Люблінський департамент () — адміністративно-територіальна одиниця Варшавського герцогства у 1810—1815 роках. Адміністративним центром був Люблін.
Історія Терени майбутнього департаменту після третього поділу Речі Посполитої 1795 року перебували у складі Австрійської імперії. Проте внаслідок перемог польського війська над австрійським у 1809 році, ці землі відійшли Варшавському герцогству, що постало в 1807 році як васал Французької імперії Наполеона Бонапарта. Люблінський департамент створено розпорядженням від 24 лютого 1810 року на землях, які до 1795 року здебільшого входили до колишнього Люблінського воєводства Речі Посполитої. Площа департаменту становила 250 миль². У 1812—1813 роках, після поразки та відступу наполеонівських військ, російські війська окупували Варшавське герцогство, яке після Віденського конгресу 1814—1815 років включене до складу Російської імперії як напівавтономне Королівство Польське. Згідно з розпорядженням намісника Королівства Польського Юзефа Зайончека від 16 січня 1816 року було скасовано старий адміністративний поділ на департаменти, натомість утворено воєводства, серед яких було Люблінське воєводство.
Адміністративний устрій
Департамент поділявся на 11 повітів: Повіт Населення Казимирський повіт 42 435 Любартівський повіт 40 794 Володавський повіт 41 046 Холмський повіт 37 269 Люблінський повіт 37 396 Красницький повіт 41 312 Красноставський повіт 48 202 Грубешівський повіт 43 659 Томашівський повіт 49 626 Замостський повіт 52 453 Тарногородський повіт 45 520 Разом 479 712
Населення Населення департаменту становило 479 712 осіб.
Примітки