Володимир Олександрович Кяо (, місто Петроград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація — , місто Таллінн, Естонія) — радянський естонський діяч, секретар ЦК КП Естонії, 1-й заступник голови Ради міністрів Естонської РСР. Член Бюро ЦК КП Естонії в 1978—1985 роках. Депутат Верховної ради Естонської РСР 6—10-го скликань.
Життєпис Народився в родині службовців — вихідців із Естонії: батько походив із Сааремаа, а мати із Пярнуми. У 1930 році родина переїхала до Москви, де в 1941 Володимир Кяо закінчив середню школу.
У 1941—1944 роках — студент Московського верстато-приладобудівного інституту, здобув спеціальність інженер-механік.
У 1944—1945 роках працював майстром, старшим майстром на заводі «Фрезер» міста Москви.
У 1946—1949 роках — начальник цеху, головний механік радіоелектронного заводу «Пунане РЕТ» у місті Таллінні.
У 1949—1951 роках — директор заводу «Кунстсарветехасед» у місті Таллінні.
Член ВКП(б) з 1950 року.
У 1951—1955 роках — директор машинобудівного заводу «Ільмаріне» в місті Таллінні.
У 1955—1956 роках — міністр текстильної промисловості Естонської РСР. У 1956–1957 роках — міністр легкої промисловості Естонської РСР.
У 1957–1965 роках — заступник, 1-й заступник голови Ради народного господарства Естонської РСР.
У 1965–1975 роках — міністр місцевої промисловості Естонської РСР.
У 1975 — серпні 1978 року — заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.
29 серпня 1978 — 9 квітня 1983 року — секретар ЦК КП Естонії з питань промисловості.
У квітні 1983 — 1985 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.
З 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Таллінні.
Помер 25 березня 1989 року. Похований 30 березня 1989 року на Лісовому цвинтарі Таллінна.
Нагороди орден Жовтневої Революції два ордени Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медалі Заслужений працівник промисловості Естонської РСР
Примітки
Джерела Секретариат ЦК КП(б)-КП Эстонии Депутаты Верховного Совета Эстонской ССР. 10-й созыв. Таллин, 1980.