«Бункер» () — серія пост-апокаліптичних науково-фантастичних книг американського письменника Г'ю Гоуї. Серія розпочалася 2011 року оповіданням, яке згодом було опубліковано разом із чотирма повістями-продовженнями як роман «Вовна» (у іншому перекладі — «Ілюзія»). Окрім «Вовни», серія складається ще з двох книг — «Зміна» (2013) та «Пил» (2013); трьох оповідань та графічної новели.
Історія створення Гоуї розпочав роботу над серією у 2011 році, спочатку він написав «Wool» як окрему новелу. Він опублікував свою роботу через платформу компанії Amazon, обравши цей спосіб публікації через переваги . Після того, як серія стала популярною, він почав створювати для неї більше творів. Гоуї почав шукати можливості опублікувати свої твори в інших країнах в 2012 році і з тих пір підписав угоду про право на екранізацію в Бразилії. Права на зйомки серіалу були продані студії 20th Century Fox; студія Lionsgate Films також висловлювала зацікавленість.
Гоуї підписав угоду з Simon & Schuster лише про друковані видання на суму близько 500 тис. доларів США щодо розповсюдження «Wool» серед книжкових магазинів у США та Канаді. Гоуї зберігає за собою повні права самостійно розповсюджувати «Wool» онлайн.
Книги серії
Романи 2012 — Вовна (або у іншому перекладі — Ілюзія, ): 30 липня 2011 — Голстон; 30 листопада 2011 — Правильний розмір; 11 грудня 2011 — Вивільнення; 26 грудня 2011 — Розплутування; 25 січня 2012 — Переплетені. 2013 — Зміна (): 14 квітня 2012 — Зміна перша: Спадщина (); 12 листопада 2012 — Зміна друга: Регламент (); 24 січня 2013 — Зміна третя: Пакт (). 2013 — Пил (). Майбутня книга (назва невідома)
Оповідання Оповідання (опубліковані в трилогії «» та антології «Машинне навчання» авторства Гоуї) 2014 — У повітрі (); 2014 — У горах () 2015 — У лісі ()
Сюжет Історія «Вовни» розгортається на постапокаліптичній Землі. Людство прагне вижити в Бункері, самодостатньому підземному місті зі 144 поверхами. Жодних записів про час до створення Бункера не залишилося. Усім мешканцям Бункера кажуть, що зовнішній світ токсичний і смертоносний, а головним правилом Бункера є те, що кожний, хто висловлює бажання вийти назовні, буде змушений вийти назовні, щоб почистити зовнішні датчики вовняною тканиною. Всі, хто вийшов назовні, без виключень очищали датчики згідно з інструкціями, але кожен з них помирав протягом декількох хвилин після цього, підтверджуючи мешканцям Бункеру, що зовнішнє середовище непридатне для життя.
Вовна «Вовна» — це перша частина серії, яка складається з одного оповідання та 4 повістей, які об'єднані у одну книгу.
Голстон — шериф Бункера. Три роки тому дружина Голстона, Елісон, почала підозрювати, що зовнішній світ придатний для життя і що ІТ-відділ, який керує зовнішніми датчиками, вводить решту Бункера в оману. Елісон заявила що хоче вийти назовні за власним бажанням але, вочевидь, загинула. Все ще сумуючи за втратою дружини, Голстон також робить заяву, що хоче вийти назовні. Йому дають захисний костюм і посилають назовні, але коли він виходить із бункера, він бачить здоровий, яскравий світ. Підбадьорений цим видовищем, він із задоволенням чистить зовнішні камери бункера, а потім досліджує довкілля. Однак, коли він був змушений зняти шолом через брак повітря, то тієї миті він виявляє, що світ насправді отруйний, а його дружина дійсно померла. Екран шолома маскував реальність комп'ютерним зображенням. Голстон помирає біля покинутого тіла своєї дружини.
Після смерті Голстона мер Янс і заступник Марнс вирушають у подорож до зони механіки, найнижчого рівня Бункера, щоб провести співбесіду з Джульєттою (або, як її називають друзі, Джулз), їхнього головного кандидата на посаду шерифа. По дорозі вони відвідують IT-відділ. Бернард, голова відділу інформаційних технологій, вимагає назначити свого кандидата на посаду шерифа, але Янс не погоджується. Пізніше Янс вражена Джулз, яка швидко доводить, що вона відповідальна, уперта та незалежна. Джулз погоджується стати шерифом за умови, що їй буде дозволено провести давно запізніле технічне обслуговування, яке потребує відключення основного генератора електроенергії (з переключенням бункера на резервний генератор на цей час, який значно слабший), і Янс погоджується на план. Бернард розлючений відключенням електроенергії та призначенням Джулз, і на зворотному шляху отруює воду Марнса, що призводить до смерті Янс (Янс пила з пляшки Марнса, а Марнс з пляшки Янг).
Бернард отримує підвищення до посади мера, і зрештою знімає Джулз з посади шерифа і ставить на цю посаду Пітера Біллінгса, людину, яку він сам обрав. Зрештою, Бернард знаходить причину приректи Джулз на вихід назовні. Але один з друзів-механіків Джулз, Волкер, таємно організовує, щоб її захисний костюм для виходу назовні було виготовлено із якісніших матеріалів, ніж ті, що використовувалися для тих, хто виходив раніше. Коли Джулз виходить з Бункера, вона розуміє, що екран шолома вводить її в оману, показуючи несправжнє зображення. Джулз відмовляється чистити камери і стає першою, хто вийшов з їхнього поля зору.
Джулз знаходить вхід до іншого Бункера. Усередині вона зустрічає чоловіка на ім'я Соло, який пояснює, що це Бункер 17 і він останній живий там, хто залишився після повстання, що трапилось майже чотири десятиліття тому. Соло розповідає, що є ще десятки бункерів, і він показує Джулз, як з ними зв'язатися, включно з її рідним Бункером 18.
У цей час Бернард починає готувати свого наступника, людину на ім'я Лукас, — навчає його секретам ІТ-відділу: ІТ-відділ і є справжньою владою в Бункері, а знання старого світу не були втрачені, вони були конфісковані та запечатані в прихованій кімнаті. Однак через порядність Лукаса та прагнення до справедливості Бернарду важко його контролювати, а Лукас не зацікавлений у тому, щоб повністю виконувати плани Бернарда. Після офіційної співбесіди на роль наступника Бернарда з координуючим з іншого Бункеру, Лукас дізнається від Бернарда, що той чинив вбивства. Сам Бернард стверджує, що такі його дії були спрямовані на збереження Бункера 18 і недопущення долі, яка спіткала інші бункери після повстань. Також він говорить, що Лукасу теж доведеться це робити на посаді голови ІТ-відділу свого часу.
Джулз починає спілкуватися з Лукасом через таємну мережу зв'язку між бункерами (у 17-му її знайшов Соло, а Лукаса у 18-му туди привів Бернард, як свого наступника). Між ними налагоджуються стосунки. Він також розповідає їй про секрети ІТ-відділу і розповідає, що після того, як вона пішла, персонал зони механіки Бункера 18 підняв повстання проти Бернарда.
Пізніше Бернард дізнається про зв'язок Лукаса і Джулз вирішує відправити Лукаса назовні. Коли новий шериф Біллінгс веде Лукаса нагору, Джулз знаходить універсальну рацію і зв'язується з Бункером 18. Бернард наказує усім вимкнути рації і сам говорить з Джулз. Сперечаючись із Джулз по радіо, Бернард розповів, що лише хотів підтримувати порядок у Бункері 18 і не допустити спалаху повстання. У цей час Біллінгс, який не вимкнув рацію, чує це все і Лукас розповідає тому, що Бернард вбивав людей, щоб не допустити повстання. Після цього Біллінгс, який не хоче бути просто інструментом терору, арештовує Бернарда і відправляє його назовні. Бернард помирає. Лукас бере на себе контроль над ІТ-відділом. Поки Джулз одужує після повернення, вдячне населення обирає її наступним мером Бункера 18.
Зміна «Зміна» є другою частиною серії, яка складається з трьох повістей: «Спадщина», «Регламент» і «Пакт». Дії перших двох повістей передують подіям першої книги серії, а події третьої повісті відбуваються паралельно сюжету «Вовни».
У 2049 році сенатор Пол Турман залучає новообраного конгресмена Дональда Кіна для проекту приміщення для стримування і утилізації ( — CAD-FAC), начебто підземного сховища для світових ядерних відходів, яке буде побудовано в окрузі Фултон, штат Джорджія. Дональду, який має освіту в галузі архітектури, доручено спроектувати притулок, який може існувати ізольовано, бункер, який буде побудовано поблизу CAD-FAC для працівників закладу, щоб використовувати його під час надзвичайних ситуацій. У 2052 році будівництво CAD-FAC завершено, а на поверхні над ним відбудеться національний з'їзд демократичної партії. Дональд і Турман прибувають на церемонію відкриття, коли ядерний вибух руйнує Атланту, і їх разом з іншими учасниками проводять у приміщенні CAD-FAC. Турман розповідає, що CAD-FAC був прикриттям для операції World Order Fifty (WOOL), ініціативи, спрямованої на збереження людства у випадку, якщо вид опиниться під загрозою зникнення. Ядерні вибухи вразили поверхню Землі, і заселяти її протягом 500 років буде небезпечно.
Загалом укриття складається з 50 бункерів. Ними керує Бункер 1, де знаходяться співкерівники операції «П'ятдесят» — Турман, Ерскін і Віктор, а також інший ключовий персонал, як-от Дональд. У той час як в 49 бункерах покоління змінюють покоління, мешканці Бункеру 1 перебувають у кріогенному стазисі і виходять із нього кожні кілька десятиліть, щоб працювати шестимісячними змінами, керуючи операцією «П'ятдесят» протягом століть. В інших бункерах кожну пару десятиліть трапляються внутрішні повстання різної інтенсивності. Великі повстання лікуються «перезавантаженням»: населення скорочується, жителям, що залишилися, дають ліки, що викликають амнезію, а комп'ютерні записи стираються. Якщо бунт повністю охоплює бункер, перемагаючи його ІТ-відділ або захоплюючи контроль над шлюзом, Бункер 1 знищує такий бункер, дистанційно активуючи отруйний газ.
Приблизно 2212 року операція «П'ятдесят» увійшла в кризу. Група з одинадцяти бункерів на чолі з Бункером 40 розірвала контакт із Бункером 1 і заглушила сигнал знищення, змусивши Бункер 1 вдатися до їх ліквідації. Слідом за цим у Бункері 18 починається повстання, і зростає занепокоєння, що весь проект приречений на провал. Дональда пробуджують за наказом Турмана, щоб знайти рішення після того, як Віктор, натхненник операції «П'ятдесят», покінчив життя самогубством. Турман і Ерскін розповідають Дональду, що вони очолили змову, яка спровокувала ядерний апокаліпсис, і виправдовують свої дії захистом людства від знищення від нанотехнологій. У той час, коли була задумана операція «П'ятдесят», самовідтворювані наноботи стали звичним явищем у медичній науці, але Ерскін, інженер з наноботів, виявив, що ворожі країни та терористичні групи випустили бойові версії наноботів. Незважаючи на те, що ці шкідливі наноботи були недосконалими, вони вже поширилися по всьому світу та еволюціювали, тому пандемія зростаючої летальності була неминуча. Віктор переконав Турмана й Ерскіна здійснити операцію «П'ятдесят»: знищити людську цивілізацію до того, як це зроблять озброєні наноботи, залишивши мешканців бункерів єдиними живими людьми, тоді як поверхня Землі буде ретельно очищена доброякісними нанороботами. Дональд ненавидить свою участь в операції «П'ятдесят», але він продовжує співпрацювати, оскільки доля людства залежить від успіху бункерів. Він робить висновок, що головною особою повстання Бункера 18 є літня вчителька на ім'я місіс Кроу, яка має імунітет до ліків, що викликають амнезію, тому Бункер 18 перезавантажують, а не знищують.
У 2345 році Джулієт здійснює свою подорож із Бункеру 18 до Бункеру 17. Співробітники Бункеру 1 збираються розбудити Турмана згідно з протоколом, але замість цього помилково пробуджують Дональда через втручання доньки Турмана Анни. Користуючись авторитетом Турмана, Дональд дізнається, що лише одному із усіх 50 бункерів буде дозволено вижити і знов заселити світ, оскільки Турман хоче гарантувати відсутність знань про нанотехнології чи ядерну зброю; в обраний день у 2550 році (E-Day) бункер, якому поталанить, буде вибраний комп'ютерним алгоритмом, який оцінює численні змінні, а інші бункери будуть ліквідовані. Дональд вирішує запобігти цьому, щоб усі бункери вижили.