Мірра Пилипівна Сахновська (при народженні Мар'ям Файвелівна Гетц; 1897—1937) — радянська військова розвідниця.
Біографія Мар'ям Файвелівна Гетц народилася у Вільно 12 червня (за старим стилем) 1897 року в сім'ї колезького радника Файвела (Меєра-Файвела) Бенцелевича Гетца (1850, Расейняй — 31 грудня 1931) та Хаї Самуїлівни ГетцЗапис про народження в метричних книгах канцелярії віленського міського рабина доступний на сайті єврейської генеалогії JewishGen.org. Мати згадується також як Хая (Іоанна, Йоганна) Самуїлівна Гетц.. Батько, випускник філологічного відділення Дерптського університету та Інституту східних мов у Санкт-Петербурзі (1887), працював окружним інспектором єврейських шкіл Віленської губернії, публікувався в періодичних виданнях івритом, російською та німецькою мовамиD0%95ЭБЕ/Гец,_Файве ль_Меер_Бенцел%D0 %BEвич Файвель-Меєр Бенцелович Гец; згодом заснував єврейську гімназію в Москві (1917), а в еміграції був директором єврейської учительської семінарії в Ковно (1920—1923) і до кінця життя директором єврейської гімназіїЕ. Кейхель. «Пам'яті Ф. Б. Геца». Сьогодні. — Рига, 1932. 1 січ., № 1; 8 січ., № 8. D0%B0банов+Таганр%D0% ВЕг Незабуті могили]. У неї були сестри Лея (1893), Рахіль (1894), брати Бенціон (Бєня, 1900) та Рафаїл (1902). У Вільно родина проживала на вулиці Тамбовській, будинок 8а. З початком Першої світової війни сім'я евакуювалася до Могильова, потім до Вітебська, а з 1917 р. жила в Москві. Тут батьки розлучилися і батько вдруге одружився з лікаркою Амалією Борисівною Фрейдберг (1866—1932).
Член РКП(б) з 1918 року, учасниця Громадянської війни в Росії, політпрацівниця 2-ї Української та 44-ї дивізій. Делегат X з'їзду РКП(б).
За відмінність при ліквідації Кронштадтського повстання як уповноважена при 7-ї армії нагороджена орденом Червоного прапора.
З 1921 року — слухачка східного відділення Військової академії РСЧА, яке закінчила в 1924 році. Була направлена в Розвідувальне управління Польового штабу Червоної армії. Як досвідчену фахівчиню її відрядили в Китай, де вона з 1924 по 1926 рік під ім'ям Марії Чубарєвої працювала в штабі Південної групи військ і викладала у військовій Академії Вампу. Створила розгалужену агентурну мережу. Після повернення до СРСР одружилася з Йосипом Сахновським і продовжувала служити в Розвідуправлінні.
У 1928 році була звинувачена в троцькізмі, 29 грудня заарештована, 5 січня рішенням ОН НКВС СРСР вислана в Сибір на три роки. Проте 23 грудня 1929 року рішення було скасовано, а Сахновську відновлено у ВКП(б).
У 1932 році була призначена начальницею навчального відділу Військово-технічної академії Червоної армії.
У 1932—1934 роках — начальниця спецвідділу Розвідупра РСЧА з підготовки партизанів та військових кадрів ІККІ.
На момент арешту обіймала посаду начальниці санаторію «Кічкіне» Київського військового округу, за іншими даними — начальниці санаторного відділення Сімферопольського військового госпіталю.
Заарештована 15 квітня 1937 року. Розстріляна 31 липня того ж року за звинуваченням у шкідництві.
29 жовтня 1959 року реабілітована.
Нагороди Орден Червоного Прапора (1921) — наказ РВР № 93.
Примітки
Література Кочик В. Я. Разведчики и резиденты ГРУ. — М., 2004. — С.602—609.
Джерела Сахновская-Флерова Мария Филипповна (Гетц Мирра)