Марта Стюарт

Марта Гелен Стюарт (до шлюбу Костира; ) — американська підприємиця польського походження, яка займається роздрібною торгівлею, письменниця та медійна особистість. Як засновниця Martha Stewart Living Omnimedia, досягла успіху завдяки різноманітним бізнесам, включно з видавництвом, телерадіомовленням, мерчандайзингом й електронною комерцією. Написала численні бестселери, видає журнал «Марта Стюарт лівінг» і вела дві синдиковані телевізійні програми: «Життя Марти Стюарт», яка виходила з 1993 до 2004 рік, і «Марта», яка виходила з 2005 до 2012 рік.

У 2004 році Стюарт визнали винною у кримінальному злочині, пов'язаному зі справою про торгівлю акціями ImClone; вона провела п'ять місяців у федеральній в'язниці, її звільнили у березні 2005 року. Припускали, що цей інцидент фактично покінчить з її медіаімперієюMultiple sources:, але у 2005 році Стюарт розпочала кампанію повернення, у 2006 році компанія досягла прибутковості. Стюарт знову приєдналася до ради директорів Martha Stewart Living Omnimedia у 2011 році й очолила у 2012 році. У 2015 році Sequential Brands придбала компанію.

Ранні роки Марта Стюарт народилася в Джерсі-Сіті, штат Нью-Джерсі, 3 серпня 1941 року. Вона — друга з шести дітей, у сім'ї вчителів Едварда Костири (1912—1979) та Марти (до шлюбу Рушковська; 1914—2007). Вона має польське походженняStated on Finding Your Roots with Henry Louis Gates, Jr., May 6, 2012. Батько пізніше став продавцем фармацевтичних препаратів. Коли Стюарт виповнилося 3 роки, сім'я переїхала в Натлі, штат Нью-Джерсі. На католицькому обряді миропомазання вона прийняла ім'я «Грейс».

У 10 років Стюарт час від часу працювала нянею для дітей Мікі Ментла, Йогі Берри та Гіла Макдугалда, гравців «Нью-Йорк Янкіз». Мікі та Мерлін Ментли виховували чотирьох синів, за якими Стюарт наглядала та влаштовувала дні народження для них. Вона також почала займатися модельним бізнесом. У 15 років Стюарт знялася у телевізійній рекламі Unilever. Вона продовжувала отримувати запрошення на знімання у телевізійній рекламі та журналах, зокрема й для Tareyton. Під час навчання в коледжі вона на додаток до стипендії заробляла «моделлю по 50 доларів за годину — це були великі гроші на той час». Вона працювала і для Chanel.

Мати Стюарт навчила її готувати та шити. Вона навчилася процесу консервування та маринування, коли відвідала дідуся та бабусю у Баффало, штат Нью-Йорк. Її батько захоплювався садівництвом і передав їй багато своїх знань і досвіду. Стюарт також брала активну участь у багатьох позакласних заходах, як-от шкільна газета та мистецький клуб.

Стюарт закінчила середню школу Натлі. Вона навчалася у Барнард-коледжі Колумбійського університету. Спочатку планувала вивчати хімію, але сконцентрувалась на мистецтві, історії та пізніше історії архітектури. Щоб полегшити фінансове навантаження, вона стала моделлю для Chanel. У цей час познайомилася з Ендрю Стюартом, який здобув ступінь юриста в Єльській юридичній школі. Вони побралися у липні 1961 року«EVERYWOMAN.COM» The New Yorker by Joan Didion, Published: February 21, 2000. Через рік після одруження вона повернулася до навчання та отримала диплом з історії та історії архітектури.

Кар'єра У 1967 році Марта Стюарт почала кар'єру біржової маклерки, професія її тестя.

Тим часом чоловік заснував видавництво та працював виконавчим директором кількох інших. Стюарти переїхали до Вестпорту, штат Коннектикут, де придбали та відреставрували фермерський будинок 1805 року на Теркі Гілл-роуд, який згодом використовували як телестудію для шоу «Життя Марти Стюарт». Під час проєкту Стюарт продемонструвала майстерність до реставрації та декорування.

У 1976 році Стюарт розпочала кейтеринговий бізнес у своєму підвалі разом із подругою з модельних часів, Нормою Кольєр. Підприємство швидко стало успішним, але Кольєр заявила, що зі Стюарт важко працювати. Невдовзі Стюарт викупила частину бізнесу Кольєр. Стюарт також отримала роботу менеджерки магазину вишуканих продуктів Market Basket, але після розбіжностей із власниками мінімоллу, вона втратила там роботу, але змогла відкрити власний магазин.

Ендрю став президентом відомого нью-йоркського видавництва Harry N. Abrams, Inc. У 1977 році він відповідав за випуск англомовного видання серії «Таємна книга гномів» голландських авторів Віла Гюйгена та Рієна Пуртвліта, яка швидко стала шалено популярною та потрапила в список бестселерів «Нью-Йорк таймс». Він найняв компанію Стюарт для обслуговування вечірки з приводу випуску книги, де Стюарт познайомилася з Аланом Міркеном, керівником Crown Publishing Group.

Міркен вразив талант Стюарт як шеф-кухарки та господині, і пізніше зв'язався з нею, щоб розробити кулінарну книгу з рецептами та фотографіями з вечірок, які Стюарт влаштовувала. 13 грудня 1982 року вийшла друком її перша книга «Entertaining», написана Елізабет Гоуз.

Після успішного дебюту Стюарт випустила ще багато книг у видавництві Clarkson Potter, серед них «Martha Stewart's Quick Cook» (1983), «Martha Stewart's Hors d'Oeuvres» (1984), «Martha Stewart's Pies & Tarts» (1985), «Weddings» (1987), яку також написала Елізабет Гоуз, «The Wedding Planner» (1988), «Martha Stewart's Secrets for Entertaining» (1988), «Martha Stewart's Quick Cook Menus» (1988) і «Martha Stewart's Christmas» (1989) тощо. Протягом цього часу вона також була авторкою десятків газетних колонок, журнальних статей та інших матеріалів про ведення домашнього господарства, а також неодноразово виступала на телебаченні в таких програмах, як «Шоу Опри Вінфрі» та «Ларрі Кінг у прямому ефірі».

Ендрю та Марта Стюарт розійшлися у 1987 році та розлучилися у 1990 році.

Пізніша кар'єра У 1990 році Стюарт підписала контракт із Time Publishing Ventures на створення нового журналу «Марта Стюарт лівінг», у якому вона обіймала посаду головної редакторки. Перший номер вийшов наприкінці 1990 року з початковим накладом 250 000. Тираж досягне свого піка у 2002 році й склав понад 2 мільйони примірників одного номеру.

У 1993 році Стюарт розпочала щотижневу півгодинну телевізійну програму «Життя Марти Стюарт», засновану на її журналі. Шоу почало виходити по буднях у 1997 році, у 1999 році воно стало повногодинного шоу з півгодинними епізодами у вихідні. Останній випуск відбувся у 2004 році. Стюарт також часто брала участь у програмі «Today Show» на NBC, а потім у програмі «The Early Show» на CBS, а також знялася у кількох святкових випусках виробництва CBS.

На обкладинці «Нью-Йорк мегезін» за травень 1995 року Стюарт назвали «визначною американською жінкою нашого часу».

Martha Stewart Living Omnimedia У вересні 1997 року за сприяння ділової партнерки Шерон Патрік Стюарт змогла отримати фінансування для придбання різноманітних телевізійних, друкованих і торговельних підприємств, пов'язаних із брендом Марти Стюарт, і об'єднати їх у нову компанію Martha Stewart Living Omnimedia (MSLO). Стюарт була головою, президентом і генеральним директором нової компанії, а Патрік стала головним операційним директором. Організувавши всі активи бренду під одним дахом, Стюарт вважала, що зможе сприяти синергії та більше контролювати напрямок бренду через діяльність бізнесу. Того ж місяця Стюарт оголосила у своїй телепередачі про запуск супутнього вебсайту та каталогів під назвою Martha by Mail. Компанія також розвивала квітковий бізнес за моделлю B2C.

19 жовтня 1999 року Martha Stewart Living Omnimedia вийшла на Нью-Йоркську фондову біржу під тикером MSO. Первинне публічне розміщення акцій було встановлено на рівні 18 доларів США за акцію (відповідає $29 у 2021 році), ціна акції зросла до 38 доларів США (відповідає $62 у 2021 році) до кінця торгів, що формально зробило Стюарт мільярдеркою та першою жінкою-мільярдеркою у США. Ціна акцій повільно знизилася до 16 доларів за акцію до лютого 2002 року. Стюарт був і продовжує залишатися мажоритарною акціонеркою, контролюючи 96 % голосів у компанії.

Подкаст Марти Стюарт У червні 2022 року Марта Стюарт оголосила, що запустить свій перший оригінальний подкаст «Подкаст Марти Стюарт» у партнерстві з iHeart Radio. 15 червня 2022 року Стюарт поділилася, що Snoop Dogg стане першим гостем у випуску 22 червня 2022 року.

Справа та суд За даними Комісії з цінних паперів і бірж США, Стюарт уникла збитків у розмірі 45 673 доларів США, продавши всі 3 928 акцій ImClone Systems 27 грудня 2001 року. Вона здійснила операцію після отримання важливої непублічної інформації від свого брокера в Merrill Lynch Пітера Бакановича. Наступного дня вартість акцій впала на 16 %.

У наступні місяці Стюарт привернула пильну увагу ЗМІ, включно з обкладинкою «Ньюсвік» під заголовком «Безлад Марти». Примітно, що 25 червня 2002 року ведуча CBS Джейн Клейсон в прямому ефірі допитала Стюарт про ImClone під час регулярного випуску на «Ранньому шоу». Стюарт, продовживши шаткувати капусту, відповіла: «Я хочу зосередитися на своєму салаті». 3 жовтня 2002 року Стюарт залишила свою посаду в раді директорів Нью-Йоркської фондової біржі, яку обіймала протягом чотирьох місяців, після угоди, яку прокурори уклали з Дугласом Фанейлом, помічником Бакановича.

4 червня 2003 року уряд звинуватив Стюарт у дев'яти пунктах, включно з шахрайством з цінними паперами та перешкоджанні правосуддю. Стюарт добровільно пішла з посади генерального директора та голови MSLO, але залишилася на посаді головного креативного директора. Суд відбувся у січні 2004 року. Прокурори показали, що Баканович наказав помічнику повідомити Стюарт, що генеральний директор ImClone, Семюел Д. Ваксал, продає всі свої акції перед несприятливим рішенням Управління з продовольства і медикаментів США. Очікувалося, що рішення спричинить падіння акцій ImClone.

Моніка Бім, акціонер MSLO, також подала похідний позов проти Стюарт й інших директорів і посадових осіб компанії. У 2004 році Верховний суд штату Делавер розглядав справу, але у підсумку відхилив.

Вирок Після широкого розголосу шеститижневого суду присяжних у березні 2004 року Стюарт визнали винною у фелонії з метою перешкоджання провадженню агентства та в наданні неправдивих свідчень федеральним слідчим. У липні 2004 року її засудили до п'яти місяців ув'язнення у федеральній виправній установі та два роки під наглядом (включно з 5 місяцями електронного контролю).

Бакановича та Ваксала також визнали винними за федеральними звинуваченнями, їх засудили до тюремного ув'язнення. Стюарт також заплатила штраф у розмірі 30 тисяч доларів.

У серпні 2006 року SEC оголосила, що погодилася врегулювати відповідну цивільну справу проти Стюарт. Згідно з мировою угодою, Стюарт погодилася сплатити 58 062 долари (включно з відсотками від збитків, яких вона уникла), а також цивільний штраф у трикратному розмірі збитків, яких уникла, або 137 019 доларів. Вона також погодилася на відсторонення на 5 років від роботи директора, генерального директора, фінансового директора або будь-якої іншої посади, пов'язаної з підготовкою, аудитом або розкриттям фінансових результатів будь-якої публічної компанії. У червні 2008 року прикордонна служба Великої Британії відмовила їй у візі для в'їзду через її судимість за перешкоджання правосуддю. Вона планувала виступити у Королівській академії мистецтв з питань моди та індустрії дозвілля.

Ув'язнення