Закон про реєстрацію іноземних агентів (FARA) (22 U.S.C. § 611 і далі) — закон США, прийнятий в 1938, який контролює політичну діяльність іноземців у Сполучених Штатах. Закон накладає зобов'язання щодо публічного розкриття інформації на осіб, які представляють іноземні інтереси.Foreign Agents Registration Act: An Overview Congressional Research Service. Updated March 7, 2019 Він вимагає, щоб "іноземні агенти" — визначені як фізичні або юридичні особи, які займаються внутрішнім лобіюванням або адвокацією на користь іноземних урядів, організацій або осіб ("іноземні принципали") — реєструвалися в Міністерстві юстиції і розкривали свої зв'язки, діяльність і пов'язану з нею фінансову компенсацію.
FARA не забороняє лобіювання іноземних інтересів, а також не забороняє і не обмежує будь-яку конкретну діяльність.Foreign Agents Registration Act: An Overview Congressional Research Service (2019) Його чітка мета — сприяти прозорості щодо іноземного впливу на американську громадську думку, політику і закони; з цією метою Міністерство юстиції зобов'язане оприлюднювати таку інформацію. FARA був прийнятий у 1938 році в першу чергу для протидії нацистській пропаганді, з початковим акцентом на кримінальному переслідуванні підривної діяльності; з 1966 року правозастосування змістилося здебільшого в бік цивільних санкцій та добровільного дотримання вимог закону.
Протягом більшої частини свого існування FARA був відносно невідомим і на нього рідко посилалися; з 2017 року закон почали застосовувати з набагато більшою регулярністю та інтенсивністю, особливо проти чиновників, пов'язаних з адміністрацією Трампа. Подальші гучні звинувачення та засудження за FARA спричинили більший громадський, політичний та правовий контроль, включаючи заклики до реформи.
Закон FARA адмініструється та застосовується Підрозділом FARA Секції контррозвідки та експортного контролю (CES) Відділу національної безпеки (NSD) Міністерства юстиції США. З 2016 року кількість реєстрацій зросла на 30 відсотків; станом на листопад 2022 року у Підрозділі FARA було зареєстровано понад 500 активних іноземних агентів.
Передумови Іноземний вплив на американську політику був постійним предметом занепокоєння з моменту заснування країни.Говернер Морріс: “Наскільки іноземні держави будуть готові взяти участь у плутанині, він не сказав. Загрози, що їх запросять, схоже, були відкинуті. Він намалював сумну картину іноземних вторгнень, як це було в "Історії Німеччини", і закликав до того, щоб це стало постійним уроком для інших народів.” Records of the Federal Convention of 1787, edited by Max Farrand, vol. 1 (New Haven: Yale University Press, 1911), p. 530. У 1796 році, перед своєю відставкою з посади президента, Джордж Вашингтон попереджав про іноземні держави, які намагаються впливати як на американський уряд, так і на громадськість, зокрема, за допомогою місцевих "інструментів та обману".“Non-Intervention,” Congressional Globe vol. 21 (January 19, 1852), p. 298. Ще у 1808 році Палата представників намагалася провести розслідування щодо генерала армії США Джеймса Вілкінсона через звинувачення в тому, що він був іспанським шпигуном.“General Wilkinson,” House debate, Annuals of the Congress of the United States, vol. 18 (January 18, 1808), pp. 1461-1462. Президент Джеймс Медісон повернув генералу Вілкінсону його посаду 14 лютого 1812 року. Пояснюючи, чому генерала Вілкінсона поновлюють на посаді, президент Медісон написав, що "хоча в суді, а також у поведінці офіцера, якого судять, є моменти, які явно і справедливо викликають заперечення, його виправдання за кількома звинуваченнями, висунутими проти нього, схвалюється, і його меч, відповідно, наказується повернути.” Andro Linklater, An Artist in Treason: The Extraordinary Double Life of General James Wilkinson (New York: Walker Publishing Company, 2009), p. 294. У 1852 році в Конгресі була представлена спільна резолюція, яка посилалася на попередження Вашингтона і підтверджувала зобов'язання уряду США "протидіяти підступним хитрощам іноземного впливу".
Незважаючи на глибоко вкорінене занепокоєння щодо іноземного втручання в американську політику, для американців не є незаконним виступати на захист іноземних урядів чи інтересів. Перша поправка до Конституції США закріплює право подавати петиції до уряду, в тому числі через політичне лобіювання,Maggie McKinley, “Lobbying and the Petition Clause,” Stanford Law Review, vol. 68, issue 5 (May 2016), pp. 1131- 1206; and Nicholas W. Allard, “Lobbying Is an Honorable Profession: The Right to Petition and the Competition to Be Right,” Stanford Law & Policy Review, vol. 19, no. 1 (2008), pp. 23-69 і не робить різниці між громадянами та негромадянами. Як наслідок, зусилля, спрямовані на боротьбу з іноземним впливом, як правило, уникали цензури на користь прозорості.Testimony of Carl J. Austrian, American-Jewish Committee, in U.S. Congress, House Committee on the Judiciary, Subcommittee No. 1, To Require the Registration of Certain Persons Employed by Agencies To Disseminate Propaganda in the U.S., hearing on H.R. 1591, 75th Cong., 1st sess., June 16, 1937, unpublished (Washington: GPO, 1937), p. 28. Лише в 1917 році, невдовзі після вступу США у Першу світову війну, Конгрес зробив перші офіційні спроби регулювати або обмежувати іноземне лобіювання, беручи до уваги заходи, які вимагали б від іноземних агентів публічного розкриття їхньої діяльності, та забороняючи негромадянам-резидентам діяти як іноземні агенти без попереднього дозволу уряду.H.R. 2583 (65th Congress), introduced April 10, 1917H.R. 5287 (65th Congress), introduced August 24, 1917
Історія У відповідь на підйом нацизму в Німеччині в 1930-х роках Палата представників створила Спеціальний комітет з антиамериканської діяльності, щоб вирішити зростаюче занепокоєння щодо іноземної пропаганди в США.H.Res. 198 (73rd Congress), agreed to March 20, 1934.U.S. Congress, Special Committee on Un-American Activities, Investigation of Nazi and Other Propaganda, 74th Cong., 1st sess., February 15, H.Rept. 153 (Washington: GPO, 1935), p. 2. Комітету було доручено провести розслідування з трьох питань: "(1) масштаби, характер і об'єкти нацистської пропагандистської діяльності в Сполучених Штатах, (2) поширення в Сполучених Штатах підривної пропаганди, яка підбурюється з-за кордону і нападає на принцип форми правління, гарантований Конституцією, і (3) всі інші питання, пов'язані з цим, які допоможуть Конгресу прийняти будь-яке необхідне законодавство для виправлення ситуації."Foreign Agents Registration Act (FARA): Background and Issues for Congress (fas.org), p. 4.
Відповідно до висновків та рекомендацій комітету, FARA був прийнятий у 1938 році для боротьби з іноземною пропагандою та політичною підривною діяльністю, особливо з нацистських джерел за кордоном;Nick Robinson, ENHANCING THE FOREIGN AGENTS REGISTRATION ACT OF 1938, written testimony given before the House Judiciary Subcommittee on the Constitution, Civil Rights, and Civil Liberties (April 5, 2022) іноземні агенти підпадали під дію закону незалежно від того, чи діяли вони "за або від імені" цих інтересів.Foreign Agents Registration Act Enforcement , Department of Justice website. Закон не забороняв таку діяльність, але натомість вимагав, щоб особи, які займаються пропагандою від імені іноземних урядів та принципалів, реєструвалися в уряді та розкривали інформацію про своїх клієнтів, діяльність та умови контрактів. Виконання закону було покладено на Державний департамент, який виступав проти такої відповідальності на підставі того, що йому бракувало ресурсів та персоналу;Amending Act Requiring Registration of Foreign Agents: Hearings Before the Subcomm. No. 4 of the H. Comm. on the Judiciary, 77th Cong. 28 (1941) (statement of Hon. Adolf A. Berle, Jr., Assistant Sec’y of State) [hereinafter 1941 Hearings]. Отже, повноваження щодо забезпечення виконання закону були передані Міністерству юстиції в 1942 році. Під час Другої світової війни в новоствореному Військовому відділі Міністерства юстиції було створено "Секцію реєстрації іноземних агентів", і загалом було порушено 23 кримінальні справи на основі FARA.Notes on 22 U.S.C. § 611 : US Code , FindLaw website.
Після закінчення війни в 1945 році застосування FARA значно знизилося: Між 1945 і 1955 роками було пред'явлено лише два обвинувачення, а між 1955 і 1962 роками — дев'ять обвинувачень за "неподання".Staff of S. Comm. on Foreign Relations, 87th Cong., Nondiplomatic Activities of Representatives of Foreign Governments 11 (Comm. Print 1962).
Редакція 1966 року У 1966 році Закон був змінений і звужений, щоб акцентувати увагу на агентах, які фактично працюють з іноземними державами і прагнуть отримати економічну або політичну вигоду, впливаючи на прийняття урядових рішень. Поправки змістили фокус закону з пропаганди на політичне лобіювання і звузили значення поняття "іноземний агент". Відповідно, особа або організація не могла бути внесена до бази даних FARA, якщо уряд не доведе, що вони діяли "за наказом, проханням, під керівництвом або контролем іноземного принципала", і не доведе, що ймовірний іноземний агент займався "політичною діяльністю на користь або в інтересах такого іноземного принципала", в тому числі "представляв інтереси такого іноземного принципала перед будь-яким агентством або посадовою особою Уряду Сполучених Штатів".22 USC § 611 - Definitions , Cornell University Law School website.
Через більший тягар доказування, покладений на уряд, до 2015 року було лише сім кримінальних переслідувань за FARA, жодне з яких не завершилося обвинувальним вироком. Однак було також додано цивільний судовий захист, який дозволив Міністерству юстиції попереджати фізичних та юридичних осіб про можливі порушення закону, забезпечуючи більш добровільне дотримання закону, водночас чітко вказуючи, коли закон було порушено. Це призвело до відходу від початкового фокусу закону на кримінальному переслідуванні, оскільки з того часу зросла кількість успішних цивільних справ та адміністративних рішень.
Редакція 1995 року У 1995 році термін "політична пропаганда" було вилучено з Підрозділу 611 після справи Верховного суду 1987 року "Міз проти Кіна" (Meese v. Keene), в якій сенатор штату Каліфорнія хотів розповсюдити три фільми з Канади про кислотні дощі та ядерну війну, але побоювався, що його репутація постраждає, якщо ці фільми будуть офіційно класифіковані як "політична пропаганда".Julie Hilden, The Documentary "This Film Is Not Yet Rated" Raises an Interesting Question About the MPAA Film Ratings System , FindLaw website, February 5, 2007. Суд підтвердив попереднє рішення суду нижчої інстанції на користь одного з дистриб'юторів фільму у справі "Блок проти Міза" (Block v. Meese).Block v. Meese, 793 F.2d 1303 (D.C. Cir.) at OpenJurist.org. Закон про розкриття інформації про лобіювання 1995 року передбачив винятки з FARA для певних агентів, які зареєструвалися в Конгресі і, таким чином, отримали дозвіл безпосередньо лобіювати законодавчу та виконавчу гілки влади.Foreign Agent Registration Act website FAQ /
Двадцять перше століття Міністерство юстиції створило онлайн-базу даних реєстрантів FARA. У 2004 році Міністерство юстиції заявило, що база даних підрозділу FARA для відстеження іноземних лобістів перебуває в занедбаному стані;Kevin Bogardus, Foreign Lobbyist Database Could Vanish; Justice Department claims merely copying its foreign agents database could destroy it PublicIntegrity.org, July 28, 2004. до 2007 року воно запустило онлайн-базу даних, яка може бути використана громадськістю для пошуку заявок і поточних звітів.Alex Knott, Foreign Lobbying Database Up and Running , Congressional Quarterly, May 30, 2007. Того ж року Міністерство юстиції повідомило, що перед Конгресом, Білим домом і федеральними агентствами працюють приблизно 1700 лобістів, які представляють понад 100 країн, багато з яких не були зареєстровані в рамках FARA.