«Вистрілив — забув» — вид керованих ракет, що не потребують безпосередньої участі навідника чи пілота в керуванні ракети після пострілуKrotz, Ulrich. Flying Tiger: International Relations Theory and the Politics of Advanced Weapons. — Oxford and New York: Oxford University Press, 2011. — P. 25 — 272 p. — ISBN 978-0-19-975993-4.. Іншими словами, після пострілу ракета самостійно маневрує до визначеної навідником цілі.

Зустрічаються написання «вистрілив-забув», «вистрілив та забув» та інші, від . Також їх можуть називати ракетами третього поколінняKrotz, Ulrich. Flying Tiger: International Relations Theory and the Politics of Advanced Weapons. — Oxford and New York: Oxford University Press, 2011. — P. 25 — 272 p. — ISBN 978-0-19-975993-4..

Історія Одним із перших прикладів автоматизованих керованих систем є американська протикорабельна планеруюча бомба , розроблена в 1944 році. Вона автоматично коригувала свій маршрут до корабля, приймаючи відбиті від нього промені свого радара, а також могла враховувати погодні умови.

Поняття «вистрілив та забув» та «третього покоління керованих ракет» з'явилось в 1970-х роках. При цьому, під першим поколінням зазвичай мається на увазі ракета, що керується напряму навідником; для керування ракетою другого покоління навідник лише візуально супроводжує ціль через приціл, а саме керування проводить автоматика.

Першим ПТРК з таким принципом став в 1996 році американський FGM-148 Javelin.

Використання Головною перевагою є значне зниження людського фактора при стрільбі та відсутність потреби оператору (пілоту) тримати ціль в прицілі до влучання, що робить використання безпечнішим.

Втім, такі ракети більш вразливі до комплексів оптико-електронного придушення та інших soft-kill систем активного захисту та дорогі. Тому ПТРК другого покоління досі розроблюються та активно використовуються.

Приклади

Протитанкові ракети

FGM-148 Javelin Spike AKERON MP

Протиповітряні ракети

AIM-120 AMRAAM FIM-92 Stinger IRIS-T Р-77

Інше

AGM-65 Maverick AGM-84 Harpoon AGM-114L Longbow Hellfire Brimstone AM39 Exocet Х-59

Українські розробки У 2018 році стало відомо про розробку українського ПТРК третього покоління.

У 2019 було відомо про розробку модифікацій ракети Р-27 з активними ГСН.

Див. також

Керована ракета ГСН Система наведення ракети

Примітки