Олександр Богданович Ярема ( 12 жовтня 1948, с. Полоничі Буський район, нині Золочівського району, Львівської області) — львівський архітектор, Заслужений архітектор України, Народний архітектор України. Член-кореспондент Української академії архітектури. Член Національної спілки архітекторів України (від 1985; у 2008–2018 роках — голова Львівської обласної організації, 2010–2018 роках — віцепрезидент). Доцент кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв.
Життєпис Народився 12 жовтня 1948 року у селі Полоничі Буського району (нині Золочівського району), Львівської області.
У 1972 році закінчив Львівський політехнічний інститут. Спеціальність — архітектор.
Працював у 1972–1980 та 1982–1983 роках — у Львівській філії інституту «Діпромісто»; у 1980–1982 роках — в інституті «Воєнпроєкт» (Улан-Батор, Монголія); у 1983–1986 та 1991–2008 роках — у Головному управлінні архітектури Львівської міськради: начальник відділу житлово-цивільного будівництва, заступник головного архітектора міста, в. о. головного архітектора міста; у 1986–1991 роках — в інституті «Укрзахідпроектреставрація». Від 2008 року на творчій архітектурній і художній роботі; водночас декілька років очолював Центр просторового розвитку територій Львівської області при Львівській обласній раді облраді та був доцентом кафедри дизайну та архітектури Національного університету «Львівська політехніка»; від 2015 роках — доцент кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв. У 2008—2017 роках обіймав посаду голови Львівської спілки архітекторів Національної спілки архітекторів України.
Здійснював комплексні проєкти реконструкції центральних площ у містах Західної України, створення пішохідних зон, на його рахунку проєкти реставрації, реконструкції та відновлення пам'яток національної спадщини України.
Також працює в жанрі графіки та живопису.
Громадська діяльність Віце-президент Національної спілки архітекторів України у 2010—2018 роках; Голова Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України у 2008—2017 роках; Член Правління та член ревізійної комісії Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України; Член Правління Ліги творчої інтелігенції Львівщини; Член Національної спілки журналістів України; Член правління суспільно-культурного товариства «Надсяння»; Член містобудівної ради при департаменті містобудування і архітектури Львівської ЛОДА; Член-кореспондент Української академії архітектури від 2022 року.
Нагороди і відзнаки орден «За вірність» імені Василя Стуса (посвідчення № 128 згідно розпорядження ЛОІППО «Меморіал» № 83 від 26.04.2001 року); почесна відзнака Львівської обласної ради «XXX років Незалежності України» № 321; лауреат обласної премії у галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури в номінації «Архітектура імені Івана Левинського» за 2014 рік; учасник Конкурсу «DOM 2014» у м. Любліні (Польща) в складі творчого колективу; представлений проєкт «Бізнес-центр „RIUS“» (2-ге місце); грамота Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Святослава від 10.05.2012 ПГ 12/073; подяка Ігоря Архиєпископа і Митрополита Львівського УГКЦ від 18.08.2016 АВ 16/627; благословенні грамоти Єпископа Макарія УАПЦ за 1998, 2012, 2016, 2018, 2020 років; грамота-благословіння Єпископа Жовківсько-Сокальського Михайла (Колтуна); подяка Голови ЛОДА п. О. Синютки (2017 рік); почесна Грамота Голови ЛОДА п. М. Мальського (2019 рік); грамоти і дипломи Національної Спілки архітекторів України за 2008, 2013, 2016, 2018, 2022 роки; почесна Грамота Харківської обласної організації НСАУ від 26.06.2012 року; почесні Грамоти від суспільно-культурного товариства «Надсяння» за 2009, 2018 роки.
Реалізовані проєкти Меморіальний комплекс вбитим українцям в с. Павлокома (Ряшівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща; 2006); Пам'ятник «Борцям за волю України» у с. Вербиця (Холмський повіт, Люблінське воєводство, Польща); Пам'ятник поету О. Козловському у с. Гребенне (Грубешівський повіт, Люблінське воєводство, Польща); Пам'ятник Тарасу Шевченку на площі Ринок у Бродах (1993; співавтор — скульптор Богдан Романець); Пам'ятник Тарасу Шевченку у селі Демня; Пам'ятний знак депортованим українцям у Старому Селі (співавтори — скульптор Роман Кикта; візуалізація та адаптація — Андрій Білий); Пам'ятник Охоронцям української державності (Юрію Змієборцю) на площі Генерала Григоренка у Львові (1999; співавтори — скульптори Андрій та Володимир Сухорські; конструктори З. Бліхарський та Б. Ониськів; відлитий на ЛЕКСФ); Пам'ятник художниці С. Караффи-Корбут у селі Куткір, Золочівського району, Львівської області; Пам'ятник Герою АТО М. Колтуну в селі Полоничі, Золочівського району, Львівської області; Меморіал на честь захисників Карпатської України на Верецькому перевалі в Карпатах; Надмогильний пам'ятник О. Кравченко на Личаківському цвинтарі у Львові; Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці на вулиці Білогорща у Львові; Каплиця біля церкви Петра і Павла на вул. Лукасевича у Львові; Каплиця над джерелом на Високому Замку; Монастирський комплекс на вулиці Старознесенській у Львові; Церква Петра і Павла у місті Жовква (1991—1993) Львівського національного університету імені Івана Франка у селі Чишки, Львівського району, Львівської області; Церква Пресвятої Богородиці Владичиці України у місті Шептицький; Монастир отців-василіян Серця Христового у селі Званівка, Бахмутському районі, Донецької області; Готельно-офісний комплекс «RIUS» на вулиці Гнатюка, 12а у Львові; Впорядкування скверу на розі вулиць С. Бандери — Генерала Чупринки — Михайла Вербицького зі встановленням на ньому пам'ятника М. Вербицькому у Львові; Реконструкція центральної площі у місті Перемишляни зі встановленням на ній пам'ятника Блаженному священномученику Омеляну Ковчу у місті Перемишляни. Пам'ятник має 2,5 метри у висоті та вилитий з бронзи (2012; співавтори — скульптор Володимир Одрехівський та архітектори Олександр Лібич, Денис Белюх і Олександр Матушков); Впорядкування території колишнього підприємства «Яворівська сірка» з влаштуванням на його базі школи олімпійського резерву з парусного спорту та створення навчальної бази географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка; Гробівець Івана Самотоса та його родини на Личаківському цвинтарі у Львові (2016).
Публікації 2005 — «Спорудження церков під пильний нагляд», стаття блог О. Яреми; 2019 — «Оптимізм і песимізм: буття і архітектура»; 2020 — «Якщо не будемо зберігати традиції, ми просто зникнемо»; 2022 — «Ярослав Новаківський: минуле і сьогодення»; 2022 — «Підсилення нашої боротьби з ворогом»; 2022 — «Українська народна казка надихає на перемогу».
Примітки
Джерела
Посилання