Олександр Дмитрович Бєглов (нар. 19 травня 1956, , Азербайджанська РСР, СРСР) — російський політичний діяч. Губернатор Санкт-Петербурга з 18 вересня 2019 року (тимчасово виконуючий обов'язки губернатора Санкт-Петербурга з 16 червня по 5 жовтня 2003 рік і з 3 жовтня 2018 року по 18 вересня 2019). Член Всеросійської політичної партії «Єдина Росія».

У 2012—2017 роках повноважний представник президента Росії в Центральному федеральному окрузі. У 2017—2018 роках повноважний представник президента Росії в Північно-Західному федеральному окрузі.

Із весни 2022 року перебуває під персональними санкціями Великої Британії, США, Канади, Австралії, України, Нової Зеландії.

Біографія

Ранні роки. Робота в радянський період Олександр Бєглов народився 19 травня 1956 року в Бак у родині військового-фронтовика. Закінчивши вісім класів, Бєглов вступив до професійно-технічне училище, потім — в індустріально-педагогічний технікум. У 1976—1978 роках проходив строкову військову службу в Збройних силах СРСР.

Після закінчення в 1983 році Ленінградського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю «Промислове і цивільне будівництво» займав інженерно-технічні та керівні посади в будівельних організаціях Ленінграда. У 1986 році отримав посаду завідувача відділом будівництва виконкому Ленсовета. На цій посаді він брав участь у ліквідації наслідків землетрусу 1988 року в Вірменській РСР. Із 1989 року завідувач сектору соціально-економічного відділу Ленінградського обкому КПРС, через рік — заступник начальника Головного управління капітального будівництва виконкому Ленсовета. Крім того, в різні періоди Бєглов значився в штаті Главленінградбуду та Главінженербуду. Він брав участь у будівництві міських очисних споруд «Біла мілина», Ольгинських очисних споруд та водопровідно-насосної станції в Рибацькому, заводу алюмінієвих конструкцій, курував житлову забудову мікрорайонів Купчино, Рибацьке, Озеро Довге. Крім того, керував будівництвом різних спецспоруд у Барнаулі, Омську, Красноярську, Москві, Казахстані, Киргизії, на Північному Кавказі.

Робота в 1990-х роках У 1991—1997 роках головний інженер російського-німецького підприємства «Мелазель». Імовірно, саме в цей час Бєглов познайомився з Володимиром Путіним, який на той момент займав пост голови Комітету із зовнішніх зв'язків мерії Ленінграда. Саме цей орган зареєстрував комерційне підприємство, хоча сам чиновник заперечує знайомство з Путіним в той період.

Пізніше Бєглов два роки пропрацював старшим науковим співробітником і докторантом Санкт-Петербурзького державного архітектурно-будівельного університету. У 1999 році його запросили на посаду голови територіального управління Курортного адміністративного району Санкт-Петербурга. Під його керівництвом реконструювали площу Свободи в Сестрорєцьку, встановили пам'ятники Петру I та творцеві трьохлінійки Сергію Мосіну, реконструювали кілька міських фонтанів. При Бєглову почалася стихійна забудова по березі озера Разлив, що викликало протести місцевих жителів.

За даними ЗМІ, в різний час Бєглов також виступав співзасновником підприємств «Аерорекорд», «Екотех», «Балтікбуд», виробничо-транспортної компанії «Стик», видавничого дому «Деловой партнёр».

Державна діяльність (2000-ті роки)

У 2002 році губернатор Санкт-Петербурга Володимир Яковлєв висунув Бєглова на посаду віце-губернатора — керівника канцелярії адміністрації міста. На думку спостерігачів, це призначення стало компромісом між Яковлєвим і повноважним представником президента РФ в Північно-Західному федеральному окрузі Віктором Черкесовим. Вважають, що заступник повпреда з кадрів Сергій Свиридов також клопотав про висунення Бєглова, хоча голосуванням Законодавчих зборів кандидатуру Бєглова затвердили тільки з другого разу. Одночасно з адміністративною діяльністю Бєглов проходив навчання в Північно-Західній академії державної служби, яку закінчив у 2003 році.

У червні 2003 року після відходу Яковлєва у відставку Бєглов тимчасово виконував його обов'язки. У цей період він вів активну господарську політику, інспектуючи школи і підприємства, а також підготовку до опалювального сезону. Крім того, в червні 2003 року на конференції партії «Єдина Росія» Бєглова обрали секретарем регіонального відділення, і через п'ять місяців він брав участь у виборах в Державну думу IV скликання. У ЗМІ фігурувала версія, що Бєглов прийняв це рішення після програшу Валентини Матвієнко у першому турі виборів на пост губернатора Санкт-Петербурга, коли стало зрозуміло, що Бєглов, який не зумів підготувати правильний суспільний і політичний ґрунт на посаді тимчасово виконуючого обов'язки, надалі не зможе отримати посаду віце-губернатора. Результати «Єдиної Росії» на виборах в Санкт-Петербурзі виявилися одними з найнижчих в країні, і, за повідомленнями Російської служби BBC, керівництво партії вважало Бєглова відповідальним за невдачу і відмовило йому в можливості зайняти крісло керівника фракції або голови ключового комітету, і пізніше він відмовився від мандату. При цьому Бєглов продовжував займати керівну посаду в регіональному відділенні партії аж до липня 2004 року, за цей період чисельність відділення зросла з 700 до 16 000 чоловік. У листопаді того ж року на V з'їзді «Єдиної Росії» Бєглов обраний членом її Вищої ради.

20 вересня 2003 року в Москві на третьому з'їзді партії «Єдність і Вітчизна-Єдина Росія» була прийнята передвиборна програма і затверджений список кандидатів на виборах до Держдуми. Бєглов очолював в єдиному списку регіональну групу «Петербурзька».

В Адміністрації президента 5 жовтня у другому турі дострокових виборів губернатора Санкт-Петербурга перемогла повпред у Північно-Західному окрузі Валентина Матвієнко. Після цього 15 жовтня Олександр Бєглов призначений першим заступником повпреда в Північно-Західному федеральному окрузі. Валентина Матвієнко обіймала посаду повпреда до 1 листопада 2003 року, потім її змінив Ілля Клебанов.

7 грудня 2003 року на виборах до Державної Думи Бєглов обраний депутатом Держдуми IV скликання за списком партії «Єдність і Вітчизна-Єдина Росія». Після виборів від депутатського мандату відмовився.

24 травня 2004 року Бєглов призначений на посаду голови контрольного управління Адміністрації президента. У жовтні 2005 року він увійшов до складу Ради при Президентові з реалізації пріоритетних національних проєктів та демографічної політики, а в липні 2006 року — до складу його президії.

12 травня 2008 року призначений заступником керівника Адміністрації президента під керівництвом Сергія Наришкіна. Змінив на цій посаді Ігоря Сєчина. Курував канцелярію президента і документообіг.

21 липня 2008 року Олександр Бєглов призначений головою ради директорів концерну ППО «Алмаз-Антей», що спеціалізується на розробці та виробництві зенітних ракетних комплексів малої, середньої та великої дальності дії. Він змінив на цій посаді Віктора Іванова, який у травні 2008 року був призначений головою Держнаркоконтролю. Бєглов очолював раду директорів «Концерну повітряно-космічної оборони „Алмаз-Антей“» із 2008 по 2011 рік.

Із 2009 по лютий 2019 року Бєглов очолював Раду при Президенті Російської Федерації у справах козацтва. Він структурував систему чинів всередині спільноти та модернізував його функції: козаки стали охороняти державну власність, брати участь у розгонах мітингів і патрулюванні вулиць, отримуючи фінансування з регіональних бюджетів.

Після відставки Юрія Лужкова у 2010 році Олександра Бєглова називали одним із можливих претендентів на пост мера Москви, після відставки Валентини Матвієнко в 2011 році — кандидатом на пост губернатора Санкт-Петербурга.

Повноважний представник президента в ЦФО (2012—2017)

23 травня 2012 року президент Володимир Путін призначив Бєглова на посаду повноважного представника президента в Центральному федеральному окрузі. Бєглов обіймав посаду п'ять років, до 25 грудня 2017. Крім іншого, в цей період він курував підготовку великих церковних свят на державному рівні та реставрацію церковних об'єктів на півострові Афон.

Повноважний представник президента в СЗФО (2017—2018) 25 грудня 2017 року президент Володимир Путін призначив Бєглова повноважним представником президента РФ у Північно-Західному федеральному окрузі. Він переїхав до Санкт-Петербурга. Працював у будівлі на 3-й лінії Василівського острова. Протягом своєї кар'єри Бєглов вів активну громадсько-політичну діяльність в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області. Він брав участь у відродженні Кронштадтського Морського собору та розвитку парку «Патріот».

Тимчасово виконувач обов'язків губернатора Санкт-Петербурга 3 жовтня 2018 року Олександра Бєглова призначили тимчасово виконуючим обов'язки губернатора Санкт-Петербурга. За день до цього дружина і зять чиновника, які працювали в міському уряді, щоб уникнути конфлікту інтересів подали заяву на звільнення. Пізніше 18 лютого президент Росії включив Олександра Бєглова до складу Ради Безпеки РФ.

Крім того, період діяльності Бєглова на посаді тимчасово виконуючого обов'язків губернатора ознаменувався насильницьким розгоном першотравневої демонстрації. Із протидією з боку правоохоронних органів зіткнулася демократична колона, яку представляли прихильники політика Олексія Навального, партій «Яблуко» і «Справедлива Росія», руху «Спостерігачі Петербурга», учасники «Безстрокового протесту» . За даними «ОВД-Інфо», на акції було затримано 68 осіб . Причиною арештів і агресивних дій поліції Олександр Бєглов назвав образливі гасла опозиції.

Олександр Бєглов провів у структурах влади значні кадрові перестановки: звільнені деякі віце-губернатори, голови комітетів і голів районів, які працювали з колишнім губернатором Георгієм Полтавченком, в тому числі віце-губернатори Ігор Албін і Михайло Мокрецов. Серед причин масового скорочення названо зокрема неякісне прибирання снігу та льоду. Багато ЗМІ відзначають зацикленість на церкві Олександра Бєглова, але окремі видання вказують на показовий характер ставлення чиновника до РПЦ. Зокрема, на це вказує той факт, що саме Бєглов відмовився від передачі Ісаакіївського собору церкви на користь РПЦ.

Кампанія на виборах губернатора Санкт-Петербурга

За даними ВЦВГД, до літа 2019 року рейтинг Бєглова склав 55 %, при найвищому антирейтингу серед нещодавно призначених глав регіонів — 24 %. Журналісти називали перемогу Бєглова вельми ймовірною через відсутність «реальних конкурентів» на виборах і виходу з передвиборної гонки Володимира Бортка. В єдиний день голосування, 8 вересня 2019 року, Бєглов здобув перемогу в першому турі виборів губернатора Санкт-Петербурга з результатом 64,46 %. Термін його повноважень завершиться в 2024 році.

Губернатор Санкт-Петербурга 18 вересня 2019 року Бєглов приніс присягу і офіційно вступив на посаду губернатора Санкт-Петербурга. Протягом тижня він сформував новий склад уряду, висунувши на посади віце-губернаторів Любов Совершаєву, Едуарда Батанова, Миколу Бондаренка, Євгенія Єліна, Володимира Кирилова, Володимира Княгініна, Миколу Лінченка, Олега Маркова, Анну Мітяніну, Максима Шаскольського. Але вже до кінця листопада губернатор заявив про переведення своєї заступниці Любові Совершаєвої на посаду заступника повпреда президента в Північно-Західному федеральному окрузі, її місце зайняв колишній міністр транспорту Росії Максим Соколов. Незабаром Бєглов запропонував віце-губернатора Анну Мітяніну на пост дитячого омбудсмена, а місце відповідального за туризм і зовнішні зв'язки Олега Маркова зайняла заступник міністра освіти Ірина Потєхіна. Своїм заступником губернатор призначив Валерія Пікальова, який працював раніше начальником охорони резиденції Володимира Путіна на Валдаї .