Етіада () — персонаж давньогрецьких міфів, дочка троянського царевича Енея та Креуси. Вона відома з єдиного свідчення з праці античного географа Павсанія «Опис Еллади». Після поразки у Троянській війні, вцілілі тевкри, під началом Енея, пливли поблизу Лаконії коли шторм змусив їх пристати до берега затоки, яка пізніше стала зватися Бой­а­тій­ською. Тут Еней заснував два міста Афродісіаду та Етіду, які назвав на честь своєї матері та дочки відповідно.

Примітки

Джерела