Глорія Кетрін Хом'як Атаманенко (; 28 квітня 1932 — 12 жовтня 2017) — канадська соціальна діячка, письменниця, редакторка і перекладачка українськоо походження.
Життєпис Глорія Хом'як народилася у Форт-Верміліон, Альберта, в сім'ї Петра Хом'яка та Неллі Пікулік-Хом'як, обоє мігранти українського походження в Канаді, і її рідною мовою була українська.. Її батьки займалися фермерством. До 15 років Глорія отримувала освіту вдома та на заочних курсах. З 15 років вона відвідувала середню школу у Вілмінгтоні, штат Делавер, і жила там зі своїм дядьком.
У 1950 році Глорія Хом'як виграла стипендію в розмірі 500 доларів як одна із чотирьох національних фіналістів та фіналісток конкурсу есе «Я виступаю за демократію», відібраного з понад мільйона заявок. Її есе, яке починалося «Я виступаю за демократію, оскільки два покоління тому мої предки не могли цього зробити», було зачитано в протоколі Конгресу сенатором Джоном Дж. Вільямсом, який прокоментував, що «Це есе слід читати не лише кожному студенту та студентці, але що важливіше, її повинна прочитати кожна доросла людина у цій країні». Її есе було передруковано в газетах по всій території США, і вона познайомилася з Гаррі С. Труменом, Альбеном В. Барклі та сенатором Дж. Алленом Фріром молодшим. Голос Америки запросив її прочитати переклад її есе українською мовою, для спеціальної передачі. Епізод радіопрограми Cavalcade of America драматизував її історію, де на роль Хом'як була обрана Пеггі Енн Гарнер.«Show No. 662: 'I Speak for Democracy' after broadcast» (1950) photograph in the collection of the Hagley Museum and Library Проте замість неї роль зіграла Сьюзан Дуглас, а під час національного прямого ефіру Хом'як прочитала своє есе вголос. Вона також читала есе на конференції «Дочки американської революції» та на церковних заходах.
Глорія Хом'як закінчила коледж Суортмор у 1955 році. У 1980 році вона здобула ступінь магістерки з консультування та психології в Університеті Вікторії, захистивши дисертацію на тему «Сімейні стосунки та особистісні фактори, пов'язані з творчістю: погляди з трьох літератур» (1980).
Кар'єра Глорія Хом'як стала психіатричною соціальною працівницею у Вільямс-Лейк, Британська Колумбія, Едмонтоні та Ванкувері. У 1998 році вона була нагороджена Асоціацією людей із вадами навчання Британської Колумбії за її роботу для дітей та дорослих з обмеженими можливостями. Вона також була письменницею та перекладачкою; писала есе для канадійського літературного щорічника «Lived Experience» (Живий досвід) і перекладала з російської та української на англійську «Чотирнадцять місяців на землі Франца-Йосифа» Михайла Іваничука (1934). Вона була співредакторкою збірки біографічних нарисів Gumption Grit: Women of the Cariboo Chilcotin (2009, разом з Карен Томпсон, Пам Махон і Сейдж Бірчуотер). Глорія Хом'як також допомогла зібрати збірку творів місцевих старійшин під назвою «Озираючись назад, дивлячись вперед: історії та вірші літніх людей Карібу» (2002). Вона брала активну участь у освіті дорослих і в політиці НДП у виборчому окрузі Карібу-Чілкотін.
Особисте життя У 1953 році Глорія Хом'як одружилася з Георгієм Атаманенком. У шлюбі народила синів Бориса і Петра. У 2006 році вона пережила інсульт і в останні роки життя користувалася інвалідним візком. У 2017 році вона померла у Вільямс-Лейк у віці 85 років.
Примітки