Групови́й по́зов — одна з форм судового процесу, у якому велика група людей колективно подає позов до суду, до відповідача, причому від імені такої групи може виступати третя особа, що діє у її інтересах. За допомогою позову захищаються інтереси суспільства або права та інтереси великої групи осіб з однаковими вимогами, що подається одним або декількома суб'єктами (представниками групи), які виступають у судовому процесі самостійно за всю групу та від її імені (щодо невизначеного кола заінтересованих осіб). У науковій доктрині відмічається, що груповий позов є синтезом двох процесуальних інститутів — співучасті (без залучення всіх співучасників) та представництва (за відсутності формальних повноважень).
У світі є дві класичні моделі групових (колективних) позовів. Opt-in — позов подається на користь тих осіб, які заявили про порушення права та виявили бажання приєднатися до позову. Модель opt-out дозволяє комусь одному подати позов на користь усіх зацікавлених осіб, визначених за певним критерієм, наприклад, усіх мешканців міста, а відповідні мешканці можуть заявити про небажання своєї участі. Тобто opt-in — захищає тих, хто приєднався, а opt-out — тих, хто не відмовився від захисту.
Групові позови Інститут групових позовів в Україні є доволі новою практикою. На сьогоднішній день в Україні відсутній спеціальний закон, який регулює процедури звернення з груповими позовами до суду та їх розгляду. Окремі норми матеріального права дозволяють ініціювати позови, що містять ознаки групових, зокрема стаття 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»Стаття 21 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», стаття 25 Закону України «Про захист прав споживачів»Стаття 25 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 29 Закону України «Про рекламу»Стаття 29 Закону України «Про рекламу». Ці позови ініціюються однією особою — Неурядовою організацією (НУО) на користь та для захисту прав інших осіб. Головним критерієм для звернення з груповим позовом є наявність доказів порушення прав значної кількості осіб одним і тим самим діянням та/або подією. Такі позови розглядаються за загальною судовою процедурою.
Більшість позовів, які мають ознаки групових, в Україні ініціюються за моделлю opt-in та переважно у сфері захисту екологічних прав громадян. Модель opt-in передбачає приєднання всіх зацікавлених членів групи до ініціатора позову на момент подання відповідного позову. Спеціального порядку та строків приєднання осіб після відкриття провадження у справі законодавством не встановлено, законодавство не містить вимог щодо мінімальної кількості постраждалих осіб для ініціювання групового позову та не передбачає попереднє погодження судом наявності класу таких постраждалих осіб.
Модель opt-out перебуває у стадії формування судової практики. Можливості ініціювання позовів opt-out надав Верховний Суд шляхом визнання можливості їх подання у сфері захисту невизначеного кола прав споживачів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20)Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20, проте приклади остаточного вирішення подібних спорів в Україні відсутні.
Вирішальне значення для формування інституту групових позовів в Україні визначила практика Верховного Суду, висновки якої щодо застосування норм права мають обов'язковий характер та формують правовий прецедент для судової практики. Верховний Суд комплексно підійшов до питання тлумачення вищезазначених норм права, визначивши як можливість ініціювання в Україні групових (колективних) позовів, так і їхню юрисдикцію:
постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17, якою підтверджено можливість громадській природоохоронній організації подавати відповідні позови на користь невизначеного кола осіб на захист прав суспільства в екологічній сфері; постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 19.03.2020 у справі № 754/8602/18Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 19.03.2020 у справі № 754/8602/18, якою встановлено, що громадська природоохоронна організація для ініціювання групового (колективного) позову на користь своїх членів щодо компенсації заподіяної внаслідок порушення екологічного законодавства шкоди діє як самостійна особа не в межах інституту представництва потерпілих, у зв'язку з чим не повинна надавати документи на представництво повноважень потерпілих; постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/6125/20Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/6125/20, якою надано чіткі відповіді на питання щодо способу подання, суб'єктного складі та юрисдикції у групових (колективних) позовах щодо компенсації шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства: ініціатором такого групового позову має виступати громадська природоохоронна організація, яка діє від свого імені, але на користь своїх членів — постраждалих осіб внаслідок приєднання їх до такої організації; сторонами у справі є громадська природоохоронна організація як позивач та особи, винні у заподіянні шкоди як відповідачі, тоді як постраждалі особи, на користь яких подано позов, не є учасниками такого судового процесу; такі спори підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
Крім того, важливе значення для розвитку інституту групових (колективних) позовів мають висновки, викладені в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013Рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013, згідно яких громадська організація може захищати немайнові та майнові права як своїх членів, так і права інших осіб, які звернулися за захистом, лише у разі, якщо такі повноваження передбачені у статутних документах громадської організації та є присутнім спеціальний закон, що надає громадській організації таке право.
Практика розгляду групових позовів в Україні
В Україні розгляд групових позовів було розпочато кілька років тому, а тому судова практика не така масштабна, як в інших країнах світу. Проте, напрацювання у цій сфері, створені командою GRECO Law Company під керівництвом Куфтирєва П.В. і сформована на базі цих напрацювань прецедентна практика Верховного СудуСправа позовного провадження оприлюднено: 13.07.2021, започаткували практичну реалізацію даного інституту.
Найбільшого поширення групові позови набули у сфері екології, оскільки саме з таких позовів було розпочато шлях імплементації міжнародного досвіду та інституту групових позовів в українську судову систему.
Груповий позов постраждалих від Васильківської трагедії
До початку збройної агресії Росії, пожежа на Васильківській нафтобазі була найбільшою екологічною катастрофою в Україні з часів Чорнобиля. Двотижнева пожежа на нафтобазі з 14 тисячами тонн нафтопродуктів призвела до загибелі 6 осіб та травмування 15 осіб.
Восени 2016 року була зареєстрована громадська організація «Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії» (далі — Васильківський фонд), під керівництвом відомого в Україні громадського діяча Верника О.І. для забезпечення захисту прав постраждалих від цієї трагедії та за чотири місяці до неї приєдналися кілька тисяч членів.
Адвокатами GRECO Law Company під керівництвом Куфтирєва П.В., здійснено повний юридичний супровід подання та судового розгляду першого в Україні групового (колективного) позову, ініційованого на користь своїх 2 225 членів, до понад 60 юридичних осіб, відповідальних за ведення господарської діяльності, що призвела до Васильківської трагедії. Предметом позовних вимог було стягнення моральної шкоди, заподіяної мешканцям Василькова у загальній сумі 2 700 000 000 грн. (близько USD 100 000 000 на дату розгляду позову).
Влітку 2018 року було подано груповий (колективний) позов до суду. Після відкриття провадження, Деснянським районним судом міста Києва, 14.09.2018 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідачів у межах ціни позову.
Восени 2020 року, через три роки після подання позову та після сотні судових засідань, з частиною відповідачів було досягнуто мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 03.11.2020 на умовах ex gratia (на загальну суму 1 млн доларів США) . Враховуючи особливості судового та виконавчого провадження в Україні, мирова угода на даний момент є оптимальним варіантом для обох сторін.
Згідно з мировою угодою, потерпілим було виплачено 22 000 000 грн (близько 800 000 доларів США), що становило по 10 000 гривень на кожну з більш ніж 2 000 осіб.
Позовні вимоги щодо інших відповідачів, які не брали участь у підписанні мирової угоди, перебувають на розгляді суду першої інстанції.
Груповий позов проти Миколаївського глиноземного заводу
Громадською організацією був ініційований груповий (колективний) позов на користь своїх 1 279 членів до ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» про компенсацію моральної шкоди, заподіяної членам організації внаслідок незаконного поховання червоного шламу та його шкідливого впливу на екологію та життєдіяльність людини.
Юридичний супровід цього групового позову також здійснюється адвокатами команди GRECO Law Company.
Груповий (колективний) позов був ініційований проти найбільшого забруднювача та утворювача небезпечних відходів півдня України. Внаслідок господарської діяльності заводу утворюються токсичні відходи — червоні шлами, які захоронюються у двох шламосховищах МГЗ. Загальний обсяг задекларованого заводом червоного шламу становить понад 47 млн тонн, тоді як реальний обсяг захоронення відходів жодним компетентним органом України ніколи не контролювався. Сховища відходів не забезпечують безпечного поховання відходів червоного шламу, у зв'язку з чим трапляються пилові бурі, що забруднюють довкілля на відстані десятків кілометрів від шламосховищ. Саме в зоні діяльності МГЗ спостерігалася динаміка різкого (до 300 %) збільшення захворювань та смертності від онкології, незважаючи на динаміку зменшення даних показників в інших районах Миколаївської області та в цілому по Україні.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.05.2021Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.05.2021 позов було задоволено, суд присудив стягнути з МГЗ на користь Громадської організації «Стоп Шлам» 9 800 000 000 грн. (понад USD 300 000 000) компенсації моральної шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства 1 279 членам організації, по 7 200 000 грн. (понад USD 240 000) на кожного з членів організації.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14.12.2021Постанова Миколаївського апеляційного суду від 14.12.2021. Єдиний державний реєстр судових рішень рішення суду першої інстанції було скасовано. На даний момент справа перебуває на розгляді Верховного Суду.
Узагальнення Верховного суду щодо практики групових позовів
Презентацію огляду Верховного Суду з практики групових позовів в Україні, на тему «Пошук оптимальної конструкції захисту певного кола осіб (representative actions)», проведено під час Круглого столу «Перспективи запровадження групових позовів в Україні», що відбувся в онлайн-режимі 27.01.2023. Ініціаторами Круглого столу виступили: EU Project Pravo-Justice і Асоціація адвокатів України (далі — ААУ).