Музей спротиву Голодомору — музей у Дніпрі, присвячений Голодомору 1932—1933 років, заснований у 2020 році.
Історія Передісторія Питання про необхідність створення у м. Дніпрі спеціалізованої установи з вивчення Голодомору громадськість порушувала з початку 2000-х років. Попри багаторазові клопотання та збір підписів до органів влади і місцевого самоврядування, ініціатива була реалізована лише у 2019 році. Створення музею 13 листопада 2019 року у Дніпропетровській обласній раді відбувся круглий стіл, де обговорили ініціативу створення тематичного музею пам’яті жертв ГолодоморуМоє Придніпров’я. Календар-альманах пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2025 рік.
19 лютого 2020 року на 54-й сесії Дніпровської міської ради (рішення № 40/54) за сприяння міського голови Бориса Філатова було офіційно створено відповідний комунальний заклад. Першою директоркою музею стала громадська активістка Лілія Богачева. .
Діяльність музею (2020-2026) Співробітники закладу проводили збір спогадів про Голодомор 1932–1933 років та масові голоди 1921–1923 і 1946–1947 років. Досліджували повсякденність епохи Голодомору, діяльність системи «Торгсин» на Дніпропетровщині, а також меморіалізацію й відображення трагедії в мистецтві.
Музей сформував найбільший в області архівний фонд із цієї тематики та регулярно здійснював науково-дослідну роботу зі збору свідчень очевидців. Унікальними архівними матеріалами музею є свідчення про Голодомор Віри Аннусової на касетах.
У 2025 році музеєм було започатковано міський конкурс для уснівської молоді "Хліб - душа України"Міський конкурс «Хліб – душа України» Діяльність музею (з 2026) З лютого 2026 року виконувачем обов'язків директора музею є Азад Мамедов.
Станом на вересень 2026 року музей почав співпрацю з низкою регіональних та всеукраїнських організацій. Серед партнерів закладу — Рух опору ЗСУ, HREC in Ukraine , Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького, «Хартія-хаб» та інші.
Заклад здійснює активну освітню, просвітницьку й науково-дослідну діяльність. Зі співробітниками музею було записано серію інтерв'ю зі свідками Голодомору 1932–1933 років.
Музей самостійно та у співпраці з партнерами організовує пам'ятні заходи, тематичні виставки, освітні лекції, пішохідні та трамвайні екскурсії. Особливий акцент робиться на просвітницькій роботі для педагогів, а також проведенні лекцій для учнів ліцеїв та гімназій. Проводяться також заходи й на пам'ятні дати для корінних народів України, зокрема до дня кримськотатарського прапору та дня спротиву окупації Криму.
Заходи проводять наукові співробітники та лектори музею, зокрема Тимур Литвин, Микола Чабан, Вітольд Чабан та Альвіна Блаженко. Особливістю просвітницької програми є авторські екскурсії на унікальному панорамному трамваї, купленому містом у Лейпцигу в 2024 році. Напрямки діяльності В основу діяльності музею входить:
організація та проведення наукових досліджень історичних джерел про події тих часів з метою виявлення документальних свідчень про Голодомор та створення умов уведення їх у науковий обіг; складення зведеного реєстру документальних свідчень, створення баз даних та впорядкування спогадів очевидців Голодомору; проведення наукових конференцій, форумів, симпозіумів, подіумних дискусій, семінарів, круглих столів тощо; інформування громадян про злочин геноциду, вчинений комуністичною владою проти українського народу, шляхом проведення лекцій, уроків, кінолекторіїв, показу фільмів про Голодомор;
організація та проведення заходів з увічнення пам'яті жертв Голодомору; розробка та організація інших форм музейних комунікацій на основі експозиції та виставок з використанням інформаційних технологій. створення стаціонарних експозицій та виставок.
Див. також
Голодомор в Україні (1921—1923) Голодомор в Україні (1932—1933) Голодомор в Україні (1946—1947) Національний музей Голодомору-геноциду
Примітки