Джозеф Корнелл (Joseph Cornell; 24 грудня 1903 — 29 грудня 1972) — американський художник, скульптор, кінорежисер. Один із піонерів і найвидатніших представників так званого асамбляжу. Також був режисером авангардиського експериментального кіно.

Біографія Джозеф Корнелл народився в Наяку у штаті Нью-Йорк. Його батько Джозеф Корнелл був заможним дизайнером і торговцем тканинами. Його мати, Гелен ТенБрок Стормс Корнелл, була вихователькою в дитячому садку. Джозеф мав трьох братів і сестер: Елізабет (нар. 1905), Гелен (нар. 1906) і Роберт (нар. 1910). Обоє батьків походили з відомих у суспільстві сімей з голландським корінням, які довго проживали в північній частині штату Нью-Йорк. На початку 1958 року Джозеф Корнелл потрапив у автомобільну аварію, внаслідок чого став недієздатним.

Скульптура і колаж Найбільш характерними роботами Корнелла були набори предметів, що містилися в коробках. Вони складаються з простих коробок, як правило, зі склом на передній частині, всередині якої розташована дивовижна колекція фотографій або вікторіанський брік-а-брак, який поєднує формальну строгість конструктивізму з фантазією сюрреалізму. Багато коробок, таких як знаменита Коробка ігрових автоматів Медічі, є інтерактивними та створені для маніпулювання ними.

Як Курт Швіттерс, Корнелл міг створювати поезію з повсякденних тем. Однак, на відміну від Швіттерса, його захоплювали не викинуті речі чи мотлох, а радше фрагменти колись красивих і дорогоцінних предметів, які він знаходив під час своїх частих пошуків у книгарнях і комісійних магазинах Нью-Йорка.«Joseph Cornell» at Web Museum, Paris. Його скриньки базувалися на сюрреалістичній техніці ірраціонального зіставлення та викликах ностальгії. Хоча Корнелл захоплювався роботами та прийомами сюрреалістів, таких як Макс Ернст і Рене Магрітт, він ніколи не вважав себе сюрреалістом; він відмовився від «чорної магії» сюрреалістів, проголосивши, що він бажав лише виконувати білу магію своїм мистецтвом. Слава Корнелла як провідного американського сюрреаліста дозволила йому спілкуватися з різними членами сюрреалістичного руху, коли вони оселилися в Сполучених Штатах, тікаючи від Другої світової війни. Пізніше його прославлять як вісника поп-арту та мистецтва інсталяції.

На додаток до створення коробкових і плоских колажів і зйомок короткометражних художніх фільмів, Корнелл мав систему класифікації зі 160 візуальних документальних репортажів на теми, які його цікавили; вони служили сховищами, з яких він черпав дані та натхнення для коробок, таких як Портрет Лорен Беколл «Ігрові автомати». Він не мав академічної освіти в мистецтві, хоча вчився дуже добре і познайомився з мистецькою сценою 1940-1960-х років.

На Корнелла вплинули американські трансценденталісти, молоді голлівудські зірки (яким він присвячував коробки), французькі символісти, такі як Стефан Малларме та Жерар де Нерваль, і великі артисти балету 19-го століття, такі як Марі Тальоні та Фанні Черріто.

Корнелла також захоплювали птахи, тому він створив «Вольєри» в середині 1940-х і на початку 1950-х років, у яких він поєднав дуже барвисті зображення птахів на холодному білому тлі.http://www.artinfo.com Cita en Artinfo.com

Експериментальні фільми Колажний фільм Корнелла 1936 року під назвою «Роуз Гобарт» був зроблений шляхом склеювання фрагментів старих фільмів, які Корнелл знайшов на складах у Нью-Джерсі, переважно з фільму 1931 року під назвою «На схід від Борнео». Корнелл грав композицію Нестора Амарала під назвою «Канікули в Бразилії» під час спорадичних показів, а також був схильний проєктувати фільм крізь шматок синього скла або фільтр, надаючи фільму вигляду мрії. Зосереджуючись на манерах і виразах Роуз Гобарт (зірки оригінального фільму), монтаж мрії Корнелла, здається, існує у формі, яка пливе аж до найразючішого кадру фільму наприкінці, коли знімається сонячне світло. Затемнення накладається на білу кулю, що падає в уповільненій зйомці у відро з водою.

Прем'єра фільму Корнелла відбулася в галереї Жульєна Леві в грудні 1936 року під час першої виставки сюрреалістів у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку.Frye, Brian «Film and & Video: Joseph Cornell», November 2001 Сальвадор Далі, який був у Нью-Йорку на відкритті MoMA, відвідав свій перший показ. Під час показу Далі дуже розлютився на фільм Корнелла, сказавши, що у нього така ж ідея поєднання техніки колажу для зйомок. Після показу Далі сказав Корнеллу, що він повинен зосередитися на створенні коробок і більше не знімати фільми. Травмований цим зауваженням Корнелл, який був за своєю природою сором'язливим, практично більше не показував свої фільми.

Джозеф Корнелл продовжував експериментувати з кіно до своєї смерті в 1972 році. Хоча його ранні фільми часто були короткометражними колажами, його пізніші роботи включали сцени та матеріали, спеціально зняті для нього професійними режисерами, які співпрацювали з ним. Дія цих пізніших фільмів часто відбувалася в улюблених районах і місцях Нью-Йорка Корнелла: Малберрі-стріт, Браянт-парк, Юніон-сквер-парк і залізниця Третьої авеню.

У 1969 році Корнелл передав колекцію фільмів Anthology Film Archives у Нью-Йорку, яка включала фільми його власного виробництва та фільмів інших режисерів.

Примітки

Посилання

Joseph Cornell catalogue in artnet's Artist Works Catalogues «Elusive Order: a Joseph Cornell exhibition, reviewed» ArtsEditor.com article Joseph Cornell: Navigating The Imagination at The Peabody Essex Museum Joseph Cornell at WebMuseum Joseph Cornell at Artchive Joseph Cornell at Artcyclopedia Joseph Cornell's Dreams NPR article on Joseph Cornell Salon article Joseph Cornell Biography and Images: Hollis Taggart Galleries Smithsonian Retrospective Joseph Cornell at IMDb Joseph Cornell papers online at the Smithsonian Archives of American Art