав участь в інших спостережних роботах обсерваторії, зокрема, присвяченій об'єктам Сонячної системи. Він спостерігав комету Швассмана—Вахмана, брав участь у фотографуванні повного затемнення Місяця у квітні 1931, спільно з Мстиславом Савроном досліджував сонячну активність, спільно з Володимиром Михайловим брав участь в організації роботи Служби часу обсерваторії.
Памʼять Отто Струве згадує Страшного в своїй книзі «Астрономія ХХ ст.»: «...молодий астроном Г. Л. Страшний, роботи якого відомі західним ученим, був розстріляний німецькою окупаційною владою...». 2011 року імʼя Страшного було вписано на меморіальну дошку на Пам'ятнику загиблим астрономам.
Примітки
Література