Слов'янські назви місяців — назва місяців року у слов'янських мовах.
У багатьох слов'янських мовах назви місяців мають слов'янське походження. Однак між такими назвами у різних мовах немає взаємно-однозначної відповідності; часом вони навіть зміщені на один місяць різними мовами слов'ян. Білоруська, польська, українська, чеська мови та хорватський стандарт сербохорватської мови використовують слов'янські назви (причому у польській мові для березня та травня використовуються латинські назви). Верхньолужицька мова має власну (відмінну від загальнослов'янської) систему найменувань місяців, але переважає вживання латинських найменувань. Не вживаються офіційно слов'янські назви місяців у російській, болгарській, македонській, словацькій мовах та в сербському стандарті сербохорватської мови — у цих мовах використовуються назви місяців, запозичені з латини. У словенській мові обидві системи, латинська та слов'янська, існують паралельно. У литовській мові збереглися балтійські назви місяців, що частково збігаються зі слов'янськими, що дозволяє припустити, що частина цих назв сходить ще до часу балтослов'янської єдності. Деякі з литовських назв, можливо, кальковані у VIII—XV століттях із староукраїнської писемної мови (офіційної мови у Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському на землях Русі).
Місяці весни
Сушець/сухий Малосніжний місяць
Березень : , Січень: лит. sausis
Березень Час набухання бруньок берез
Березень: укр. березень, чес. březen Квітень: Червень: лит. birželis
Цвітень/квітень Час цвітіння
Квітень: укр. квітень, пол. kwiecień Травень: чес. kveten
Травень Час зростання трави
Травень: , укр. травень, білор. травень, Квітень: , хорв. travanj, макед. тревен
Інші
білор. сакавік «березень» — час руху соку в деревах білор. красавік «квітень» — час цвітіння
Місяці літа
Червень За однією з версій, цей місяць отримав назву від черв'яків, з яких виготовляли червону фарбу; за іншою версією, це личинки бджіл; за третьою версією через те, що в цей час з'являються червоні ягоди і квіти.
Червень: чес. červen, , укр. червень, білор. червень, пол. czerwiec Липень: чес. červenec,
Липень Час цвітіння липи
Липень: укр. липень, білор. ліпень, польс. lipiec, Червень: хорв. lipanj
Назви, пов'язані зі жнивами Серпень (також серпень, червень, житар) — час жнив.
Серпень: , укр. серпень, пол. sierpień, чес. srpen, біл. серпня, верхнєлуж. žnjenc, ?, лит. rugpjūtis (rugis «жито» + pjūtis «жнива») Липень: , , хорв. srpanj Червень: макед. житар ?:
Зарев
Вересень: чес. září Серпень:
Інші
«червень» — місяць коників «червень» «серпень»
Місяці осені
Вересень Час цвітіння вересу
Вересень: укр. вересень, білор. верасень, пол. wrzesień
Рюєн
Жовтень: чес. říjen, Вересень: ,
Листопад Час листопада
Листопад: укр. листопад, білор. листопад, польс. listopad, чес. listopad, , лит. lapkritis (lapas «лист» + kristi «падати») Жовтень: хорв. listopad, ,
Інші Збір винограду
«вересень», «жовтень»
Жовтий колір листя
укр. жовтень «жовтень»
Переробка вівса/льону/конопель
білор. кастрычнік «жовтень» (від назви костриць (паздір'я) — продукту переробки (тріпання) льону, конопель і т. п.) польс. październik «жовтень» (від — те ж саме) лит. spalis «жовтень» (spalis з тим же значенням)
Місяці зими
Грудень
Грудень: укр. грудень, пол. grudzień, , (gruodas «застигла комами земля») Листопад:
Сніжник Місяць снігу
Грудень: білор. сьнежань,
Просинець
Грудень: чес. prosinec, хорв. prosinac Січень: ,
Січень Час рубання
Січень: укр. січень, польс. styczeń, Лютий: , ,
Лютень/лютий
Лютий: укр. лютий, біл. люты, польс. luty
Студень Ця назва поза загальною системою розташування
Січень: біл. січень Листопад: хорв. studeni, макед. студент
Праслов'янська система В. Шаур так відновлює праслов'янські назви дванадцяти місяців, вважаючи, що решта — вторинна.
*berzьnь (берзень) — березень *květьnь (кветень) — квітень *travьnь (травень) — травень *čьrvьnь (червень) — червень *lipьnь (липень) — липень *sьrpьnь (серпень) — серпень *versьnь (версень) — вересень *ruјьnь (руень) — жовтень *listopadъ (листопад) — листопад *grudьnь (грудень) — грудень *prosinьcь (просинець) — січень *sečьnь (січень) — лютий
Таблиця порівняння назв +#ДавньоруськаУкраїнськаБілоруськаРосійськаБолгарськаСербськаМакедонськаПольськаХорватсСловенськаЧеська#1ПросинецьСіченьСтудзеньЯнварьПросинецЈануарКоложегstyczeńsječanjprosinecleden12СѣченьЛютийЛютыФевральСечкоФебруарсечкоlutyveljačasvečanúnor23СоухъıйБерезеньСакавікМартСухМартцутарmarzecozujaksušecbřezen34БерезозольКвітеньКрасавікАпрельБрязокАприлтревенkwiecieńtravanjmali travenduben45ТравеньТравеньТравеньМайТръвенМајкосарmajsvibanjveliki travenkvěten56ИзокꙏЧервеньЧэрвеньИюньИзок, ЧервеникЈунжетварczerwieclipanjrožnikčerven67ЧервеньЛипеньЛіпеньИюльЖетар, Жътвар, Сърпен, ЧръвенъЈулзлатецlipiecsrpanjveliki srpančervenec78ꙀаревꙏСерпеньЖнівеньАвгустЗарев, ОрачАвгустжитарsierpieńkolovozmali srpansrpen89РюѥнꙏВересеньВерасеньСентябрьРуен, РуйСептембаргроздоберwrzesieńrujankimaveczáří910ЛистопадꙏЖовтеньКастрычнікОктябрьЛистопадОктобарОктобарpaździerniklistopadvinotokříjen1011ГроуденьЛистопадЛістападНоябрьГруденНовембарстуденlistopadstudenilistopadlistopad1112СтоуденъıйГруденьСнежаньДекабрьСтуденДецембарснежникgrudzieńprosinacgrudenprosinec12 Примітка: Давньоруські назви наведені за «Остромировою Євангелією» 1056—1057 рр., «Синодальному Євангелію» 1143, побутом XIII ст.Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы... Варшава, 1870. Стб. 1146, каноннику XV ст.Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части., у яких давньоруські назви всіх місяців збігаються, корелюються одна з одною.
Див. також
Давньослов'янський календар Слов'янський народний календар Народний календар східних слов'ян Сербський народний календар Литовський календар Македонські назви місяців
Примітки
Література
В'ялкина Л. В. Слов'янські назви місяців // Загальнослов'янський лінгвістичний атлас. Матеріали та дослідження. 1970. - М.: Наука, 1972. - С. 265-279. Гусєв Ст. е. Назви пір року та місяців у слов'ян // Нариси слов'янської культури Гусєв В. Є. Про реконструкцію праслов'янського календаря (до проблеми етногенезу слов'ян) // Радянська етнографія. - 1978. - № 6. - С. 132-143. Кравців Б. Народний календар // Енциклопедія українознавства. - Париж, Нью-Йорк: 1966. - Т. 5. - 1697-1698. Критенко О. П. Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. - К.: Академія наук УРСР, 1959. - Т. 9. - С. 246. (перевидання. - 1982. - Т. 7. - С. 39. ) Максимович М. А. Дні та місяці українського селянина // Зібрання творів. - К.: Тип. М. П. Фріца, 1877. - Т. ІІ. - С. 463-524. Німчук В. В. Давньоруська спадщина у лексиці української мови. - К.: Наукова думка, 1992. - 412 с. Товста С. М. Місяці // Слов'янські давнини. - М.: Міжнародні відносини, 2004. - Т. 3. - С. 236-241.
Hołyńska-Baranowa T. Ukraińskie nazwy miesięcy на tle ogólnosłowiańskim. - Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. - 129 s.