Михайло Якович Волощу́к (4 листопада 1906, Старі Кути — 31 липня 1959, Старі Кути) — український майстер художньої кераміки.
Біографія Народився 4 листопада 1906 року в селі Старих Кутах (нині Косівський район Івано-Франківської області, Україна). Ремеслу навчався у свого батька та Петра Кошака.
У 1939 році очолював артіль гончарів у селі Старих Кутах; з 1946 року працював у керамічному цеху при Кутському райпромкомбінаті; у 1956 році організував керамічний цех при артілі «Килимарка». Помер у Старих Кутах 31 липня 1959 року
Творчість Виготовляв макітри, горщики, дзбанки, двійнята, миски, вази, тарелі, куманці, плесканці, свічники, кахлі, використовуючи народні традиційні форми гуцульського гончарства. Оздоблював вироби рослинними та геометричними орнаментами, у техніці ритування та ріжкування; на білому тлі — розпис жовтими, зеленими, синіми, коричневими фарбами.
Брав участь у мистецьких виставках з 1938 року, зокрема: у республіканських у Києві і Москві у 1940 році; образотворчого мистецтва Західної України (нагороджений дипломом); Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві у 1953 році (нагороджений диплом ІІ ступеня), у Москві у 1958 році.
Роботи майстра зберігаються в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття в Коломиї (531 виріб, з яких — 408 кахель, виконаних як самим автором, так і спільно з іншими майстрами), Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові, Національному музеї декоративного мистецтва України у Києві.
У мистецтві Живописний портрет майстра написав художник Петро Сахро.
Примітки
Література Волощук Михайло Якович // ; О. О. Слободян. Волощук Михайло Якович // ;