Allosauroidea — викопна надродина тероподів. Переважно крупні хижаки (понад 5 метрів завдовжки, нерідко понад 10 метрів завдовжки), поширені в обох півкулях, існували з юрського до крейдового періоду, близько 179—90 млн років тому.
Систематика У двадцять першому столітті гіпотеза, згідно з котрою алозавроїди — тетанури прогресивніші за мегалозавроїдів і примітивніші за целурозаврів здобула широке визнання в наукових колах. Її було піддано сумніву у 2019 авторами опису Asfaltovenator, юрського теропода що поєднував риси мегалозавроїдів і алозавроїдів. Примітними результатами для систематики тетанур стали парафілетичність мегалозавроїдів щодо алозавроїдів і віднесення Piatnitzkysauridae до останніх. Нижче наведено кладограму із їхньої статті:
Палеоекологія
Allosauroidea — імовірно, найдовговічніша клада теропод-суперхижаків. Найдавніших відомих представників виявлено в аргентинських породах датованих кінцем ранньої юри. При довжині близько 8 метрів, деякі з них могли бути найбільшими хижаками своєї екосистеми. За середнього юрського вперше реєструють присутність Metriacanthosauridae у Китаї. Впродовж решти періоду вони залишаються одними з найуспішніших теропод у регіоні й вимирають лише на початку крейди. Тим часом в середньоюрських Європі й Африці домінують мегалозавриди. За пізньої юри різноманіття мегалозаврид скорочується (фактично, починаючи з кімериджського віку підтверджено присутність лише гіганта торвозавра) — ResearchGate тим часом як алозавроїди проквітають, представлені різними родинами, зокрема, Metriacanthosauridae, Piatnitzkysauridae, Allosauridae і найранішими відомими членами Carcharodontosauridae. З перечислених вище, до крейдового періоду, імовірно, вціліли переважно Carcharodontosauridae та ще, можливо, Metriacanthosauridae (вимерлі порівняно незадовго, імовірно, близько 133—132 млн років тому). Кархародонтозавриди вважаються домінантними хижаками свого часу в більшості регіонів світу (принаймні, в Європі, Азії, Африці й обох Америках). Імовірно, деякі члени цієї групи досягали довжин близько 12—13 метрів, значення, після їх вимирання, імовірно, досягнуте тільки одним родом теропод — Тиранозавр. На початку пізнього крейдового періоду, приблизно на сеномано-туронській межі, вони (разом із багатьма іншими групами організмів) раптово зникли з геологічного літопису, звільнивши екологічну нішу для абелізавридів і тиранозавроїдів, до того здебільшого стримуваних алозавроїдами. Не враховуючи сумнівних і фрагментарних знахідок, доказів виживання членів цієї надродини після туронського віку майже невідомо.
Примітки
Посилання