Ріхард Вільгельм Генріх фон Павельш (; 7 грудня 1872, Штаде — 10 квітня 1943, Берлін) — німецький штабний офіцер, генерал піхоти рейхсверу. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Син оберста Прусської армії. 17 лютого 1891 року вступив в Прусську армію. В 1899/1902 роках навчався в Прусській військовій академії. З квітня 1905 року служив у штабі 4-го корпусу, з січня 1907 року в 4-у Нижньосілезькому полку, з вересня 1911 року в штабі 27-ї піхотної дивізії. У вересні 1913 року переведений в штаб Головної інспекції польової артилерії при Генштабі.

Через місяць після початку Першої світової війни, 25 серпня 1914 року, Павельш був переведений в штаб 21-го резервного корпусу, а через 6 днів — в штабу морської дивізії під командуванням Людвіга фон Шредера, з якою він брав участь в облозі Антверпена, а також у боях на Іпрі та Ізері. З квітня 1915 року — начальник штабу 7-го корпусу, з квітня 1917 року — 2-ї, з серпня 1917 року — 5-ї армії, з лютого 1918 року — групи армій «Гальвіц», з квітня 1918 року — 17-ї армії, з серпня 1918 року —.армійської групи «А». Незадовго до кінця війни призначений начальником штабу 7-ї армії, який очолював до розпуску армії в січні 1919 року.

З лютого 1919 року — голова Комітету оборони, якому було доручено розвиток та реорганізацію нової німецької армії. З квітні 1920 року — начальник штабу 2-го військового округу. Після реорганізації армії очолив штаб 2-ї піхотної дивізії в Штеттіні. З червня 1921 року — командир 9-го піхотного полку в Потсдамі. З 1 листопада 1922 року — начальник штабу 1-го групового командування в Берліні. З 1 листопада 1925 по 30 травня 1926 року — командир 4-ї піхотної дивізії в Дрездені, одночасно з 29 жовтня 1925 по 31 травня 1926 року — командувач 4-м військовим округом. З лютого 1927 року — уповноважений уряду Німеччини з питань роззброєння. 30 вересня 1928 року вийшов у відставку, проте залишився експертом в розпоряджені рейхсканцлера.

Похований на цвинтарі Інваліденфрідгоф. Могила не збереглася.

Звання

Фенріх (17 лютого 1891) Оберлейтенант (18 серпня 1891) Гауптман (16 березня 1905) Майор (13 вересня 1911) Оберстлейтенант (18 серпня 1916) Оберст (18 травня 1920) Генерал-майор (1 лютого 1923) Генерал піхоти запасу (30 вересня 1928)

Нагороди

Столітня медаль Орден Червоного орла 4-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Орден Корони Італії, командорський хрест Орден Франца Йосифа, офіцерський хрест (Австро-Угорщина) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Pour le Mérite (23 грудня 1917) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 3-го класу з мечами і короною Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами і короною Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест з мечами і короною Орден Фрідріха (Вюртемберг), командорський хрест 2-го класу з мечами Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу Орден Грифона, лицарський хрест з короною Орден дому Ліппе, почесний хрест 2-го класу з мечами Воєнний почесний хрест за героїчний вчинок Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 10–12. Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band II: M–Z. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 113–115. Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 110. Kriegsministerium (Hrsg.): Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 116.

Посилання

Павельш на сайті Prussianmachine.com Павельш на сайті Lexikon-der-Wehrmacht.de

Примітки