Іван Іванович Івано́в (27 серпня 1894, Харків — 2 липня 1969, Харків) — український радянський художник; член харківського об'єднання «Цех» з 1916 року, групи «Союз семи» з 1917 року, Асоціації художників Червоної України і Об'єднання сучасних митців України з 1928 року та Харківської організації Спілки радянських художників України з 1938 року.
Біографія Народився у місті Харкові. Упродовж 1914—1918 років навчався у Харківському художньому училищі. Протягом 1920—1922 років жив у Владикавказі, працював художником КавРОСТА. У 1922—1924 роках викладав у студіях і робітничих клубах Харкова. З 1925 року працював у «Агентізо», з 1928 року — художником у газетах «Комуніст» і «Комсомолець України», протягом 1933—1941 років — у товаристві «Облхудожник». Помер у Харкові 2 липня 1969 року.
Творчість Працював у галузях живопису, графіки та монументально-декоративного мистецтва. Перебуваючи у Владикавказі виконував плакати, зокрема «Залікувавши рани червоноармійця, ми наносимо рани контрреволюції» (1920), ілюстрував журнал «Горская мысль». У кінці 1920-х — на початку 1930-х років виконав розписи військового клубу «Художник» УкрРОСТА. У галузі живопису створював жанрові катини, портрети. Серед його творів:
живопис «Портрет із кішкою» (1916); «Автопортрет» (1917); «Моя сім'я» (1918); «Місто» (1919); «Володимир Ленін» (1921); «Прогулянка» (1922, Харківський художній музей; 1928); триптих «Тюрма» (1922); «НЕП» (1927); «Сімейна пародія» (1927, 3-я премія Всеукраїнської ювілейної виставки «10 років Жовтню»); «Леся Українка» (1930-ті); «Даєш витончене життя!» (1935); «Карнавал на честь Перемоги у Харкові» (1944); акварелі диптих «Лютнева революція» (1923); «Комсомольський карнавал» (1927); «Дві подруги» (1928); «Танок гайдамаків» (1931); «Прачка та патронеса» (1933, 1934); «Паводок у Луганську в 1917 році» (1939—1940). </div> Працював також у промисловій графіці, автор етикеток, марок.
Брав участь мистецьких виставках з 1916 року, зокрема:
виставці «Семи» (Харків, 1917); 1-й виставці (Харків, 1919); виставці «Художник сьогодні» (Харків, 1927); 1-й Всеукраїнській виставці художників Червоної України (Харків, 1927); Всеукраїнській ювілейній виставці (Київ, Одеса, 1927); 2-й Всеукраїнській художній виставці Народного комісаріату просвіти УРСР (Київ, Одеса, 1929); виставці української книжкової графіки (Харків, 1929); виставці «Мистецтво Радянської України» (Харків, 1930); 6-й Всеукраїнській художній виставці (Харків, 1935); 2-й осінній художній виставці (Харків, 1939); виставці «Художники України — рідному Харкову» (Харків, 1944). </div> За кордоном його робити у 1933 році експонувалися у Варшаві і Копенгагені. Персональні виставки відбулися у Києві у 1941 році та посмертна у Харкові у 2011 році.
Крім вище згаданого музею, окремі роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві та Одеському художньому музеї.
Література Іванов Іван Іванович // ; Иванов, Иван Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 4, книга 1. Москва. «Искусство». 1983. С. 417 ;